Аналіз грошового обігу Cіверщини 17 ст. за новими скарбовими джерелами

Мета розвідки полягає у спробі проаналізувати грошовий обіг Сіверщини XVII ст. за скарбовими джерелами через призму нових знахідок скарбів за останні роки. Особлива увага звернена на аналіз скарбових комплексів країн-емітентів, номіналів монет, які перебували у грошовому обігу Сіверщини у XVII ст. Методологія дослідження базується на принципах науковості, історизму, спадкоємності писемних та скарбових джерел, всебічного аналізу скарбових комплексів. Також використано загальнонаукові, загальнотеоретичні та спеціально-історичні і нумізматичні методи дослідження. Серед них слід виділити: аналітичний, порівняльний, логічний, історичний, комплексний, описовий, синтетичний, систематизації. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні грошового обігу Сіверщини XVII ст. за скарбовими та письмовими джерелами та введення у науковий обіг нових знахідок. Висновки. Проаналізувавши та порівнявши монети двох знайдених нещодавно скарбів, можна зробити висновок, що вони є важливими речовими джерелами вивчення грошового обігу Сіверщини XVII ст. Знайдені комплекси свідчать про те, що в даний період на досліджуваній території переважали монети різних номіналів європейського карбування від мідного соліда, білонного гроша, півторака, трояка, шостака, орта, флорина до срібного талера. Це свідчить про інтенсивність торгівлі між Гетьманщиною та європейськими країнами. Проаналізовані скарби свідчать, про домінування європейської монети над московською у грошовому обігу Сіверщини у другій половині XVII ст.