Повстання 1648 року у інтерпретаціях польських істориків кінця ХІХ ст. – 1939 р.

Автор(и)

  • Ігор Чава Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка

DOI:

https://doi.org/10.31652/2411-2143-2021-35-97-108

Ключові слова:

польська історіографія першої половини ХХ століття, козацтво, Річ Посполита, Б. Хмельницький, битва під Жовтими Водами, битва під Корсунем, битва під Пилявцями, облога Львова

Анотація

Мета статті полягає у вивченні особливостей зображення подій першого року національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького у польській історичній науці кінця ХІХ ст. – 1939 р., а зокрема битв під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, облоги козацько-татарськими військами Львова. Дослідити різноманітні історичні міфи, стереотипи та оціночні шаблони, що використовувались польськими істориками при змалюванні подій Хмельниччини. Проаналізувати впливи історіографічних концепцій, культурних віянь та політичних ідеологій на зображення історії польсько-козацької війни у 1648 р. Методологія дослідження: виконання роботи базувалося на таких дослідницьких принципах, як історизму та наукової об’єктивності. Використовувались як загальнонаукові (систематизації, типологізації, ретроспекції), так і низка спеціально-історичних методів (критичного аналізу та синтезу джерельного матеріалу, історико-генетичний, історико-порівняльний та ін.). Наукова новизна полягає у тому, що у статті вперше у вітчизняній науці здійснено системний аналіз зображення подій Хмельниччини у 1648 р. в польській історіографії кінця ХІХ ст. – 1939 р. та проаналізовано впливи політичних ідей на інтерпретації вченими історичного матеріалу. Висновки. Історія першого року національно-визвольної війни українців під проводом Б. Хмельницького привертала неабияку увагу польських дослідників та розглядалась як один із наріжних моментів історії Речі Посполитої, а особливо польсько-українських відносин. Через гостроту подій вони обростали різноманітними історичними міфами та часто інтерпретувались крізь призму політичної кон’юнктури та різноманітних ідейних віянь. Так, символічного змісту надавалося битві під Жовтими Водами, яку історики бачили останньою битвою польського народу за володіння причорноморськими степами. Виявлено вплив на інтерпретацію подій польсько-козацької війни концепції «Польщі передмур’я християнства» та ідей міжцивілізаційної боротьби.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ігор Чава, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка

здобувач (Україна)

Посилання

Гриневич, Т. (2019). Проблеми історії України в працях Ф. Конечного. Українські та польські інтелектуали в другій половині ХІХ – першій третині ХХ ст.: співпраця, конфлікти, рецепція. Херсон: Видавничий дім «Гельветика». С. 445–475.

Пестрікова, О. (2018). Доба Хмельниччини в інтерпретації польського історика Людвіка Кубалі. Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті. Дніпро. Т.21. 2, 83–91.

Руда, О. (2010). Українське козацтво в інтерпретації польських істориків кінця ХІХ – першої третини ХХ століття. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 418 c.

Bobrzyński, M. (1927). Dzieje Polski w zarysie. T.2. Warszawa; Kraków; Lublin; Łódź; Paryż; Poznań; Wilno; Zakopane: Nakład Gebethnera i Wolffa. 332 s.

Chrząszcz, I. E. (1930). Żółte Wody Sprawozdanie dyrekcji państwowego gimnazjum w Jaworowie. Rok szkolny 1929/1930. Jaworów: Nakładem funduszu własnego. 3-21.
Czermak, W. (1901). Studia Historyczne. Kraków: Spółka Wydawniczy Polska. 342 s.

Dubiecki, M. (1880). Pole bitwy u Żółtych Wód stoczonej w maju 1648 r. Rozprawy i sprawozdania wydziału historyczno-filozoficznego Akademii Umiejętności. Kraków: Nakładem Akademii,1880.T.XII.1-24.

Górka, O. (1934). «Ogniem i mieczem» a rzeczywistość historyczna. Warszawa: Skład główny. Libraria Nova. 142 s.

Halecki, O. (1992). Historia Polski. Lublin; Londyn: Towarzystwo Naukowe KUL. Katolicki Ośrodek Wydawniczy «Veritas». 318 s.

Jabłonowski, A. (1912). Historya Rusi Południowej do upadku Rzeczypospolitej Polskiej. Kraków: Akademia Umiejętności. 366 s.

Koko, E. (2006). Franciszek Rawita-Gawroński (1846–1930) wobec Ukrainy i jej przeszłości. Gdańsk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego. 276 s.

Koneczny, F. (1921). Dzieje Rosji od Najdawniejszych do Najnowszych czasów. Poznań; Lwów; Lublin; Łódź: Wydawnictwo M.Arcta w Warszawie.296 s.

Konopczyński, W. (1936). Dzieje Polski Nowożytnej. T. II. 1648–1795. Warszawa; Kraków; Łódź; Poznań; Wilno; Zakopane: Skład Główny u Gebethnera i Wolffa. 460 s.

Korzon, T. (1912). Dzieje wojen i wojskowości w Polsce. T. 2. Epoka przedrozbiorowa. Kraków: Nakładem Akademii Umiejętności. 588 s.

Kubala, L. (1901). Szkice Historyczne. T. 1. Warszawa: Nakład Gebethnera i Wolffa. 340 s.

Kubala, L. (1910). Wojna Moskiewska 1654–1655. Sszkiców historycznych serya III. Warszawa: Nakład Gebethnera i Wolffa. 446 s.

Kukiel, M. (1929). Zarys historii wojskowości w Polsce. Kraków: Nakładem Krakowskiej Spółki Wydawniczej. 356 s.

Rawita-Gawroński, F. (1914). Hetman kozacki B. Chmielnicki; szkic historyczny jego życia i walk. Lwów: Wydawnictwo Tow. Im. Piotra Skargi. 108 s.

Rawita-Gawroński, F. (1923). Kozaczyzna ukrainna w Rzeczypospolitej Polskiej do końca XVIII w. Warszawa. 238 s.

Romek, Z. (1997). Olgierd Górka. Historyk w służbie myśli propaństwowej (1908–1955). Warszawa. 138 s.

Smoleński, W. (1921). Dzieje narodu polskiego. Warszawa: Nakład Gebethnera i Wolffa. 604 s.

Sobieski, W. (1938). Dzieje Polski. T. 1. Do roku 1696. Warszawa: Wydawnictwo Zorza. 160 s.

Szelągowski, A. (1936). Historja Powszechna. Warszawa: M.Arct. 1116 s.

Śliwiński, A. (1925). Król Władysław IV. Warszawa: Wydawnictwo M. Arcta. 220 s.

Tomkiewicz, W. (1936). Bitwa pod Kumejkami. Przegląd Historyczno-Wojskowy. T.9. S. 239–262.

Tomkiewicz, W. (1933). Jeremi Wiśniowiecki (1612–1651). Warszawa: Nakładem Towarzystwa Naukowego Warszawskiego. 406 s.

Tomkiewicz, W. (1939). Kozaczyzna ukrainna. Lwów: Państwowe Wadawnictwo Książek Szkolnych. 98 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

21.03.2021

Номер

Розділ

ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО, ІСТОРІОГРАФІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