Теоретико-методичне обґрунтування змісту та структури корекційно-профілактичних заходів в оздоровчому фітнесі жінок першого періоду зрілого віку з порушенням біомеханіки просторової організації тіла
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-20(39)-6-23Ключові слова:
жінки, зрілий вік, корекційно-профілактичні технології, фітнес-програми, біомеханіка постави, просторова організація тілаАнотація
Анотація. Актуальність теми дослідження. На сьогодні у науковій літературі бракує достатньо розгорнутих теоретико-методичних моделей, які б визначали чіткий алгоритм корекції порушень просторової організації тіла жінок першого періоду зрілого віку з урахуванням рівня стану біогеометричного профілю постави, особливостей статодинамічних характеристик, типології рухових порушень та специфіки адаптивних компенсаторних механізмів. Відсутність системності призводить до неоднозначних результатів застосування фітнес-програм, а іноді – до посилення асиметрій чи розвитку нових функціональних дисфункцій. У зв’язку з цим постає необхідність наукового обґрунтування змісту, структури та механізмів реалізації корекційно-профілактичних заходів саме для жінок першого періоду зрілого віку, що мають порушення біомеханіки просторової організації тіла. Такий підхід дозволить оптимізувати процес фізичного вдосконалення, підвищити ефективність оздоровчої дії фітнес-тренувань та сформувати нові методичні орієнтири для практики. Мета – обґрунтувати теоретико-методичні засади та розробити структуровану систему корекційно-профілактичних заходів в оздоровчому фітнесі для жінок першого періоду зрілого віку з порушеннями біомеханіки просторової організації тіла, спрямовану на відновлення постуральної стабільності, формування оптимального м’язового балансу та підвищення фізичної підготовленості. Методи. Теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, фотознімання та візуальний скринінг стану біoгеoметричного профілю постави, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати роботи. На основі отриманих результатів було розроблено та обґрунтовано концепцію корекційно-профілактичних технологій. Цільовою аудиторією концепції є жінки першого періоду зрілого віку, які займаються оздоровчим фітнесом, з урахуванням диференціації за станом біомеханіки їхньої просторової організації тіла. Концептуальна модель інтегрує мультифакторний аналіз біологічних, особистісних, соціально-педагогічних та глобальних детермінант. Теоретичне ядро концепції становить синтез дев’яти ключових методологічних підходів, домінуючими серед яких є: синергетичний (що пояснює механізми самоорганізації системи), субстратний (що враховує матеріальний субстрат організму), аксіологічний (що забезпечує ціннісно-смислову спрямованість) та діяльнісний підходи. Саме ці методологічні принципи стали метою для формування всієї архітектоніки концепції, включаючи її мету, завдання, принципи реалізації та необхідні умови. Висновки. Методологічна основа комплексного підходу полягає у синергетичному поєднанні трьох функціональних векторів: оздоровчого, корекційного та профілактичного. Ця цілісна система орієнтована на прицільне покращення постуральної стабільності, максимізацію функціональної рухової здатності та, як наслідок, гарантування стійкої та тривалої ефективності фітнес-програм, розроблених спеціально для контингенту жінок зріллого віку.
Посилання
Асаулюк, І. О., & Козловська, С. О. (2023). Вікові особливості фізичного розвитку жінок зрілого віку з різним станом опорно-рухового апарату. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 16(35), 14–22. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-394-405
Асаулюк, І., & Самойлюк, О. (2025). Особливості фізичної підготовленості жінок першого періоду зрілого віку залежно від їх біомеханіки просторової організації тіла. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 19(38), 7–17. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-19(38)-7-17
Григус, І., & Долішній, М. (2024). Функціональна оцінка рухів чоловіків першого періоду зрілого віку, які займаються оздоровчим фітнесом. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 18(37), 12–24. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2024-18(37)-12-24
Кашуба, В. О., Самойлюк, О. В., Усиченко, В. В., & Ричок, Т. М. (n.d.). Теоретико-методичні основи розробки індивідуальних SMART-цілей корекції порушень біомеханіки опорно-рухового апарату осіб зрілого віку. Педагогічна академія: наукові записки, (22). https://doi.org/10.5281/zenodo.17253814
Альошина, А., Випасняк, І., & Кашуба, В. (Ред.) (2022). Корекція тілобудови людини в процесі занять фізичними вправами: теоретичні та практичні аспекти [Колективна монографія]. Луцьк: Вежа-Друк.
