Keywords
How to Cite
Abstract
The aim of the study is to analyze discipline in the Ukrainian Insurgent Army from 1943 to February 1944 as a multidimensional phenomenon that combined organizational control and moral and ideological practices. Discipline in the UPA is considered not only as a management tool, but also as a deeply rooted moral and ideological mechanism that determined behavior patterns, structured clandestine life, and influenced the formation of the insurgent's inner world. The main focus is on analyzing the activities of the OUN(b) and UPA units that operated in Volhynia and Polissya during the specified period. Methodologically the study is based on an interdisciplinary approach, combining conceptual developments in the fields of military history, everyday history, social psychology, and cultural anthropology. The focus of the research procedures was on the analysis of instructions, orders, protocols, and memoirs, which make it possible to trace how discipline regulated not only combat behavior, but also everyday life, emotions, interpersonal relationships, and the limits of what was permissible in wartime. The text uses modern terminology that has been thoroughly tested in global social sciences and military anthropology. Conclusions. Discipline became one of the decisive factors in the functioning of the Ukrainian Insurgent Army, its ability to survive and carry out its tasks in the extremely difficult circumstances of confrontation with several much stronger totalitarian military machines – the Bolshevik and Nazi ones. Equally important, discipline was at the core of insurgent ethics and a means of forming a new masculine identity. An in-depth study of these aspects of the national liberation movement makes it possible to identify the specific features of everyday life in the UPA as a space of constant tension between freedom, order, and fear. An analysis of the normative dimension of discipline (through the prism of statutes, orders, and instructions) and its practical manifestations in specific situations, as well as punishment for its violation, internal organizational conflicts, and moral choices contributes to an adequate reconstruction of the complex military and socio-psychological phenomena associated with the existence and activities of the UPA, allowing us to understand the deep motivations of its soldiers and their behavior patterns in diverse, often existential conditions.
References
Antoniuk, Ya. & Viedienieiev, D. (2022). Operational games as a method of struggle of the OUN special divisions against the Soviet special services in Western Ukraine (1944 – the beginning of the 1950s). East European Historical Bulletin, 23, 133-141. https://doi.org/10.24919/2519-058X.23.258959
Armstrong, J. (1955). Ukrainian nationalism 1939-45. New-York: Columbia University Press, 322 p.
Himka, John-Paul (2021). Ukrainian Nationalists and the Holocaust OUN and UPA's Participation in the Destruction of Ukrainian Jewry, 1941-1944. Stuttgart: ibidem-Verlag, 446 p.
Potichnyj, Peter J., & Shtendera, Yevhen (Ed.). (1983). Political Thought of the Ukrainian Underground 1943-1951. Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta, 406 p.
Rudling, A. (2006). Theory and Practice: Historical Representation of the War Time Activities of OUN-UPA (the Organization of Ukrainian Nationalists – the Ukrainian Insurgent Army). East European Jewish Affairs. Vol. 36. 2. P. 163-189. https://doi.org/10.1080/13501670600983008
Shkandrij, M. (2015). Ukrainian nationalism Politics, Ideology, and Literature, 1929-1956. Yale University Press. 334 p. https://doi.org/10.12987/yale/9780300206289.001.0001
Антонюк, Я. (2007). Діяльність СБ ОУН на Волині. Луцьк: Волин. кн.
Антонюк, Я. (2021). Діяльність спеціальних підрозділів українських націоналістичних організацій (1921-1991): дис. … д-ра. іст. наук. 07.00.01 – Історія України. Острог, 650 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Antoniuk_Yaroslav/Diialnist_spetsialnykh_pidrozdiliv_ukrainskykh_natsionalistychnykh_orhanizatsii_1921__1991/
Бедрій, А. (1983). ОУН і УПА. Нью-Йорк; Лондон; Мюнхен; Торонто: Українська Центральна Інформаційна Служба, 65 с.
Бедрій, А. (1994). 200 найбільших переможних битв і боїв УПА. Визвольний шлях, 5, 528-537.
Бедрій, А. (1994). 200 найбільших переможних битв і боїв УПА. Визвольний шлях, 6, 658-664.
Бірчак, В. (2012). «Ніхто хрестиків не ставив». ZAXID.NET, 12 жовтня. https://zaxid.net/nihto_hrestikiv_ne_staviv_n1528092
Верига, В. (1991). Втрати ОУН в ІІ світовій війні. Торонто: Новий шлях, 206 с.
