ОПТИМІЗАЦІЯ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ ВЕСЛЯРІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЧНИХ МОНІТОРИНГОВИХ ЗАСОБІВ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-19(38)-228-237Ключові слова:
академічне веслування, тренувальний процес, сучасні технології, пульсометри, датчики руху, GPS-трекери, фізична підготовка, техніка гребка, спортивна результативністьАнотація
Анотація. Актуальність теми дослідження. Академічне веслування є одним із найстаріших олімпійських видів спорту, що потребує високої фізичної підготовленості, технічної майстерності та тактичного мислення. У сучасних умовах жорсткої міжнародної конкуренції важливим є вдосконалення тренувальних методик і впровадження інноваційних підходів. Використання сучасних технологій, таких як пульсометри, датчики руху та GPS-трекери, дозволяє здійснювати детальний контроль навантажень, оптимізувати техніку гребка та покращувати злагодженість екіпажу. Однак питання їх ефективності в тренувальному процесі академічного веслування залишається недостатньо вивченим, що й обумовлює актуальність цього дослідження. Метою дослідження є оцінити вплив використання сучасних технологічних моніторингових засобів на фізичну підготовленість спортсменів у академічному веслуванні. Матеріал і методи дослідження. Було проведено експериментальне дослідження за участю спортсменів віком 15-17 років, які спеціалізуються на академічному веслуванні. Основними методами дослідження стали тестування фізичної підготовленості, аналіз техніки гребка за допомогою датчиків руху та моніторинг навантажень із використанням пульсометрів і GPS-трекерів. Дані були статистично оброблені для визначення змін у показниках фізичних можливостей та ефективності гребка після застосування технологічних засобів контролю. Результати роботи та ключові висновки. Отримані результати показали, що використання сучасних технологій у тренувальному процесі суттєво покращує фізичну підготовленість спортсменів. Зокрема, в експериментальній групі спостерігалося значне покращення показників витривалості, сили та швидкісно-силових характеристик. Використання пульсометрів дозволило індивідуально коригувати навантаження, запобігаючи перенапруженню, а датчики руху допомогли вдосконалити техніку гребка, зменшуючи втрати енергії. GPS-трекери забезпечили оптимізацію темпу гребків, що підвищило ефективність подолання дистанції. Висновки підтверджують доцільність застосування сучасних технологій у веслуванні для покращення результативності спортсменів
Посилання
Кушнір О. В. Оптимізація комплектування екіпажів у веслувальному спорті. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://oldconf.neasmo.org.ua/node/1518
Програма для ДЮСШ з академічного веслування. [Електронний ресурс]. Режим доступу: reposit.uni-sport.edu.ua
Сватьєв А. В., Міфтахутдінова Д. А., Симонік А. В. Експериментальна програма вдосконалення функціональної підготовленості веслувальниць високої кваліфікації. Вісник Запорізького національного університету. Фізичне виховання та спорт. 2020. № 2. С. 153-158.
Спортивний комітет України. Веслування академічне. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://scu.org.ua/type_sport/vesluvannya-akademichne
Шинкарук О., Коженкова А. Характеристика чинників, що впливають на ефективність змагальної діяльності у веслуванні академічному. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2015. № 1. С. 3-6
Achten J., Jeukendrup A. E. Heart rate monitoring: Applications and limitations. Sports Medicine. 2003. Vol. 33(7). P. 517-538.
Bellenger C. R., Fuller J. T., Nelson M. J. Monitoring athletic training loads: Consensus statement of the international team-sport monitoring group. International Journal of Sports Physiology and Performance. 2016. Vol. 11(4). P. 521-527.
Buchheit M., Laursen P. B. High-intensity interval training, solutions to the programming puzzle. Sports Medicine. 2013. Vol. 43(5). P. 313-338.
Castro R., Mujica G., Portilla J. Internet of Things in Sport Training: Application of a Rowing Propulsion Monitoring System. IEEE Internet of Things Journal. 2022. Vol. 9, no. 19. P. 18880-18897. https://doi.org/10.1109/JIOT.2022.3163181.
Cummins C., Orr R., O’Connor H., West C. Global positioning systems (GPS) in team sports: A systematic review. Sports Medicine. 2013. Vol. 43(10). P. 1025-1042.
Das A., Kaniganti U.S., Shenoy S.J. et al. Monitoring Training Load, Muscle Damage, and Body Composition Changes of Elite Indian Rowers During a Periodized Training program. J. of sci. in sport and exercise. 2023. Vol. 5. P. 348-359. https://doi.org/10.1007/s42978-022-00197-7
Gabbett T. J. The training – injury prevention paradox. British Journal of Sports Medicine. 2016. Vol. 50(5). P. 273-280.
Halson S. L. Monitoring training load to understand fatigue in athletes. Sports Medicine. 2014. Vol. 44 (S2). P. 139-147.
McGowan C. J., Pyne D. B., Thompson K. G., Rattray B. Warm-up strategies for sport and exercise. Sports Medicine. 2015. Vol. 45(11). P. 1523-1546.
Mpimis T., Gikas V., Gourgoulis V. A. Rigorous and Integrated On-Water Monitoring System for Performance and Technique Improvement in Rowing. Sensors. 2023. Vol. 23(13). 6150. https://doi.org/10.3390/s23136150
Simonton R. J., Ammann G. Application of motion capture systems in sport. Sports Technology. 2017. Vol. 10(3). P. 115-123.
Stone M. H., Sands W. A., Stone M. E. Principles and practice of resistance training. Human Kinetics. 2004. https://doi.org/10.5040/9781492596875.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Симонік Анастасія, Тищенко Валерія, Маліков Микола, Силантьєв Денис, Грановський Денис

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.