Abstract
The purpose of the article. Based on the analysis of various historiographical literature, Ukrainian historical science's institutional structure in interwar Poland has been generalised. The research methodology relies on the use of an interdisciplinary approach. Based on the principles of objectivity and historicism, the research has d the structural-functional systematic analysis of historiographical facts and the comparative-historical method. The article has used the heuristic possibilities of periodisation, classification and typology methods. The article's scientific novelty is an attempt to generalise the institutional structure of the Ukrainian humanities in the Second Polish-Lithuanian Commonwealth. Conclusions. Ukrainian intellectuals in the Second Polish Republic, sometimes assisted by Polish authorities but more often in defiance of its anti-Ukrainian policy, generally adapted well to the country's existing socio-political realities. Responding to numerous challenges, they generally successfully transformed the institutional experience of the Ukrainian humanities of the previous period. Despite significant financial difficulties, scholars initiated the creation of new research institutions whose staff worked on the most promising Ukrainian studies problems at the time. The specificity of the Ukrainian humanities in the Second Polish Republic was its institutional division between Lviv and Warsaw. However, despite the close interpersonal relations between Galician scholars and their Dnipro colleagues-emigrants in the Polish capital, it was impossible to establish full-fledged institutional cooperation. This obstacle led to duplication of organisational structures, which have often dealt with similar issues. That situation did not correspond to the modest material and human resources of the Ukrainian science of that time, resulting in scientific projects' inconsistency and sometimes personal conflicts. However, those Ukrainian historical institutions of the Second Polish Republic were relocated by emigrants to the free world in the postwar period, which allowed the domestic humanities to endure the communist experiment at home and preserve institutional memory.References
Гирич, І. (1999). До історії УММАН. Коментар. Пам‘ятки України, 1, 139–140.
Глинка, Л. & Чехович, К. (1934). Богословське Наукове Товариство у Львові в першім десятиліттю свого існування (1923–33). Львів. 92 с.
Зашкільняк, Л. (2014). Українська історіографія у міжвоєнній Польщі: шляхи легітимації національної історії. Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи / Ukraine on the Historiographic Map of Interwar Europe: Матеріали міжнародної наукової конференції (Мюнхен, Німеччина, 1–3 липня 2012 р.). Київ, 149–166.
Киричук, О. (2000). Ставропігійський інститут у Львові (1914–1924 рр.). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 6, 335–340.
Кисіль, З. (2001). Українське воєнно-історичне товариство (1920–1939). Український історичний журнал, 2, 100–112.
Комар, В. (2011). Концепція прометеїзму в політиці Польщі (1921–1939 рр.): монографія. Івано-Франківськ. 360 c.
Коць-Григорчук, Л. (1998). Іларіон Свєнціцький – музейний діяч. Пам’ятки України, 1, 17–25.
Кубійович, В. (1991). Нарис історії Наукового Товариства ім. Шевченка (1873–1949). Львів. 53 с.
Масненко, В. (2001). Історична думка та націотворення в Україні (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.). К., Черкаси. 440 с.
Найда, О. (1998). Окремі аспекти діяльности Історично-філософічної секції Наукового товариства ім. Шевченка. 1913–1940 роки. З історії Наукового товариства ім. Шевченка: Збірник доповідей і повідомлень наукових секцій і конференцій НТШ у Львові. Львів, 24–31.
Орлевич, І. (2009). Львівський ставропігійський інститут (1914–1925). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 18, 153–169.
Покажчик (1999). Покажчик публікацій Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук. Уклала Віра Карпенко. Пам’ятки України, 1, 141–144.
Портнов, А. (2009). Наука у вигнанні. Наукова і освітня діяльність української еміграції у міжвоєнній Польщі (1919–1939). Харків. 256 с.
Портнов, А. (2006). Студіум православного богослов’я Варшавського університету (1925–1939). Український археографічний щорічник, 10–11, 386–397.