Веселова, О., Дзьобак, В., Дубик, М., & Сергійчук, В. (Упорядн.) (2008). ОУН і УПА в 1943 році: Документи. Київ: Інститут історії України НАН України, 65-66, 85, 237, 242, 325-330.
Вєдєнєєв, Д. (2002). Військово-польова жандармерія - спеціальний орган Української повстанської армії. Воєнна історія, 5-6 http://warhistory.ukrlife.org/5_6_02_4.htm.
Вовк, О., & Кокін, С. (Упорядн.) (2006). Літопис УПА. Нова серія. Т. 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944-1946. Київ-Торонто, 297-298.
Вовк, О., & Павленко, І. (Упорядн.) (1999). Літопис УПА. Нова серія. Т. 2: Boлинь і Полісся: УПА та запілля. 1943-1944. Докyмeнти i матеріали. Київ-Торонто, 11-12.
ГДА СБУ – Галузевий державний архів Служби безпеки України.
Гогун, О. (2012). УПА й радянські партизани. Порівняльний аналіз. Радіо Свобода, 14 жовтня. https://www.radiosvoboda.org/a/24738590.html.
Давиденко, В. А. (1989). Українська Повстанська Армія. Шлях ганьби і злочинів. Київ: Знання, 48 с.
ДАВО – Державний архів Волинської області.
Даниленко, С. Т. (1972). Дорогою ганьби і зради. Київ: Наукова думка, 338 с.
ДАРО – Державний архів Рівненської області.
Дмитрук, К. (1974). Безбатченки. Львів: Каменяр, 237 с.
Дмитрук, К. (1982). Жовто-блакитні банкроти: документальні нариси, памфлети, публіцистичні статті. Київ: Дніпро, 399 с.
Добрецова, В. В. (1978). Буржуазний націоналізм – знаряддя реакції. Київ: Політвидав України, 192 с.
Дрогобицький, І. (2023). Особливості кадрового забезпечення відділів української народної самооборони (липень-серпень 1943 року). Новітня доба. Вип. 11, 166-174. https://doi.org/10.33402/nd.2023-11-166-174
Забілий, Р. (2016). Повстанське бусідо. Моральний кодекс воїнів УПА. Історична правда, 30 травня. https://www.istpravda.com.ua/articles/574c3e2fcdadd/
Ільницький, В. & Антонюк, Я. (2023). Міські боївки Служби безпеки ОУН (1941-1951): створення і діяльність. Новітня доба. Вип. 11, 175-194. https://doi.org/10.33402/nd.2023-11-175-194
Інструкція по організації військово-польової жандармерії УПА. https://avr.org.ua/viewDoc/4323/.
Іщук, О., & Кокін, С. (Упорядн.) (2007). Літопис УПА. Нова серія. Т. 9: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1944-1945. Київ-Торонто, 92, 308, 347, 355, 393-394, 397-398.
Іщук, О., & Огороднік, В. (2010). Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН. Коломия: «Вік», 172.
Кентій, А. В. (1999). Українська повстанська армія (1946-1956). Київ: Інститут історії України НАН України, 111 с.
Кентій, А. В. (1999). Українська повстанська армія в 1944-1945 рр. Київ: Інститут історії України НАН України, 220 с.
Кентій, А. В. (1999). УПА в 1942-1943 рр. Київ: Інститут історії України НАН України, 243.
Кентій, А. В. (2011). Документи ОУН та УПА у фондах ЦДАГО України. Український історичний журнал, 2, 212.
Киричук, Ю. А. (1991). Історія УПА. Тернопіль: [б.в.], 55 с.
Кіпіані, В. (2010). Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН. Історична правда, 19 жовтня. https://www.istpravda.com.ua/reviews/2010/10/19/557/
Лисенко, О. Є., & Вєдєнєєв, Д. В. (2007). Військово-політична діяльність ОУН та УПА у світлі норм міжнародного гуманітарного права. Український історичний журнал, 3, 46-66.
Марчук, І. Діловодство та архівна справа в УПА-Північ. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/16142/07-Marchuk.pdf?sequence=1
Масловський, В. (1975). Жовто-блакитна мафія. Львів: Каменяр, 142 с.
Масловський, В. И. (1984). В борьбе с врагами социализма. Львов: Высшая школа, 186 с.
Масловський, В. І. (1978). Дорога в безодню. Львів: Каменяр, 137.
Масловський, В. І. (1999). З ким і проти кого воювали українські націоналісти в роки Другої світової війни. Москва: [Славянский диалог], 27 с.
