РЕЦЕНЗУВАННЯ СТАТЕЙ
Усі надіслані до редакційної колегії матеріали (статті), окрім рецензій на наукові видання підлягають процедурі рецензування. Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків статті. Рецензування сприяє суворому відбору авторських рукописів для видання та винесення конкретних рекомендацій щодо їх. До друку приймаються лише ті статті, що мають цінність з наукової точки зору та сприяють вирішенню актуальних проблем та завдань. Редакцією визначено наступний порядок рецензування рукописів:
- Надіслані до редакційної колегії матеріали перевіряються на відповідність профілю журналу та правилам підготовки статей, проходять перевірку на плагіат. Рукописи, які не відповідають тематиці чи вимогам, мають ознаки плагіату не реєструються й не допускаються до подальшого розгляду, про що редакційна колегія сповіщає авторів. Рішення про прийняття статті до розгляду приймається у 7-денний термін.
- Редколегія приймає рішення щодо можливості оприлюднення статей лише після завершення процедури їх рецензування.У журналі застосовується система подвійного анонімного рецензування (double blind peer review) всіх матеріалів, що надходять до редакції, з метою їх експертної оцінки. При цьому і рецензент, і автор – анонімні та не знають імені один одного. Всі тексти, що надійшли до редакції, без зазначення прізвища автора, відправляються незалежним анонімним рецензентам, до друку за рішенням редколегії допускаються тільки ті, що отримали один, а при необхідності, два позитивних відгуки.
- До рецензування залучаються провідні вчені України, а також зарубіжні фахівці, які мають праці у галузі археології, історії, історії міжнародних відносин, зокрема, мають протягом останніх 5 років публікації з тематики рецензованої статті. Рецензії зберігаються у редакції журналу протягом 3 років. Редакція журналу направляє авторам представлених матеріалів резюме рецензій, що надійшли від учених, або мотивовану відмову. У разі, якщо обидві рецензії є негативними, автор отримує відмову у публікації, без оприлюднення йому змісту рецензій.
- Рецензування статті здійснюється за такими критеріями: оригінальність і наукова новизна статті; повнота та репрезентативність джерельної бази; врахування сучасних досліджень з проблеми; обгрунтованість наукових положень та висновків; дотримання вимог щодо структури статті; грамотність та стилістика викладу матеріалу; коректність цитувань. Термін процедури рецензування як правило становить 30 днів. В окремих випадках строки рецензування можуть змінюватись із урахуванням створення умов для максимально об’єктивної оцінки якості наданих матеріалів.
- У випадку рекомендацій рецензента щодо внесення коректив у підготовлений рукопис, стаття відправляється автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанта статті або аргументовано їх спростувати. Виправлений варіант повторно подається рецензенту для прийняття рішення й підготовки вмотивованого висновку про можливість публікації. Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статті у разі неспроможності або небажання автора врахувати рекомендації й зауваження рецензентів.
- Датою рекомендації статті для публікації вважається дата отримання редакцією позитивного висновку рецензента (або рішення редакційної колегії) стосовно доцільності й можливості опублікування статті. Після отримання позитивних рецензій рукопис відправляється на літературне й технічне редагування.
- Рекомендація щодо публікації чергового випуску журналу (із вказівкою контенту) здійснюється вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та фіксується у відповідному протоколі.
ЕТИКА ПУБЛІКАЦІЙ
У своїй видавничій діяльності редколегія керується Кодексом поведінки COPE (Committee on Publication Ethics) http://publicationethics.org/resources/code-conduct
Етичні зобов’язання редакційної колегії журналу
Редакційна колегія без упередження розглядає всі рукописи, які представлені до публікації, об’єктивно оцінюючи якість наукової статті, незалежно від до раси, етнічної приналежності, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, громадянства чи політичних поглядів автора, а також становища або місця роботи автора (авторів).
Редколегія виносить справедливі та неупереджені рішення, незалежні від комерційних чи інших інтересів та забезпечує чесний процес рецензування. Редакційна колегія збірника виступає проти фальсифікації, плагіату, направлення автором однієї роботи у декілька журналів, багатократне копіювання вмісту статті в різних роботах, введення громадськості в оману щодо реального вкладу авторів в публікацію.
Редактор і члени редакції не надають іншим особам інформацію, пов’язану з вмістом рукопису, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису. Після позитивного рішення редактора стаття публікується в журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.
Якщо після публікації Редакція дізнається про значні проблеми, пов’язані з опублікованою статтею або оглядом (наприклад, серйозними помилками або неточностями, конфліктом інтересів, плагіатом), вона повинна оперативно повідомити про це автору(-ам) і вжити необхідних кроків, щоб прояснити це питання, а у разі необхідності, зняти статтю або опублікувати ретракцію.
Ретракція, або відгук статті з публікації, використовується у разі, якщо: у редакції є чіткі докази того, що отримані дані ненадійні або отримані у результаті неправомірних дій (наприклад, підтасовка даних); стаття була раніше опублікована в інших виданнях без належного дозволу чи обґрунтування (тобто випадки надмірної публікації); стаття являє собою плагіат; у статті міститься інформація про неетичні дослідження.
Етичні зобов’язання рецензентів
Рецензування рукописів є важливим етапом у процесі публікації. Кожен науковець зобов’язаний виконувати певну роботу процесу рецензування.
Рецензент повинен надати об’єктивну оцінку якості рукопису, а також визначити чи відповідає рукопис високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
Рецензент повинен обґрунтувати свої висновки достатньо переконливо та своєчасно надати відгук на рукопис.
Рукопис, присланий на рецензію, є конфіденційним документом. Рецензент не повинен використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, що міститься в наданому рукопису без згоди автора чи авторів.
У будь-якому випадку, якщо рецензент якимось чином знаходиться у позиції, яка може викликати конфлікт інтересів, що виникає через зв’язок з установами чи організаціями (політичними, науковими, редакційними і т.д.), які відносяться до предмету рукопису, то їх обов’язком є повідомити про це редакцію, яка відправить статтю іншому експерту у цій предметній галузі.
Етичні зобов’язання авторів
Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
Співавторами статті мають бути всі ті особи, які зробили значний науковий внесок у представлену роботу і, які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до встановлених вимог.
У разі виявлення автором суттєвих помилок чи неточностей у статті на етапі її розгляду чи після її публікації, потрібно якомога швидше повідомити про це редакцію журналу.
Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Конфлікт інтересів
Конфлікт інтересів може існувати, коли автор (чи установа, до якого він належить), зовнішній рецензент, один з членів редакції, має фінансові або особисті стосунки, які можуть негативно впливати на їх взаємини. Цей конфлікт може існувати, навіть якщо суб’єкт стверджує про те, що на нього не впливають такі взаємозв’язки. Редактори можуть управляти такими конфліктами, намагаючись всіма можливими способами уникнути їх та, у той же час, працювати з максимальною прозорістю у всіх випадках.
Як правило, щоб уникнути можливих конфліктів інтересів, політика журналу полягає у тому, щоб уникнути рецензування або обговорення публікацій, написаних або відредагованих ким-небудь з редакторів та їх близьких родичів,
Авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автор залишає за собою право, без згоди редакції та засновників видання: використовувати матеріали статті повністю або частково в освітніх цілях; використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних робіт.; використовувати матеріали статей для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій та усних доповідей; розміщувати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну версію, завантажену з офіційного сайту журналу) на: персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги і т. д.); веб-ресурс установ, в яких працюють автори (включаючи електронні інституційні репозиторії); некомерційні веб-ресурси відкритого доступу.