РОЛЬ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЧОЛОВІКІВ ЗРІЛОГО ТА ПОХИЛОГО ВІКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-19(38)-64-73

Ключові слова:

якість життя, рухова активність, чоловіки зрілого віку, чоловіки похилого віку, оздоровчо-рекреаційна рухова активність, активне старіння, здоров’я

Анотація

Анотація. Актуальність теми дослідження. У статті аналізується вплив рухової активності на якість життя чоловіків у зрілому та похилому віці. Варто зазначити, що саме у зрілому віці якість життя має визначальний вплив на подальшу життєву траєкторію та відчуття задоволення від життя. За даними науковців, з віком якість життя, як правило, знижується. Очевидно, що при низькому рівні життєвої якості у зрілому віці в подальшому вона може ще більше погіршитися. Як найбільш дієвий напрямок підвищення якості життя науковці розглядають залучення чоловіків зрілого та похилого віку до занять оздоровчо-рекреаційною руховою активністю. Так, заняття фізичними вправами не лише позитивно впливають на якість і задоволеність життям чоловіків зрілого віку, але й мають довгостроковий ефект і забезпечують покращення мобільності та функціональних здібностей навіть слабких людей похилого віку. Мета роботи – обґрунтування ролі рухової активності у підвищенні якості життя чоловіків зрілого та похилого віку. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової  літератури. Результати роботи. Визначальний вплив на якість життя чоловіків зрілого та похилого віку має стан фізичного здоров’я, що забезпечує можливість виконання щоденних обов’язків, підтримання соціальних зв’язків із родиною та друзями, а також активну участь у дозвіллі. Важливу роль у досягненні цих цілей відіграє участь в оздоровчо-рекреаційній руховій активності (ОРРА), що чинить безпосередній позитивний вплив. Щодо негативних аспектів, то зниження фізичної активності та малорухливий спосіб життя є одними з основних чинників, що погіршують якість життя цієї вікової категорії. Крім того, ми вважаємо, що збройний конфлікт на території України суттєво посилив негативні тенденції, істотно знизивши рівень якості життя як населення загалом, так і чоловіків зрілого та похилого віку зокрема. На нашу думку, саме цей чинник є найменш сприятливим серед усіх, що розглядалися у наукових дослідженнях. Висновки. Вивчені матеріали дозволили теоретично обґрунтувати проблему і визначити інноваційні підходи для її розв’язання. Аналіз отриманої інформації дав змогу узагальнити підходи до підвищення якості життя чоловіків зрілого та похилого віку засобами ОРРА, систематизувати методологію та її оцінювання.

Біографії авторів

  • Ричок Тетяна

    Національний університет фізичного виховання і спорту України

  • Носова Наталія

    Національний університет фізичного виховання і спорту України

  • Гончарова Наталія

    Національний університет фізичного виховання і спорту України

  • Бінюк Олександр

    Національний університет фізичного виховання і спорту України

  • Верзлова Каріна

    Національний університет фізичного виховання і спорту України

Посилання

Гакман А.В. Теоретико-методичні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності осіб похилого віку : автореф. дис. ...д-ра наук з фіз. виховання та спорту : [спец.] 24.00.02. Київ, 2021. 43 с.

Гакман А., Дудіцька С., Вілігорський О. Задоволеність життям та роль психофізичних компонентів у якості життя людей похилого віку. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2020. № 35. С. 3–9.

Дудіцька С., Медвідь А., Ячнюк М., Хрипко І. Задоволеність та якість життя жінок похилого віку. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2021. № 3(55). С. 62–68. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-62-68.

Павлова Ю. О. Структура якості життя населення. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2015. №5 (49). С. 90-94.

Товт В. А., Маріонда І. І., Сивохоп Е. М., Сусла В. Я. Теорія і технології оздоровчо-рекреаційної рухової активності: навч. посібник. Ужгород : ДВНЗ «УжНУ», «Говерла», 2015. 88 с.

Усова О. В., Шабала М. Я. В., Кулик М. С., Ярута М. П., Лях М. В. Ефективність засобів фізичної терапії у разі остеопорозу в осіб похилого віку. Public Health Journal. 2022. № (2). С. 48-51. DOI: 10.32782/pub.health.2022.2.7.

Bennett E. V., Hurd Clarke L., Wolf S. A., Dunlop W. L., Harden S. M., Liu Y., Estabrooks P. A., Rhodes R. E., Beauchamp M. R. Older adults' experiences of group-based physical activity: A qualitative study from the ‘GOAL’ randomized controlled trial. Psychology of Sport and Exercise. 2018. № 39. Р. 184–192. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.08.017

Clegg A., Barber S., Young J., Forster A., Iliffe S. The Home-Based Older People's Exercise (HOPE) trial: study protocol for a randomised controlled trial. Trials. 2011. № 12. 143. DOI: 10.1186/1745-6215-12-143.

Crocker T.F., Brown L., Clegg A., Farley K., Franklin M., Simpkins S., Young J. Quality of life is substantially worse for community-dwelling older people living with frailty: systematic review and meta-analysis. Qual Life Res. 2019. № 28(8). Р. 2041-2056. DOI: 10.1007/s11136-019-02149-1.

Gayman A.M., Eys M., Coleman T., Group dynamics in Canadian recreational team sports later in life. Psychology of Sport and Exercise. 2022. Vol. 60. 102137. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.-2022.102137.

Rondón García L.M., Ramírez Navarrro J.M. The Impact of Quality of Life on the Health of Older People from a Multidimensional Perspective. J Aging Res. 2018. № 16. 4086294. DOI: 10.1155/2018/4086294.

St John P.D., Tyas S.L., Montgomery P.R. Life satisfaction and frailty in community-based older adults: Cross-sectional and prospective analyses. International Psychogeriatrics. 2013. № 25(10). Р. 1709–1716. DOI: 10.1017/S1041610213000902.

Stenner B. J., Buckley J. D., Mosewich A. D. Reasons why older adults play sport: A systematic review. Journal of Sport and Health Science. 2020. Vol. 9, № 6. P. 530-541. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2019.11.003.

Завантаження

Опубліковано

2025-06-30

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 > >>