ФАКТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ СТРЕСОСТІЙКІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДІЇ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Анотація. Актуальність. Питання ефективності фізкультурно-оздоровчих занять і кіберспорту в контексті протидії стресогенним чинникам посиленої потужності (цифровізація суспільства, воєнні дії на території країни) викликає підвищений інтерес дослідників. І якщо дієвість фізкультурно-оздоровчих занять для студентської молоді неодноразово була доведена фахівцями, то ефективність кіберспорту продовжує залишатися дискусійним питанням. Мета дослідження – визначити фактори, що впливають на стресостійкість здобувачів вищої освіти (на прикладі здобувачів вищої освіти за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт) та дослідити роль кіберспорту в структурі їх стійкості до стресу. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 107 здобувачів вищої освіти Національного університету фізичного виховання і спорту України. З них 57,9 % (n = 62) склали юнаки, решта 42,6 % (n = 45) – дівчата. При цьому, частка кіберспортсменів склала 16,8 % (n = 18) від загальної вибірки. У дослідженні застосовувалися валідизовані методи психодіагностики: коротка шкала депресії DEPS, шкала стійкості до стресу (BRS), опитувальник фізичної активності (IPAQ), авторська методика оцінки психоемоційного стану. Для збалансування вхідних даних за приналежністю до кіберспорту ми застосували техніку SMOTE (Synthetic Minority Over-sampling Technique). Результати дослідження. Дослідження виявило, що кіберспортсмени мають статистично значущо (p < 0,05) нижчі показники фізичної активності, вищий рівень депресії та знижену стресостійкість, порівняно з представниками інших видів спорту. Багатофакторне моделювання показало, що основними предикторами стресостійкості є рівень депресії, психоемоційний стан і стать здобувачів вищої освіти, тоді як заняття кіберспортом не продемонстрували прямого незалежного впливу. Виявлено нелінійний характер взаємозв'язку між депресією та стресостійкістю у здобувачів вищої освіти. Вплив наявності шкідливих звичок на стресостійкість здобувачів вищої освіти виявився статистично незначущим (p > 0,05). Висновки. Заняття кіберспортом не є прямим фактором ризику для зниження стресостійкості у здобувачів вищої освіти та підвищення їх стресостійкості засобами кіберспорту викликає сумніви. Пріоритетом психопрофілактики має бути корекція депресивних станів і підвищення фізичної активності. Результати підкреслюють потребу в подальшому вивченні опосередкованих механізмів впливу кіберспорту на стресостійкость здобувачів вищої освіти.