Генеза західних концепцій тоталітаризму: історико-методологічний аналіз
Автор(и)
Файли
##plugins.themes.individualizeTheme.highlightedArticleDetails##
Журнал
##plugins.themes.individualizeTheme.publishedInIssue##
В журналі висвітлюються актуальні проблеми історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, етнології, історіографії, джерелознавства, теорії та методології історії, рецензуються найсучасніші монографічні праці в галузі історичних наук. Видання розраховане на науковців, краєзнавців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто прагне отримати ґрунтовні знання теоретичного і прикладного характеру з історії.
Рішенням Міністерства освіти і науки України збірник включено до Переліку наукових фахових видань (категорія Б), в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт з історичних наук. (Наказ МОН України №409 від 17.03.2020 р.).
Про журналАнотація
Метою статті є аналіз генези наукових концепцій феномену тоталітаризму впродовж другої половини ХХ – першої третини ХХІ століття крізь призму структурної матриці характерних ознак та особливостей його прояву в країнах Європи та СРСР. Методологія дослідження. Пропоноване дослідження грунтується на використанні історико-порівняльного підходу до розуміння феномену "тоталітаризм". Основним для роботи був вибраний класифікаційний аналіз наявної літератури, яка була вивчена з урахуванням кількох часових проміжків: період після Другої світової війни по теперішній час. Наукова новизна дослідження полягає у спробі аналізу концепцій тоталітаризму запропонованих сучасними західними інтелектуалами, зокрема, вченими Польщі, Італії та Німеччини, крізь призму порівняння їх з класичними концепціями другої половини ХХ століття. Висновки. Результати нашої наукової роботи дають підстави для висновку, що процес дослідження феномену тоталітаризму носить дискретний характер. Його активізація та згасання наукового інтересу синхронізуються із суспільно-політичними змінами глобального характеру. Оптика наукового інтересу до "тоталітаризму" у різні періоди зміщувалася від класичної ліберальної концепції до посттоталітарної теорії авторитарної держави. Європейські дослідження тоталітарного феномена дають змогу виявити і пояснити причини поширення та популярності тоталітарних ідей і поглядів, які, оформившись у певну систему цінностей, відповідають запитам політичної влади для обґрунтування цілей, пов’язаних із закріпленням свого економічного і політичного панування та розширенням сфер впливу. Очевидно, що безпосереднє відродження політико-правових систем із розвиненою "машиною" політичного терору навряд чи можливе, але ідеології, які виступають світоглядним базисом тоталітарних режимів, дуже живучі та здатні до своєрідних модернізацій, прикладом чого є ідеологія рашизму. Тоталітаризм як історичне явище, не є для нас завершеною подією, оскільки більшість країн, в яких на початку 1990-х років було започатковано процес демонтажу тоталітарних політичних структур, до сих пір перебувають у стані "переходу". Передусім це стосується суспільної свідомості, носієм якої є людина, сформована тоталітарною системою.
Посилання
Алексієвич, С. (2015). ЧАС SECOND-HАND (Кінець червоної людини). К., 456.
Андрусишин, В. (2024). Радянський тоталітаризм, homo sovieticus і деформація змісту українських політичних традицій. Культурологічний альманах, №4, 160-165. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.4.20
Борисенко, М. (2001). До проблеми осмислення тоталітарної культури. Етнічна історія народів Європи. Вип.10, 30-33.
Вознюк, П. (2022). Тоталітарний феномен та спроби його наукового осмислення. Особливості демонтажу тоталітарного спадку пострадянських країн у 1990-х роках. Збірник тез. 5-10.
Даніл'ян, О. (1998). Поняття "посттоталітарна система" з позиції соціально- філософського аналізу. Наукові записки Харківського військового університету.Вип.1, 182-183.
Епплбом, Енн. (2006). Історія ГУЛАГу. Київ, 511.
Калиніна, А. (2014). Виникнення тоталітаризму: умови, формування та типологія. Актуальні проблеми політики. Вип. 51, 264-272.
Кульчицький, С. (2021). Анатомія більшовицького тоталітаризму. Російсько-радянська влада: історичне місце і механізми функціонування. День. 13 жовтня. № 129-130; 22 жовтня. №131-132.
Куртуа, С. (2008). Чорна книга комунізму. Злочини, терор і репресії. С. Куртуа [та ін.]. Л. : Афіша, 711
Маля, Мартін. (2000). Радянська трагедія: історія соціалізму в Росії 1917-1991. Київ, 608.
Мотиль, О. (2009). Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження. Київ, 199.
Норман, М. Наймарк. (2011). Геноциди Сталіна. Київ, 135.
