ОПТИМІЗАЦІЯ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ  ВЕСЛЯРІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЧНИХ МОНІТОРИНГОВИХ ЗАСОБІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-19(38)-228-237

Ключові слова:

академічне веслування, тренувальний процес, сучасні технології, пульсометри, датчики руху, GPS-трекери, фізична підготовка, техніка гребка, спортивна результативність

Анотація

Анотація. Актуальність теми дослідження. Академічне веслування є одним із найстаріших олімпійських видів спорту, що потребує високої фізичної підготовленості, технічної майстерності та тактичного мислення. У сучасних умовах жорсткої міжнародної конкуренції важливим є вдосконалення тренувальних методик і впровадження інноваційних підходів. Використання сучасних технологій, таких як пульсометри, датчики руху та GPS-трекери, дозволяє здійснювати детальний контроль навантажень, оптимізувати техніку гребка та покращувати злагодженість екіпажу. Однак питання їх ефективності в тренувальному процесі академічного веслування залишається недостатньо вивченим, що й обумовлює актуальність цього дослідження. Метою дослідження є оцінити вплив використання сучасних технологічних моніторингових засобів на фізичну підготовленість спортсменів у академічному веслуванні. Матеріал і методи дослідження. Було проведено експериментальне дослідження за участю спортсменів віком 15-17 років, які спеціалізуються на академічному веслуванні. Основними методами дослідження стали тестування фізичної підготовленості, аналіз техніки гребка за допомогою датчиків руху та моніторинг навантажень із використанням пульсометрів і GPS-трекерів. Дані були статистично оброблені для визначення змін у показниках фізичних можливостей та ефективності гребка після застосування технологічних засобів контролю. Результати роботи та ключові висновки. Отримані результати показали, що використання сучасних технологій у тренувальному процесі суттєво покращує фізичну підготовленість спортсменів. Зокрема, в експериментальній групі спостерігалося значне покращення показників витривалості, сили та швидкісно-силових характеристик. Використання пульсометрів дозволило індивідуально коригувати навантаження, запобігаючи перенапруженню, а датчики руху допомогли вдосконалити техніку гребка, зменшуючи втрати енергії. GPS-трекери забезпечили оптимізацію темпу гребків, що підвищило ефективність подолання дистанції. Висновки підтверджують доцільність застосування сучасних технологій у веслуванні для покращення результативності спортсменів

Біографії авторів

  • Симонік Анастасія

    Запорізький національний університет

  • Тищенко Валерія

    Запорізький національний університет

  • Маліков Микола

    Запорізький національний університет

  • Силантьєв Денис

    Запорізький національний університет

  • Грановський Денис

    Запорізький національний університет

Посилання

Кушнір О. В. Оптимізація комплектування екіпажів у веслувальному спорті. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://oldconf.neasmo.org.ua/node/1518

Програма для ДЮСШ з академічного веслування. [Електронний ресурс]. Режим доступу: reposit.uni-sport.edu.ua

Сватьєв А. В., Міфтахутдінова Д. А., Симонік А. В. Експериментальна програма вдосконалення функціональної підготовленості веслувальниць високої кваліфікації. Вісник Запорізького національного університету. Фізичне виховання та спорт. 2020. № 2. С. 153-158.

Спортивний комітет України. Веслування академічне. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://scu.org.ua/type_sport/vesluvannya-akademichne

Шинкарук О., Коженкова А. Характеристика чинників, що впливають на ефективність змагальної діяльності у веслуванні академічному. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2015. № 1. С. 3-6

Achten J., Jeukendrup A. E. Heart rate monitoring: Applications and limitations. Sports Medicine. 2003. Vol. 33(7). P. 517-538.

Bellenger C. R., Fuller J. T., Nelson M. J. Monitoring athletic training loads: Consensus statement of the international team-sport monitoring group. International Journal of Sports Physiology and Performance. 2016. Vol. 11(4). P. 521-527.

Buchheit M., Laursen P. B. High-intensity interval training, solutions to the programming puzzle. Sports Medicine. 2013. Vol. 43(5). P. 313-338.

Castro R., Mujica G., Portilla J. Internet of Things in Sport Training: Application of a Rowing Propulsion Monitoring System. IEEE Internet of Things Journal. 2022. Vol. 9, no. 19. P. 18880-18897. https://doi.org/10.1109/JIOT.2022.3163181.

Cummins C., Orr R., O’Connor H., West C. Global positioning systems (GPS) in team sports: A systematic review. Sports Medicine. 2013. Vol. 43(10). P. 1025-1042.

Das A., Kaniganti U.S., Shenoy S.J. et al. Monitoring Training Load, Muscle Damage, and Body Composition Changes of Elite Indian Rowers During a Periodized Training program. J. of sci. in sport and exercise. 2023. Vol. 5. P. 348-359. https://doi.org/10.1007/s42978-022-00197-7

Gabbett T. J. The training – injury prevention paradox. British Journal of Sports Medicine. 2016. Vol. 50(5). P. 273-280.

Halson S. L. Monitoring training load to understand fatigue in athletes. Sports Medicine. 2014. Vol. 44 (S2). P. 139-147.

McGowan C. J., Pyne D. B., Thompson K. G., Rattray B. Warm-up strategies for sport and exercise. Sports Medicine. 2015. Vol. 45(11). P. 1523-1546.

Mpimis T., Gikas V., Gourgoulis V. A. Rigorous and Integrated On-Water Monitoring System for Performance and Technique Improvement in Rowing. Sensors. 2023. Vol. 23(13). 6150. https://doi.org/10.3390/s23136150

Simonton R. J., Ammann G. Application of motion capture systems in sport. Sports Technology. 2017. Vol. 10(3). P. 115-123.

Stone M. H., Sands W. A., Stone M. E. Principles and practice of resistance training. Human Kinetics. 2004. https://doi.org/10.5040/9781492596875.

Завантаження

Опубліковано

2025-06-30

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають