Краніологія чоловіків із давньоруського міста Переяслав

Автор(и)

  • Юрій Долженко Інститут археології Національної академії наук України

DOI:

https://doi.org/10.31652/2411-2143-2021-36-9-26

Ключові слова:

антропологія, археологія, краніометрія, людський череп, Переяслав, Переяславль Руський, Русь, Середня Наддніпрянщина

Анотація

Статтю присвячено публікації та порівняльному аналізу краніологічної серії ХІ–ХІІІ ст. з міста Переяславль (нині Переяслав). Серія складається з черепів, знайдених під час розкопок Д. Самоквасова (1877), В. Щербаківського (1914), а також постійної археологічної експедиції Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» під керівництвом М. Товкайла (2004–2007), Д. Тетері (2008–2012), М. Роздобудька (2014–2016) та О. Прядка (2015–2019). Мета статті – ввести у науковий обіг новий матеріал, дати загальну характеристику переяславцям ХІ–ХІІІ ст. на тлі суміжних етнічних груп України та Східної Європи (синхроністичний метод), визначити відстані між окремими серіями Х–ХІІІ ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу й з’ясувати місце чоловіків з Переяслава ХІ–ХІІІ ст. у системі краніологічних типів Східної Європи. Визначити особливості досліджуваної групи за результатами двох типологізацій. Методологія. В основі дослідження лежать принципи історизму та об’єктивності, використано загальнонаукові (аналіз і синтез), історичні (порівняльно-історичний), антропологічні та статистичні методи. Черепи вимірювалися за повною краніометричною програмою, з використанням стандартної методики Р. Мартіна, згідно з якою вказувалася нумерація ознак. У роботі застосовано комп’ютерні програми, які створили Б. й О. Козінцеви 1991 р. Залучено 14 краніометричних ознак. У статті розглядаються тільки чоловіки, позаяк жінки потребують окремого докладного дослідження. Наукова новизна. Вперше створено загальну чоловічу давньоруську вибірку Переяслава, до якої залучено 59 черепів. Визначено, що згідно з середніми значеннями краніометричних ознак чоловічу частину серії можна віднести до доліхокранного європеоїдного варіанта з помірно широким обличчям. Доведено, що після об’єднання двох чоловічих краніологічних груп з Переяслава, за типологічною схемою Т. Алексєєвої, переяславці опиняються в колі доліхокранного, середньолицього краніологічного типу, де перебувають сіверяни, дреговичі, смоленські кривичі, радимичі. Встановлено, що за типологією В. Дяченка чоловічу групу певною мірою можна віднести до Неопонтійського краніологічного типу. Висновки. При порівнянні чоловічої досліджуваної групи XI–XIII ст. із синхронними серіями з території Русі методом багатовимірного канонічного та кластерного аналізу відзначено її подібність до міських серій з Любеча, Галича та меншою мірою Чернігова

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Юрій Долженко, Інститут археології Національної академії наук України

молодший науковий співробітник (Україна)

Посилання

Aleksiejewa, T. (1966). Wschodniosłowiańskie czaszki z kurhanów plemiennych. Materiały i prace Antropologiczne. Zaklad antropologii Polskiej Akademii Nauk, 72, 3–172.

Brothwell, D. R. (1972). Digging up Bones. London: «Trustees of the British museum», 194 p. Bružek, J. (2002). A Method for Visual Determination of Sex, Using the Human Hip Bone. American Journal of Physical Anthropology, 117 (2), 157–168.

Bružek, J., Santos, F., Dutailly, B., Murail, P., & Cunha, E. (2017). Validation and Reliability of the Sex Estimation of the Human os coxae Using Freely Available DSP2 Software for Bioarchaeology and Forensic Anthropology. American Journal of Physical Anthropology, 164 (2), 440–449.

Buikstra, J., & Ubelaker, D. (1994). Standards for Data Collection from Human Skeletal Remains. Arkansas Archeological Survey Research Series, 44, 206 p.

Martin, R. (1928). Lehrbuch der Anthropologie. In systematischer Darstellung. Mit besonderer Berücksichtigung der anthropologischen Methoden für Studierende, Ärzte und Forschungsreisende. Zweite, vermehrte Auflage. Bd. 2: Kraniologie, Osteologie. Jena: «Verlag von Gustaf Fischer», 1062 S.

Ubelaker, D. H. (1989). Human Skeletal Remains. Excavation, Analysis, Interpretation. Washington: «Taraxacum», 172 p.

Vallois, H. V. (1937). La durée de la vie chez l’homme fossile. L’Anthropologie, 47, 499–532. Абиндер, Н. (1960). Трансверзальная уплощенность лицевого скелета. Труды института этнографии АН СССР, 50, 153–178. Алексеев, В., & Дебец, Г. (1964). Краниометрия. Методика антропологических исследований. Москва: «Наука», 127 с.

Алексєєва, Т. (1969). Антропологічний склад населення давньоруських міст. Матеріали з антропології України, 4, 73–86. Алексеева, Т. (1973). Этногенез восточных славян. Москва: «Издательство МГУ», 330 с.

Алексеева, Т., & Эренбург, Р. (сост). (1979). Каталог краниологических и остеологических коллекций института и музея антропологии МГУ (1865–1977). Москва: «Изд. Московского университета», 198 с.

Великанова, М. (1975). Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. Москва: «Наука», 284 с.

Веремейчик, Е., & Долженко, Ю. (2013) Могильник XII–XIII вв. На Замковой горе в Любече (по материалам раскопок 2010–2012 гг. Человек в окружающей среде: этапы взаимодействия. 5-я международная конференция «Алексеевские чтения» памяти академиков Т. И. Алексеевой и В. П. Алексеева (6–8 ноября 2013 г.). Тезисы (с. 18). Москва.

Вирський, Д., & Вортман, Д. (2011). Переяслав-Хмельницький. Ред. В. А. Смолій, Енциклопедія історії України (у 10 т. Т. 8. Па – Прик, сс. 149–152). Київ.

Гончарова, Н. (2011). Формирование антропологического разнообразия средневековых городов: Ярославль, Дмитров, Коломна. Вестник антропологии. Научный альманах, 19, 202–216.

Громов, А. (2002). Антропология населения окуневской культуры Южной Сибири: Эпоха бронзы. (дисс. ... канд. ист. наук: 03.00.14 – Антропология). Санкт-Петербург: Б/и, 198 с.

Дебец, Г. (1948). Палеоантропология СССР, IV. Москва – Ленинград: «Издательство АН СССР», 391 с.

Дерябин, В. (2008). Курс лекций по многомерной биометрии для антропологов. Москва: «МГУ, биологический факультет», 332 с.

Долженко, Ю. (2014). Антропологічний склад давньоруського Чернігова. Наукова збірка: Історична антропологія та біоархеологія України, 49–84.

Долженко, Ю. (2015a). До краніології давньоруського населення Любеча. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: історія, 1, 1, 3–39.

Долженко, Ю. (2015). Краніологія черепів XII–XIII ст. із Переяславського могильника Гора. Архивариус. По результатам IV международной научно-практической конференции «Наука в Современном мире». Мультидисциплинарний научный журнал, 23–36.

Долженко, Ю. (2017). Курганний могильник Липове XI–XII ст. за даними краніології. Історична Пам’ять, 36, 122–143.

Долженко, Ю. (2018a). Давньоруський комплекс Автуничі: за даними краніології. Ніжинська старовина, 26 (29), 79–97.

Долженко, Ю. (2018b). Антропологічний склад населення Південноруської землі (за даними етнічної краніоскопії). Scriptorium nostrum, 2 (11), 39–80.

Долженко, Ю. (2019). Кранiологiя похованих у давньоруському могильнику бiля с. Гущин. Археологія, 3, 98–112. DOI: 10.15407/archaeologyua2019.03.098

Долженко, Ю. (2020). Могильник ХІІ–ХІІІ ст. Жванець на Дністрі за даними краніології. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки, 31 (70), 1, 134–143. DOI: 10.32838/2663-5984/2020/1.23.

Долженко, Ю., & Веремейчик, О. (2015). Населення селища Ліскове XII–XIII ст. за даними краніології. Сіверщина в історії України, 8, 83–90.

Долженко, Ю., & Прищепа, Б. (2016). Антропологічні матеріали Х–ХІІІ ст. погоринських міст Дорогобужа і Пересопниці. Матеріали дослідження археології Закарпаття і Волині, 20, 165–190.

Долженко, Ю., & Прядко, О. (2016). Краніологія населення давньоруського міста Желні. Наукові записки з української історії, 38, 3–22.

Дяченко, В. (1986). Антропологический состав средневековых восточных славян. Проблемы эволюционной морфологии человека и его рас. (с. 234–243). Москва.

Дяченко, В. (1993). Антропологічний склад Києва і його околиці у середньовіччі (XI–XIII ст.). Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984–1989. (сс. 151–166). Київ.

Дяченко, В., Покас, П., & Сухобоков, О. (1984). Древнерусское население Левобережной Украины (по материалам могильника у с. Каменное). Антропологические данные о составе древнего населения на территории Украины. (cc. 4–26). Киев. Зіневич, Г. (1962). До антропології Шестовицького могильника. Матеріали з антропології України, 2, 37–47.

Козак, О. (2000). Антропологічний склад та морфофізіологічні риси давньоруського населення Середнього Подніпров’я (за матеріалами могильника Григорівка). Археологія, 1, 67–80.

Колибенко, О. (2015). Археологія давньоруського міста. Навчальний посібник. Переяслав-Хмельницький: «ФОП Лукашевич О. М.», 200 с.

Коринный, Н. (1992). Переяславская земля Х – первая половина ХІІІ века. Киев: «Наукова думка», 312 с.

Коробушкин, Т., & Саливон, И. (1990). Сельское население Среднего Побужья IX–XIII вв. (по материалам курганных могильников). Археология, 3, 138–149.

НА ІА НАНУ – Національний архів Інституту археології Національної академії наук України.

Орлов, Р., Моця, А., & Покас, П. (1985). Исследования летописного Юрьева на Роси и его окрестностей. Земли Южной Руси в IX–XIV вв. (История и археология): Сборник научных трудов. (сс. 30–61). Киев.

Покас, П. (1988). Антропологическая характеристика погребений. В: Максимов, Е. В., Петрашенко, В. А. Славянские памятники у с. Монастырек на Среднем Днепре. (сс. 135–137). Киев.

Покас, П., Осадчий, Є., & Приймак, В. (2007). Зелений Гай. Полтава.

Прядко, О., Павлик, О., Тетеря, Д., Юрченко, О., & Долженко, Ю. (2020). Дослідження на Східній околиці м. Переяслав. Археологічні дослідження в Україні 2019, 113–115.

Роздобудько, М. (2008). Ранньослов’янські пам’ятки Переяславського лівобережжя першої половини І тис. н. е. Наукові записки з української історії, 20, 14–23.

Роздобудько, М., & Прядко, O. (2015). Дослідження на території національного Історико-Етнографічного заповідника «Переяслав». Археологічні дослідження в Україні 2014. (сс. 104–105). Київ.

Рудич, Т. (1998). Антропологічний склад населення давнього Галича. Галич та Галицька земля. (сс. 119–124). Київ – Галич.

Рудич, Т. (1999). До питання про антропологічний склад населення України X–XIII ст. За матеріалами розкопок міста Возвягель. Народознавчі зошити, 6, 794–803.

Рудич, Т. (2003). Антропологічний склад населення давньоруського міста Возвягель. Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України. Збірка наукових праць (сс. 135–142). Київ.

Рудич, Т. (2005). Антропологічний склад населення могильника давньоруської доби на вул. Паторжинського, 14 у м. Києві. Археологічні дослідження в Україні 2003–2004, 420–424.

Рудич, Т. (2007a). Антропологічні матеріали з розкопок могильника на околиці м. Переяслава-Хмельницького. Археологічні дослідження в Україні 2005–2007 рр., 9, 52–54.

Рудич, Т. (2007b). Население Левобережной Украины в древнерусское время (по материалам могильника Переяслав-Хмельницкий). Вестник антропологии, 15, 2, 400–406.

Рудич, Т. (2008). До питання про антропологічний склад населення Лівобережної України давньоруської доби (за матеріалами з могильника на околиці Переяслава-Хмельницького). Наукові записки з української історії, 20, 96–103.

Рудич, Т. (2012). Антропологічний склад населення давньоруських міст Середнього Подніпров’я. Археологія, 2, 36–48.

Рудич, Т. (2014). Населення Середнього Подніпров’я I–II тисячоліття за матеріалами антропології. Київ: «Майдан», 295 с.

Рудич, Т. (2016). Антропологічний матеріал із розкопок могильника давньоруської доби Лука (Кучари). Археологія, 1, 42–52.

Саливон, І. (1971). Краніологічна характеристика середньовічного населення м. Новогрудка. Матеріали з антропології України, 5, 92–110.

Самоквасов, Д. (1908). Могилы русской земли. Москва: «Синод. Тип.», 276 с.

Санкина, С. (2000). Этническая история средневекового населения Новгородской земли по данным антропологии. Санкт-Петербург: «Дмитрий Буланин», 109 с.

Санкина, С., & Моисеев, В. (2006). Александр Григорьевич Козинцев. Personalia. Антропологический форум, 5, 459–462. Седов, В. (1974). Слaвяне Среднего Поднепровья (по дaнным пaлеоaнтропологии). Советская Этнография, 1, 16–31.

Тетеря Д., & Прядко О. (2018). Ґрунтові могильники в містобудівному просторі Переяслава Руського. Фактор простору в історичних дослідженнях. Матеріали круглого столу (31 травня 2018 р., м. Переяслав-Хмельницький). (сс. 35–41). Переяслав-Хмельницький.

Товкайло М., Бузян Г., Тетеря Д., & Юрченко О. (2008). Переяславський давньоруський грунтовий могильник. Матеріали досліджень 2007 р. Збірник наукових статей, 2, (4), 43–53.

Товкайло М., & Тетеря Д. (2017). Переяславський грунтовий могильник давньоруського часу за матеріалами досліджень 2013 року. Наукові записки НІЕЗ «Переяслав», 11 (13), 164–175.

Хартанович, В., & Чистов, Ю. (1984). Антропологический состав средневекового населения Ижорского плато. Проблемы антропологии древнего и современного населения Севера Евразии (сс. 74–105). Ленинград.

Юрченко, О., & Вовкодав С. (2004). До питання про існування Переяслава в другій половині XIII–XV ст. Наукові записки з української історії, 15, 31–37.

##submission.downloads##

Опубліковано

09.06.2021

Номер

Розділ

АРХЕОЛОГІЯ