Keywords
How to Cite
Abstract
The purpose of the article is a comprehensive analysis of the historiographic work of modern Ukrainian historians regarding the uprising against Hetman P. Skoropadskyi. The methodological basis of the research covers the principles of historicism, objectivity and systematicity. The author used general scientific and special research methods: historiographical analysis and synthesis of knowledge development, generalization, quantitative, historical-comparative, chronological, retrospective, etc. The scientific novelty of the work consists in a comprehensive analysis of the modern domestic historiography regarding the uprising of the Directory against Hetman P. Skoropadskyi in November-December 1918. The works also focused on the conceptual approaches and techniques used by modern national specialists for the scientifically based reconstruction of this ambiguous page of the revolutionary era during 1917–1921. Conclusions. The analysis of the historiographic work of modern Ukrainian historians proved that they did a lot to study the researched topic. Bringing into scientific circulation a number of previously closed archival materials, both national and foreign, scientists of independent Ukraine rejected the unscientific, politically involved conclusions of Soviet historiography regarding the anti-hetman uprising, eliminated the shortcomings of Ukrainian foreign historiography on this issue, including a weak source base, inaccuracies and errors when covering the anti-Hetman uprising. Actively researching the phenomenon of the uprising, national specialists created a significant number of works of various genres, in which the key aspects of the anti-hetman uprising were more clearly formulated and much more deeply explored, starting from its prerequisites, stages of implementation and ending with the reasons for the defeat of the hetmanate and its consequences for Ukrainian statehood. At the same time, the carried out historiographical analysis proved that despite considerable achievements of national historians in the study of this problem, it still does not find an unambiguous solution. Although during the coverage of its debatable issues, attempts (tendencies) to move away from excessive politicization and to develop more or less generalized assessments are becoming more and more active. The prospects for the convergence of extreme positions regarding the anti-Hetman uprising can be accelerated by expanding and updating the source base, improving the research methodology.
References
Бойко, О. Д. (2009). Директорія у боротьбі за владу: хід протигетьманського повстання, фактори перемоги. Проблеми вивчення історії Української революції 1917–1921 років. Київ: Інститут історії України НАН України, 4, 209–236.
Верстюк, В. (відп. ред.). (2015). Українська держава (квітень-грудень 2018 року): Документи і матеріали: У 2 т. Київ, 2015. Т. 1. 790 с.; Т. 2. 412 с.
Гай-Нижник, П. (2019). Павло Скоропадський і Власний Штаб гетьмана всієї України: боротьба за владу і державність. Київ: Крок, 626 с.
Галушко, К. (2018). Українська Держава – жорсткі уроки. Павло Скоропадський. Погляд через 100 років. Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 336 с.
Гирич І. (Упоряд.). (2017). Скоропадський, П. П. Спогади: кінець 1917 – грудень 1918. Київ: Наш формат, 456 с.
До 100-річчя Української революції 1917–1921 рр. (2017). Виступ академіка В. А. Смолія на Міжнародній науковій конференції «Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.). Український історичний журнал, 3, 4–7.
Івшина, Л. (ред.). (2018). AVE. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського. Київ: День: Українська прес-група, 679 c.
Калакура, Я. (2011). Нові підходи до висвітлення гетьманату Павла Скоропадського в сучасній українській та зарубіжній історіографії. Архіви України, 2–3(273), С. 262–274.
Калакура, Я. (2013). Три образи Гетьманату П. Скоропадського в українській історіографії. Національна та історична пам’ять, 7, 56–66.
Капелюшний В. П., & Коваль О. Ф. (2018). Незламна і нескорена: національна еліта в Українській революції 1917–1921 років. Історіографічний нарис. Київ: «Інтерсервіс», 480 с.
Корольов, Г. (2012). Академічний дискурс дослідження історії Української революції 1917–1921 років (90-ті р. ХХ ст. – початок ХХІ ст.). Історіографічні дослідження в Україні, 22, 371–384.
Любовець, О. (2009). Політична опора гетьманату П. Скоропадського. Київ, 131 с.
Любовець, О. (2013). Напрями історіографічних досліджень та перспективи вивчення феномену Гетьманату П. Скоропадського, Національна та історична пам’ять, 7, 15–23.
Осташко, Т., Терещенко, Ю. (Упоряд.). (2019). Скоропадський Павло. Спомини: кінець 1917 – грудень 1918 року. Київ: Темпора, 756 с.
Пиріг, Р. Я. (2016). Діяльність урядів гетьманату Павла Скоропадського: персональний вимір. Київ: Інститут історії України НАН України, 518 с.
Пиріг, Р. Я. (2017). Фельдмаршал Герман Айхгорн: служба та смерть в Україні (квітень-липень 1918 р.). Український історичний журнал, 3, С. 24–45.
Пиріг, Р. Я. (2018). Відносини України і Центральних держав: нетипова окупація 1918 року. Київ: Інститут історії України НАН України, 357 с.
Реєнт, О. (2009). Формування сучасної історіографії української нації. Проблеми вивчення історії Української революції 1917–1921 років, 9, 5–9.
Смолій, В. (відп. ред.). (2021). Україна й українці в постімперську добу (1917–1939). Київ: Академперіодика, 617 с.
Солдатенко, В. Ф. (2016а). Режим гетьманату 1918 р. у світлі документів та сучасних історичних студій. Український історичний журнал, 6, С. 151–174.
Солдатенко, В. Ф. (2021). Україна: революційна доба й наступні десятиліття: історико-історіографічні есе. Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 520 с.
Солдатенко, В. Ф. (рецензія). (2016b). Пиріг Р. Діяльність урядів гетьманату Павла Скоропадського: персональний вимір. Український історичний журнал, 3, С. 201–205.
Стопчак, М. В. (2010). Утворення і діяльність Директорії Української Народної Республіки (1918–1920 рр.): Історіографічний нарис. Вінниця: І. Балюк, 812 с.
Юрчак, В. (2022). «Політичне побачення»: як українці та донці об’єднались, щоб боротись проти більшовиків. https://lviv.media/ukraina/58685-politichne-pobachennya-yak-ukrayinci-ta-donci-obyednalis-shob-borotis-proti-bilshovikiv/
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2023 Mykola Stopchak