Мірчук, П. (1953). Українська Повстанська Армія 1942-1952. Мюнхен: [б. в.], 319 с.
Мірчук, П. (1954). Під Покров Богородиці (свято УПА). Філядельфія; Торонто: Спілка української молоді Америки, 32 с.
Мірчук, П. (1970). Роман Шухевич (Ґен. Тарас Чупринка). Командир армії безсмертних. Нью-Йорк - Торонто - Лондон: Товариство колишніх вояків УПА в ЗСА, Канаді і Европі, 269 с.
Мороз, В. До початків діяльності української головної визвольної ради. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/65011/15-Moroz.pdf?sequence=1
Наказ про заборону УПА та підпіллю ОУН йти на будь-які переговори з німцями, 25 листопада. 1943 р. https://www.facebook.com/photo/?fbid=1269336619760077&set=a.260174980676251
Патриляк, І. (2006). «Еведенційні картки» УПА як статистичне джерело. Український визвольний рух. Львів, (6), 119.
Патриляк, І. (2008). Повстансько-німецькі переговори грудня 1943 – вересня 1944 років: причини, хід, наслідки. Воєнна історія, 5 (41). http://warhistory.ukrlife.org/5_08_4.html
Патриляк, І. (2013). Регулярні основи для нерегулярної армії. Що варто запозичити збройним силам в УПА. Тиждень, 14 жовтня. URL: https://tyzhden.ua/rehuliarni-osnovy-dlia-nerehuliarnoi-armii-shcho-varto-zapozychyty-zbrojnym-sylam-v-upa/.
Патриляк, І. К. Служба безпеки ОУН. http://www.history.org.ua/?termin=Sluzhba_bezpeky
Потічний, П. (1997). Політична думка українського підпілля. 1943-1951. Сучасність, 1, 80-87.
Прокоп, М. (1976). Роман Шухевич-Чупринка й ОУН і УПА в 1943-44 роках. Сучасність, 1, 64-75.
Прокоп, М. (1983). Програмові процеси в ОУН під час Другої світової війни і питання політичної платформи УПА. Сучасність, 1-2, 156-161.
Пукач, В. (2020). Антиалкогольна діяльність ОУН та УПА. Історична правда, 9 січня. https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/01/9/156850/
Русначенко, А. М. (2002). Народ збурений: нац.-визвол. рух в Україні й нац. рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Естонії у 1940-50-х роках. Київ: Пульсари, 518 с.
Сеницький, В. Переформування Української народної самооборони в УПА-Захід (грудень 1943 – березень 1944 року). http://www.lonckoho.lviv.ua/podiji/novyny/pereformuvannya-ukrajinskoji-narodnoji-samooborony-v-upa-zahid-hruden-1943-berezen-1944-roku.html.
Симоненко, Р. Г. (1977). На утриманні реакції: (Український буржуазний націоналізм - ворог миру і суспільного прогресу). Київ: Політвидав України, 141 с.
Стародубець, Г. М. (2006). Українське повстанське запілля (друга половина 1943 - початок 1946 років). Тернопіль: Підручники і посібники, 527 с.
ЦДАВОУ – Центральний державний архів вищих органів влади і управління України.
ЦДАГОУ – Центральний державний архів громадських об'єднань України.
Чередниченко, В. П. (1970). Націоналізм проти нації. Київ: Видавництво політичної літератури України, 191 с.
Чередниченко, В. П. (1978). Анатомія зради: український буржуазний націоналізм - знаряддя антирадянської політики імперіалізму. Київ: Політвидав України, 334 с.
Шевцов, В. Д. (1981). Український буржуазний націоналізм у коричневій уніформі. Київ: Наукова думка, 150 с.
Штендера, Є., & Потічний, П. (відп. ред.). (1978). Літопис Української Повстанської армії Т. 1: Волинь і Полісся. Німецька окупація. Кн. 1. Торонто: «Літопис УПА», 137, 149.
Штендера, Є., & Потічний, П. (відп. ред.). (1984). Літопис УПА. Т. 5: Волинь і Полісся. Німецька Окупація. Кн. 3: Спомини учасників. Торонто: «Літопис УПА», 22, 73-74, 77.
Штендера, Є., & Потічний, П. (відп. ред.). (1997). Літопис УПА. Т. 27: Роман Петренко («Юрко», «Омелько»). За Україну, за її волю (Спогади). Торонто-Львів: «Літопис УПА», 103, 125, 135, 158-159, 161.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2025 Volodymyr Dzobak