Портнов, А. (2004). Український Науковий Інститут у Варшаві (1930–1939). Ucrainica-Polonica, 1, 257–263.
Потульницький, В. А. (1999). Український науковий інститут у Варшаві (1930–1939). Український археографічний щорічник, 3–4, 356–369.
Рудницький, Яр. (1999). Українська Могилянсько-Мазепинська Академія Наук. Пам’ятки України, 1, 132–138.
Свєнціцький, І. (1930). XXV літ діяльності Національного музею. Двайцятьпятьліття Національного музею у Львові: Збірник. Львів. 153 с.
Український Науковий Інститут (1935). Український Науковий Інститут за пʼять літ його існування 13.ІІІ.1930–13.ІІІ.1935. Варшава. 19 с.
Янів, В. (1970). Нарис історії Українського Богословського Наукового Товариства (УБНТ). Студії та матеріяли до нової української історії. Мюнхен, 3–64.
Глинка, Л. & Чехович, К. (1934). Богословське Наукове Товариство у Львові в першім десятиліттю свого існування (1923–33). Львів. 92 с.
Зашкільняк, Л. (2014). Українська історіографія у міжвоєнній Польщі: шляхи легітимації національної історії. Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи / Ukraine on the Historiographic Map of Interwar Europe: Матеріали міжнародної наукової конференції (Мюнхен, Німеччина, 1–3 липня 2012 р.). Київ, 149–166.
Киричук, О. (2000). Ставропігійський інститут у Львові (1914–1924 рр.). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 6, 335–340.
Кисіль, З. (2001). Українське воєнно-історичне товариство (1920–1939). Український історичний журнал, 2, 100–112.
Комар, В. (2011). Концепція прометеїзму в політиці Польщі (1921–1939 рр.): монографія. Івано-Франківськ. 360 c.
Коць-Григорчук, Л. (1998). Іларіон Свєнціцький – музейний діяч. Пам’ятки України, 1, 17–25.
Кубійович, В. (1991). Нарис історії Наукового Товариства ім. Шевченка (1873–1949). Львів. 53 с.
Масненко, В. (2001). Історична думка та націотворення в Україні (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.). К., Черкаси. 440 с.
Найда, О. (1998). Окремі аспекти діяльности Історично-філософічної секції Наукового товариства ім. Шевченка. 1913–1940 роки. З історії Наукового товариства ім. Шевченка: Збірник доповідей і повідомлень наукових секцій і конференцій НТШ у Львові. Львів, 24–31.
Орлевич, І. (2009). Львівський ставропігійський інститут (1914–1925). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 18, 153–169.
Покажчик (1999). Покажчик публікацій Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук. Уклала Віра Карпенко. Пам’ятки України, 1, 141–144.
Портнов, А. (2009). Наука у вигнанні. Наукова і освітня діяльність української еміграції у міжвоєнній Польщі (1919–1939). Харків. 256 с.
Портнов, А. (2006). Студіум православного богослов’я Варшавського університету (1925–1939). Український археографічний щорічник, 10–11, 386–397.
Портнов, А. (2004). Український Науковий Інститут у Варшаві (1930–1939). Ucrainica-Polonica, 1, 257–263.
Потульницький, В. А. (1999). Український науковий інститут у Варшаві (1930–1939). Український археографічний щорічник, 3–4, 356–369.
Рудницький, Яр. (1999). Українська Могилянсько-Мазепинська Академія Наук. Пам’ятки України, 1, 132–138.
Свєнціцький, І. (1930). XXV літ діяльності Національного музею. Двайцятьпятьліття Національного музею у Львові: Збірник. Львів. 153 с.
Український Науковий Інститут (1935). Український Науковий Інститут за пʼять літ його існування 13.ІІІ.1930–13.ІІІ.1935. Варшава. 19 с.
Янів, В. (1970). Нарис історії Українського Богословського Наукового Товариства (УБНТ). Студії та матеріяли до нової української історії. Мюнхен, 3–64.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2021 Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History
Downloads
Download data is not yet available.