Самойлюк, О. В., Кашуба, В. О., & Григус, І. М. (2025). Характеристика фізичної підготовленості жінок першого періоду зрілого віку з різними типами та рівнем стану біогеометричного профілю постави. Rehabilitation & Recreation, 19(2), 357–371. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.2.32
Стопа, М. В., Матвієнко, І. С., & Лопацький, С. В. (2025). Динаміка показників фізичного розвитку, гоніометрії тіла та фізичної підготовленості жінок першого періоду зрілого віку під впливом засобів і методів програми фізкультурно-оздоровчих занять на підставі урахування особливостей просторової організації їхнього тіла. Rehabilitation & Recreation, 19(2), 281–294. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.2.26
Alam, M. F., Zaki, S., Sharma, S., & Nuhmani, S. (2024). Establishing the reliability of the GaitON® motion analysis system: A foundational study for gait and posture analysis in a healthy population. Sensors, 24(21), 6884. https://doi.org/10.3390/s24216884
Bonazza, N. A., Smuin, D., Onks, C. A., Silvis, M. L., & Dhawan, A. (2017). Reliability, validity, and injury predictive value of the Functional Movement Screen: A systematic review and meta-analysis. American Journal of Sports Medicine, 45, 725–732.
Byshevets, N., Kashuba, V., Levandovska, L., Grygus, I., Bychuk, I., Berezhanskyi, O., & Savliuk, S. (2022). Risk factors for posture disorders of esportsmen and master degree students of physical education and sports in the specialty “Esports.” Środkowoeuropejskie Czasopismo Naukowe, 5(4), 97–118. http://dx.doi.org/10.16926/sit.2022.04.06
Chang, W.-D., Chou, L.-W., Chang, N.-J., & Chen, S. (2020). Comparison of Functional Movement Screen, Star Excursion Balance Test, and physical fitness in junior athletes with different sports injury risk. BioMed Research International, 2020, 8690540. https://doi.org/10.1155/2020/8690540
Cook, G., Burton, L., Hoogenboom, B., & Voight, M. (2014a). Functional movement screening: The use of fundamental movements as an assessment of function. International Journal of Sports Physical Therapy, 9(3), 396–409.
Cook, G., Burton, L., Hoogenboom, B., & Voight, M. (2014b). Functional movement screening: The use of fundamental movements as an assessment of function. International Journal of Sports Physical Therapy, 9(4), 549–563.
Dos Santos Bunn, P., Rodrigues, A. I., & da Silva, E. B. (2019). The association between the functional movement screen outcome and the incidence of musculoskeletal injuries: A systematic review with meta-analysis. Physical Therapy in Sport, 35, 146–158.
Freitas, M., et al. (2024). Biomechanical assessment methods used in chronic stroke: A scoping review of non-linear approaches. Sensors, 24(7), 2338. https://doi.org/10.3390/s24072338
Hakman, A., Andrieieva, O., Kashuba, V., Nakonechnyi, I., Cherednichenko, S., Khrypko, I., Tomilina, Y., & Filak, F. (2020). Characteristics of biogeometric profile of posture and quality of life of students during the process of physical education. Journal of Physical Education and Sport, 20(1), 79–85. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.01010
Hulteen, R., Morgan, P. J., Barnett, L. M., Stodden, D. F., & Lubans, D. (2018). Development of foundational movement skills: A conceptual model for physical activity across the lifespan. Sports Medicine, 48, 1533–1540.
