Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті проаналізовано роль адвентивної фракції флори як чутливого індикатора сучасних екологічних трансформацій у межах міжзонального геоекотону «лісостеп – степ» України. Встановлено, що в умовах глобальних кліматичних змін та посилення антропогенного тиску спостерігається чітка тенденція до ксерофілізації рослинного покриву. Широке поширення видів рослин сухих місцезростань, адаптованих до дефіциту атмосферного та ґрунтового зволоження, які мають різні пристосування до несприятливих умов, передусім видів родин лободові (Chenopodiaceae) (типового представника пустельних областей), капустяні (Brassicaceae) (головним чином за рахунок інвазії родів, характерних для ксеричних територій Середземноморської та Ірано-Туранської областей) та ін. свідчить про термоксерофілізацію регіональної флори як основної тенденції її сучасного розвитку, що підтверджується змінами її таксономічної, біо-еко-ценотичної та флорогенетичної структур. Обґрунтовано використання цих видів як біоіндикаторів аридності клімату та трансформації фітобіоти в межах екотону.
Посилання
Андрій, Федоренко. (2020). Головний чинник. The Ukrainian Farmer, № 12. 114–119.
Бурда, Р. І., Пашкевич, Н. А., Бойко, Г. В. & Фіцайло Т. В. (2015). Чужорідні види охоронних флор Лісостепу України: колективна монографія. Київ: «Видавництво «Наукова думка» НАН України».116.
Давидов, Д. А. (2020). Нові знахідки чужорідних рослин-ергазіофітів у Лівобережному Лісостепу України. Природничий альманах. Т. 29. № 2. 14–23.
Зав’ялова, Л. В., Протопопова, В. В., Панченко, С. M. та ін. (2022). Синантропізація рослинного покриву України внаслідок воєнних дій. Подолання екологічних ризиків та загроз для довкілля в умовах надзвичайних ситуацій: колективна монографія. Полтава – Львів – Дніпро. 31–52.
Кисельов, Ю. О. & Парахненко, В. Г. (2021). Географічні закономірності поширення інвазійної флори залізниць Кіровоградської області. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. № 2. 38-48.
Кисельов, Ю. О. & Поліщук, В. В. (2022). Дослідження інвазійної флори як науковий напрямок на біолого-географічному пограниччі. Природничий альманах (біологічні науки). Вип. 33. 15-20.
Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням... (1994). Париж. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.
Котов, М. І. (1929). Адвентивні рослини УСРР. Знання. 2. 8–32.
Котов, М. І. (1949). Адвентивні рослини УРСР. Ботанічний журнал АН УРСР. 6(1). 74-78.
Парахненко, В. Г. (2022). Просторова диференціація території Кіровоградської області за ознакою поширення інвазивної флори залізниць. Науковий вісник ХДУ. Серія Географічні науки. Вип. 17. 55-61.
Парахненко, В. Г. (2025). Інвазивна флора придорожніх ландшафтів залізниць Кіровоградської області: монографія. Київ: Ямчинський О. В. 180.
Про затвердження Переліку інвазійних видів рослин на території Черкаської області... (2021). Рішення Черкаської обласної ради від 10.09.2021 № 8-34/VIII.
Протопопова, В. В., Мосякін, С. Л. & Шевера, М. В. (2002). Фітоінвазії в Україні як загроза біорізноманіттю: сучасний стан і завдання на майбутнє. Київ: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. 28.
Протопопова, В. В., & Шевера, М. В. (2007). Види адвентивних рослин України як індикатори ксерофілізації флори. Матеріали семінару стосовно затвердження національної доповіді щодо впровадження в Україні Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням. К. 79–85.
Протопопова, В. В., Шевера, М. В., Федорончук, М. М. & Шевчик, В. Л. (2014). Види-трансформери у флорі середнього Придніпров’я. Український ботанічний журнал, Т. 71, № 5. 533-572.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Олексій Іванович Ситник , Любов Олександрівна Безлатня , Томас Адальбертович Рожі