САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Сірак І. П. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Ключові слова: самореалізація особистості, самовдосконалення, психологічні дослідження

Анотація

У статті розкриваються підходи психологів до самореалізації особистості; визначено самореалізацію як процес практичного втілення індивідуального творчого потенціалу особистості, що детермінований сукупністю уявлень про власні здібності, відображає міру можливостей актуалізації творчих потенцій особистості під час цілеспрямованої діяльності та орієнтується на відповідний результат. Самореалізація як форма суб’єктного буття особистості розкриває сутність реалізації людини в житті та повсякденній діяльності за допомогою власних зусиль і співтворчості з іншими людьми. Багатоаспектний розгляд самореалізації як цінності, умови та гарантії свободи особистості, як базової потреби, як безперервного динамічного процесу розвитку і вдосконалення особистості та як чинника психічного здоров’я і довголіття людини, презентує нові обрії розуміння цього феномену як збалансованого та гармонійного особистісного потенціалу життєздійснення. Зокрема, акцентовано увагу на таких аспектах: самореалізації особистості як феномену культури, оскільки самореалізація існує як аспект життєтворчості, що розв’язує суперечність між потребами і можливостями людини й на її основі відбувається діалектичний синтез загального, особливого і одиничного «вимірів» культури; проблемі самореалізації особистості в історичному ракурсі (Давньоіндійська філософія; філософія буддизму; філософія Китаю; філософія Античності; філософія Середньовіччя; гуманістична філософія Відродження, в епоху Просвітництва, у період Нового часу; ідеї українських філософів тощо).

Опубліковано
2018-04-11
Номер
Розділ
РОЗДІЛ 4