Kashuba, V., Rudenko, Y., Khabynets, T., & Nosova, N. (2020). Use of correctional technologies in the process of health-recreational fitness training by men with impaired biogeometric profile of posture. Pedagogy and Psychology of Sport, 6(4), 45–55. http://dx.doi.org/10.12775/PPS.2020.06.04.005
Kashuba, V., Stepanenko, O., Byshevets, N., Kharchuk, O., Savliuk, S., Bukhovets, B., Grygus, I., Napierała, M., Skaliy, T., Hagner-Derengowska, M., & Zukow, W. (2020). Formation of human movement and sports skills in processing sports-pedagogical and biomedical data in Masters of Sports. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 8(5), 249–257. https://doi.org/10.13189/saj.2020.080513
Kashuba, V., Khmelnitska, I., Andrieieva, O., et al. (2021). Biogeometric profile of the posture as a factor of men’s functional assessment of movements in the early middle age. Sport Mont, 19(2), 35–39.
Lazko, O., Byshevets, N., Plyeshakova, O., Lazakovych, Y., Kashuba, V., Grygus, I., Volchinskiy, A., Smal, J., & Yarmolinsky, L. (2021). Determinants of office syndrome among women of working age. Journal of Physical Education and Sport, 21(Suppl. 5), 2827–2834. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.s5376
Lazko, O., Byshevets, N., Kashuba, V., Lazakovych, Y., Grygus, I., Andreieva, N., & Skalski, D. (2021). Prerequisites for the development of preventive measures against office syndrome among women of working age. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ, 21(3), 227–234. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.3.06
Lenková, R. (2023). Effect of postural training on the correction of spinal (vertebrogenic) disorders. EF-Supit.
Li, F., et al. (2024). Effects of Pilates on body posture: A systematic review. Archives of Rehabilitation Research and Clinical Translation. https://doi.org/10.1016/j.arrct.2024.100345
Moran, R. W., Schneiders, A. G., Mason, J., & Sullivan, S. J. (2017). Do Functional Movement Screen (FMS) composite scores predict subsequent injury? A systematic review with meta-analysis. British Journal of Sports Medicine, 51, 1661–1669.
O’Brien, W., Khodaverdi, Z., Bolger, L., Tarantino, G., Philpott, C., & Neville, R. D. (2021). The assessment of functional movement in children and adolescents: A systematic review and meta-analysis. Sports Medicine, 52, 37–53.
Porto, A. B., Guimarães, T., et al. (2024). The effect of exercise on postural alignment: A systematic review. Journal of Bodywork & Movement Therapies. https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2024
Promsri, A., Pitiwattanakulchai, P., Saodan, S., & Thiwan, S. (2024). Age-related changes in postural stability in response to varying surface instability in young and middle-aged adults. Sensors, 24(21), 6846. https://doi.org/10.3390/s24216846
Roggio, F., Di Grande, S., Cavalieri, S., Falla, D., & Musumeci, G. (2024). Biomechanical posture analysis in healthy adults with machine learning: Applicability and reliability. Sensors, 24(9), 2929. https://doi.org/10.3390/s24092929
Sobrinho, A. C. S., et al. (2023). Fourteen weeks of multicomponent training associated with flexibility training modifies postural alignment, joint range of motion and modulates blood pressure in physically inactive older women: A randomized clinical trial. Frontiers in Physiology. https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1172780
Tkachova, A., Dutchak, M., Kashuba, V., Goncharova, N., Lytvynenko, Y., Vako, I., Kolos, S., & Lopatskyi, S. (2020). Practical implementation of differentiated approach to developing water aerobics classes for early adulthood women with different types of body build. Journal of Physical Education and Sport, 20(Suppl. 1), 456–460.
Wang, H., et al. (2023). Effect of progressive postural control exercise versus core stability exercise in chronic low back pain patients: A randomized controlled trial. Pain/Therapy. https://doi.org/10.1007/s40122-022-00458-x
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Асаулюк Інна, Самойлюк Оксана, Козловська Світлана

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.