ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІТНЕСУ ТА РЕКРЕАЦІЇ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/2071-5285-2024-17(36)-428-437

Ключові слова:

фахівці фітнесу та рекреації, компетентності, споживачі послуг, технології,, рухова активність

Анотація

Актуальністю дослідження є визначення пріоритетних напрямків розвитку фітнесу та рекреації, що пов’язані зі значними втратами фітнес-індустрії впродовж останнього часу через карантинні обмеження та продовження військових дій на території України. Сучасні виклики вимагають від зацікавлених організацій і керівників закладів вищої освіти фізкультурно-оздоровчого профілю враховувати попит населення на фітнес- рекреаційні послуги та сприяти розробці системи підготовки відповідних кадрів. Мета цієї роботи полягає у дослідженні стану та сучасних вимог до підготовки фахівців фітнесу та рекреації у закладах вищої освіти (ЗВО). Методи: теоретичний аналіз літературних джерел, анкетування, педагогічні спостереження, методи математичної статистики.Результати. Результати дослідження щодо    визначення    професійної підготовленості магістрів Інституту охорони здоров’я дозволили констатувати, що лише 9,43 % респондентів мають базовий рівень фітнес-майстерності; у 13,2% здобувачів вищої освіти - випускників виявлено пороговий рівень, а у 77,37 % – не сформовані чіткі здатності до професійного зростання, що не дозволяє їм ефективно   здійснювати  фітнес- рекреаційну діяльність. За результатами опитування адміністрації   фітнес-клубів м. Рівного та м. Вінниці визначені категорії фахівців, що на сьогодні найбільш затребувані у фітнес-індустрії: 51 % фітнес-тренер, 22 % – менеджер із продажу послуг, 21 % – маркетолог, 6 % – адміністратор. У підсумку вдалося встановити, що респонденти при відборі персоналу надають перевагу фахівцеві зосвітньо-кваліфікаційним рівнем: фаховий молодший бакалавр – 24 %, бакалавр – 33%, магістр – 36 %, 7 % вважають, що рівень освіти не має значення. Крім того, більшість респондентів надає перевагу при відборі на роботу фахівцям зі стажем роботи до 3 років – 16 %, від 3 до 5 років – 60 %, понад 10 років – 24 %. На основі аналізу стану підготовки фахівців фітнесу та рекреації нами запропонована технологія формування фітнес і рекреаційної компетентності у майбутніх фахівців. Висновки: визначені стан та вимоги до якісної підготовки фахівців фітнесу та рекреації для задоволення запитів споживачів послуг.

Біографії авторів

  • Петро Годлевський

    Навчально-науковий інститут охорони здоров’я Національного університету водного господарства та природокористування, вул. Соборна, 11, м. Рівне, 33028, Україна

  • Дмитро Гонта

    Навчально-науковий інститут охорони здоров’я Національного університету водного господарства та природокористування, вул. Соборна, 11, м. Рівне, 33028, Україна

  • Ірина Мацейко

    Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, 32, Вінниця, Вінницька область, 21000, Україна

  • Олександр Спринь

    Херсонський державний університет, вул. Університетська, 27, Херсон,Херсонська область, 73000,Україна

Посилання

Булатова М.М. Фітнес і рухова активність: проблеми і шляхи рішення. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2007. № 1. С. 3–7.

Ватаманюк С. Особливості просторової організації тіла чоловіків першого періоду зрілого віку, які займаються оздоровчим фітнесом. Спортивний вісник Придніпров’я [Інтернет]. 2021. № 2. С. 18–24. Доступно: https://u.to/srpPHA. DOI: 10.32540/2071-1476- 2021-2-018.

Василенко М.М. Сучасні вимоги роботодавців до формування готовності майбутніх фітнес-тренерів до професійної діяльності. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Київ, 2014.Вип. 38 (91). С. 119–124.

Годлевський П.М., Спринь О.Б. Фізичне виховання в збереженні здоров’я фахівцівводного транспорту. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & Recreation) : науковий журнал. Рівне: 2022. № 10. С. 78–85.

Демеха С. Технологія управління фізкультурними кадрами в організаціях фітнес-спрямованості. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. Луцьк, 2013.№ 1 (21). С. 9–12.

Дутчак М.В. Актуальність та передумови розроблення галузевої рамки кваліфікацій у системі спорту в Україні. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2020. С. 24–31.

Дутчак М., Чеховська Л. Кадрові потреби сфери оздоровчого фітнесу в Україні. Науковий часопис НПУ ім. Драгоманова. 2019. Вип. 2 (108). С. 46–52.

Приступа Є., Музика Ф., Жданова О., Чеховська Л. Сучасний стан підготовки кадрів для сфери оздоровчого фітнесу. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури. Київ, 2017. № 7(89). С. 19–22.

Столярова Д.О., Ласька С.С., Спринь О.Б. Дослідження фізичного розвитку в учнів, які займаються фітнесом. Адаптаційні можливості дітей та молоді. Одеса, 2018. С. 206–209.

Усенко Д. Діяльність фітнес-консультанта в Україні: затребуваність та особливості професії. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2019. № 3. С. 74–80.

Чеховська Л.Я. Оздоровчий фітнес у сучасному суспільстві: монографія. Львів: ЛДУФК імені Івана Боберського, 2019. 293 с.

Pelech I.V., Grygus I.M. Level of physical fitness students. Journal of Education, Health and Sport. 2016. Vol. 6 (2). P. 87-98.

Kashuba V., Andrieieva O., Hakman A., Grygus I., Smoleńska O., Ostrowska M., Napierała M., Hagner-Derengowska M., Muszkieta R., Zukow W. Impact of Aquafitness Training on Physical Condition of Early Adulthood Women. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ. 2021. Vol. 21 (2). P. 152- 157. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.2.08

Nesterchuk N.O., Kulaj O., Grygus I., Skalski

D. Fitness and physical therapy of obesity patients. Zarzadzanie kultura fizyczna zdrowiem i bezpieczeństwem. Starogard Gdański. 2021. P. 56-64.

Nesterchuk N., Grygus I., Tokar A., Skalski

D.W. Nowoczesne technologie fitness. Ochrona zdrowia. Wybrane aspekty edukacyjno- medyczne. Monografia. Red. Dariusz W. Skalski, & Igor Grygus. 2022. P. 113-128. https://doi.org/10.5281/zenodo.5904194

Petruk L., Grygus I., Biruk I., Kosobutskyy Y., Hryhorovych O., Pinchuk V., Zarichanska L. Influence of Pilates classes on the physical fitness of female students. Journal of Physical Education and Sport. 2021. Vol 21 (Suppl. issue

. P. 2975–2980.

Завантаження

Опубліковано

2024-07-15