Пеллікані, Лучано. (2023). Ленін і Гітлер. Дві іпостасі тоталітаризму. Київ, 192.
Розумюк, В. (2022). Тоталітарний спадок пострадянських країн: теоретична рефлексія проблематики тоталітаризму. Проблеми всесвітньої історії. № 4. 7-26. https://doi.org/10.46869/2707-6776-2022-20-1
Сервіс, Роберт. (2012). Товариші. Комунізм: світова історія. Київ, 368.
Фюре, Франсуа. (2007). Комунізм і фашизм. Дух і літера. № 17-18, 246-325.
Якубова, Л. (2023). Рашизм: Звір з безодні. Київ: Академперіодика, 318 с.
Arendt, Hannah. (1962). The Origins of Totalitarianism. Cleveland and New York, 552. https://cheirif.wordpress.com/wp-content/uploads/2014/08/hannah-arendt-the-origins-of-totalitarianism-meridian-1962.pdf
Baehr, Peter. (2005). Totalitarianism. New Dictionary of the History of Ideas. University of South Florida, 2342-2348.
Baszkiewicz, J. (1999). Władza. Wrocław.
Blaszczyk, Tomasz, Brzechczyn, Krzysztof, Ciunajcis, Daniel, Kierzkowski, Michal (red.). (2011). Uwiklania historiografii. Miêdzy ideologizacjl dziejów a obiektywizmem badawczym. Studia i materialy poznañskiego IPN. T. XVIII, 67-84.
Burrin, Philippe. (1999). Totalitarismus und Gewalt:die Physiognomie des Nazismus. Totalitarismus. Sechs Vorträge über Gehalt und Reichweite eines klassischen Konzepts der Diktaturforschung. Dresden, 27-38.
Curtis, M. (1980). Totalitarianism. New Brunswick.
Ferran, Jaime Maria. (2019). Travels in Eastern Germany and the Shadows of Totalitarianism: "La tumba negra" by Antonio Colinas. Сonfluencia, Vol. 34, No. 2, 86-99. https://doi.org/10.1353/cnf.2019.0009
Friedrich, C.J. & Brzezinski, Zb. (1965). Totalitarian dictatorship and autocracy. Cambridge (Mass): Harvard University Press, 9-10.
Gulczyński, M. (2004). Panorama systemów politycznych świata. Warszawa, 380.
Henke, Klaus-Dietmar. (1999) Achsen des Augenmerkes in der historischen Totalitarismusforschung. Totalitarismus. Sechs Vorträge über Gehalt und Reichweite eines klassischen Konzepts der Diktaturforschung. Dresden, 9-10.
Huneke, Samuel Clowes. An End to Totalitarianism. On the role government should play in times of crisis. https://www.bostonreview.net/articles/samuel-clowes-huneke-end-totalitarianism/
Ifigenia, Moumtzі. (2021). Revisiting the Use of the Term "Totalitarianism" in Contemporary Politics. St Antony's International Review. Vol. 16, No. 2, 343-350.
Kersten, K. (2006). O uzytecznooeci konceptu totalitaryzmu w badaniach historii PRL [w:] Idem, Pisma rozproszone. Toruñ, 366-376.
Kuniński, M. (2006). Wstęp. Refleksja nad totalitaryzmem jest wciąż potrzebna, [w:] Totalitaryzma zachodnia tradycja. Kraków, 140-141.
Mark, R. Thompson. (2001). "To Shoot or not to Shoot": Post-Totalitarianism in China and Eastern Europe. Comparative Politics, Vol. 31, No. 1, 63-83. https://doi.org/10.2307/422415
Máté, Zombory. (2020). The anti-communist moment: competitive victimhood in European politics. Revue d'études comparatives Est-Ouest. № 2-3, 21-54. https://doi.org/10.3917/receo1.512.0021
Noël, O'Sullivan. (2012). The concept of totalitarianism in east-central European political thought, with some reflections on its post-cold war relevance. Politeja, No. 21, 49-64.
Śliwa, Marlena. (2014). Społeczne i psychologiczneaspekty totalitaryzmu. [w:] Ze studiów nad prawem, administracją, ekonomią. Wrocław.
Štefek, Martin. (2021). Czechoslovakia's Discreet Behavioral Revolution in the 1960s: The Momentum of Convergence? Communist and Post-Communist Studies, Vol. 54, No. 1/2, 196-212. https://doi.org/10.1525/j.postcomstud.2021.54.1-2.196
##plugins.themes.default.displayStats.downloads##
Подробиці
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Galyna Starodubets
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
