ВПЛИВ ЗАСОБІВ СПОРТИВНО-МАСОВОЇ ТА ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН УЧНІВ 10-11 КЛАСІВ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ  ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-20(39)-67-76

Ключові слова:

психоемоційний стан, учні старших класів, спортивно-масова діяльність, фізкультурно-оздоровча робота, фізична активність, стресостійкість, рефлексія

Анотація

Антоація. Актуальність дослідження. Умови сучасного освітнього процесу характеризуються зростанням навчальних, інформаційних та емоційних навантажень на учнів старшого шкільного віку, що нерідко супроводжується порушенням психоемоційної рівноваги, зниженням адаптаційних можливостей і стресостійкості. Період літнього оздоровлення створює сприятливі передумови для відновлення фізичного та психологічного потенціалу старшокласників. Раціонально організована спортивно-масова й фізкультурно-оздоровча діяльність у закладах оздоровлення та відпочинку може виступати дієвим засобом нормалізації емоційного стану, розвитку соціальних умінь і формування позитивної мотивації до рухової активності. Водночас обмежена кількість досліджень, присвячених комплексній оцінці впливу таких заходів на психоемоційний стан старшокласників, зумовлює актуальність представленої роботи. Мета дослідження – оцінити вплив засобів спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої діяльності на показники психоемоційного стану учнів 10-11 класів у період перебування в закладі оздоровлення та відпочинку. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 50 учнів віком 15-17 років. Застосовувалися теоретичні методи (аналіз і узагальнення науково-методичних джерел), педагогічні (спостереження, педагогічний експеримент), психодіагностичні методики (тест «Самопочуття – Активність – Настрій» (САН), шкала сприйнятого стресу Ш. Коена, методика визначення рівня рефлексії М. Максимова), анкетування та методи математичної статистики. Оздоровча програма передбачала використання рухливих і спортивних ігор, командних змагань, фітнес-занять, туристичних походів та естафет. Результати дослідження. Реалізація комплексу спортивно-масових і фізкультурно-оздоровчих заходів сприяла позитивним змінам психоемоційного стану старшокласників. За даними тесту САН зафіксовано підвищення показників самопочуття на 18 %, активності – на 21 % і настрою – на 23 %. Рівень стресу за шкалою Ш. Коена знизився в середньому з 19 до 9 балів. Окрім цього, виявлено зростання рівня рефлексії, самоконтролю, адекватності самооцінки, а також підвищення соціальної активності та якості міжособистісної взаємодії. Висновки. Спортивно-масова та фізкультурно-оздоровча діяльність у закладах оздоровлення та відпочинку є ефективним засобом оптимізації психоемоційного стану старшокласників, зниження емоційного напруження та формування стресостійкості. Отримані результати можуть бути використані в практиці організації оздоровчо-виховної роботи в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, позашкільних і загальноосвітніх установах

Посилання

Бартків О. С., Грановський В. Г., Дурманенко Є. А. Оздоровчо-виховна діяльність у літньому дитячому таборі: монографія; за ред. П. М. Гусака. Луцьк: ФОП Захарчук В. М., 2013. 204 с. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/8978/3/monograf_durmanenko_bartkiv.pdf.

Башавець Н. А. Методичні рекомендації до організації практичної та самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни: «Теорія і методика спортивно-масової роботи»: методичні рекомендації. Одеса: Університет Ушинського, 2020. 31 с. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/11164/1/Bashavets_Nataliia_Andriivna_2020.pdf.

Безверхня Г. В. Організація і методика оздоровчої фізичної культури. Методичні рекомендації (для вчителів фізичної культури). Умань, 2012. 72 с. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/4540/1/ОМОФК.pdf.

Дослідження стану людини за допомогою тесту диференціальної самооцінки функціонального стану – опитувальника САН. URL: https://stud.com.ua/101597/ekologiya/doslidzhennya_stanu_lyudini_dopomogoyu_testu_diferentsialnoyi_samootsinki_funktsionalnogo_stanu_opituvaln.

Лекційний курс з дисципліни «Організація і проведення спортивно масових заходів»; укладачі: Т. В. Кафтанова, Д. Р. Опанчук, Н. М. Цимбалюк. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2024. 52 с. URL: https://eprints.zu.edu.ua/41332/.

Лещій Н. П. Компаративний аналіз феноменів «спортивно-оздоровча робота» і «фізкультурно-оздоровча робота» в сучасній педагогіці. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 14. Т. 2. С. 112-116.

Максимов М. В. Психолого-педагогічні умови розвитку рефлексії у дітей: монографія. Житомир: ЖДУ імені Івана Франка, 2020. 412 с.

Методика САН (Самопочуття. Активність. Настрій). URL: https://studfile.net/preview/5130872/.

Організація спортивно-масової роботи: методичні вказівки / уклад.: Канішевський С. М., Дубина Н. Р., Россипчук І. О. Київ: КНУБА-Талком, 2023. 30 с. URL: https://repositary.knuba.edu.ua/server/api/core/bitstreams/d485a57e-3480-4724-b706-5e5609c7ef11/content.

Поліщук С. А. Діагностика сформованості емоційної саморегуляції людини. Науковий вісник Херсонського державного університету. Вип. 1. 2021. С. 118-124. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/ba33b2a3-ce4f-4c00-96ae-2cea7d023296/content.

Сергієнко В. М., Полтавцева Т. І. Технології організації спортивно-масової і фізкультурно-оздоровчої роботи: навч. посібник для студентів спеціальності «Фізична культура». 2-е вид., перероб. і доп. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2008. 164 с.

Фізкультурно-оздоровча та спортивно-масова робота у дитячих таборах відпочинку: метод. рек.; уклад. А. І. Шматкова. Суми : Вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2011. 136 с. URL: https://library.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/04/60-1.pdf.

Яловик В. Т., Яловик А. В. Cпортивно-масова та рекреаційно-оздоровча діяльність у закладах освіти. (Частина І – Спортивно-масова робота : практичні завдання для самостійної роботи з освітнього компонента): методичні рекомендації. Луцьк: Вежа-Друк, 2024. 40 с. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/24199/1/metod_rekomend.pdf.

Cohen S., Kamarck T., Mermelstein R. A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior. 1983. Vol. 24(4). P. 385-396. URL: https://www.jstor.org/stable/2136404.

Lee E. H. Review of the psychometric evidence of the perceived stress scale. Asian Nursing Research. 2012. Vol. 6(4). P. 121-127. URL: https://doi.org/10.1016/j.anr.2012.08.004.

Завантаження

Опубліковано

2026-01-08