До початку

Голова та засідателі Житомирського уїздного суду (1831–1863 рр.): історико-правовий та соціальний виміри

Автор(и)

Файли

pdf

Анотація

Метою статті є аналіз еволюції правового статусу, порядку призначення й соціального профілю суддівського корпусу Житомирського уїздного суду в дореформений період у світлі імперського законодавства та практик адміністративного контролю судової влади. Методологічною основою дослідження є принципи історизму та наукової об’єктивності, а також історико-правовий і критичний аналіз нормативно-правових актів та діловодних матеріалів судових і адміністративних установ. У роботі застосовано системний, порівняльно-правовий та просопографічний підходи, що уможливило реконструкцію кар’єрних траєкторій судових посадовців і створення узагальненого соціологічного портрета засідателів уїздного суду. Наукова новизна полягає у комплексному історико-правовому аналізі правового статусу, механізмів формування та соціальних характеристик суддівського корпусу Житомирського уїздного суду в дореформений період, на підставі нормативно-правових актів і формулярних списків, що дає змогу по-новому осмислити уїздний суд як інструмент імперської кадрової політики, адміністративного контролю та бюрократизації судової влади на Правобережній Україні. Висновки. Дослідження показало, що уїздний суд на Правобережній Україні виступав не лише судовою, а й адміністративно-інтеграційною інституцією, покликаною забезпечити контроль над місцевими елітами та впровадити імперські правові стандарти. Кадрова політика в уїздних судах характеризувалася поєднанням виборних представників місцевої еліти з призначуваними чиновниками «від корони», що дозволяло владі балансувати між кооптацією лояльних груп і централізацією управління. Аналіз формулярних списків засвідчує домінування вихідців із дворянства з досвідом цивільної служби, відсутністю значної майнової бази та орієнтацією на бюрократичну кар’єру. У правовому вимірі це свідчить про поступову бюрократизацію судової системи дореформеного періоду та обмеження автономії виборних судових інститутів на користь імперської адміністрації.

pdf

Посилання

Адрес-календарь или Общий Штат Российской империи: В 2-х ч. Ч. 2: 184 г. С. 256; 1844 г. С. 213; 1845 г. С. 30; 1846 г. С. 30; 1847 г. С. 28; 1848 г. С. 29; 1849 г. С. 29; 1850 г. С. 21-22.

Адрес-календарь. Общая Роспись всех чиновных особ в государстве: В 2-х ч. Ч. 2: 1851 г. С. 24; 1852 г. С. 24; 1853 г. С. 24; 1854 г. С. 24; 1855 г. С. 24; 1856 г. С. 25; 1857 г. С. 24; 1858-1859 гг. С. 27; 1859-1860 гг. С. 62.

Адрес-календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц: В 2-х ч. Ч. 2: 1860-1861 гг. Ст. 58; 1861-1862 гг. Ст. 48; 1862-1863 гг. С. 51; 1863-1864 гг. Ст. 53.

Блинов, И. (1905). Губернаторы. Историко-юридический очерк. СПб: типо-лит. К. Л. Пентковского. 366 с.

Бовуа, Д. (1996). Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831-1863). Пер. З. Борисюк. Наукова редакція Валентина Шандра, Наталя Яковенко. Київ: ІНТЕЛ. 421 с.

Горизонтов, Л. (1999). Парадоксы имперской политики: Поляки в России и русские в Польше (ХІХ – начало ХХ в.). Москва: Издательство 'Индрик'. 272 с.

Градовский, А. (1871). Исторический очерк учреждения генерал-губернаторств в России. Политика, история и администрация. Критические и политические статьи. СПб: издание книгопродавца-типографа М. О. Вольфа, 515 с.

Градовский, А. (1883). Начала русского государственного права. Том ІІІ. Органы местного управления. СПб: типография М. Стасюлевича. 384 с.

Григорьев, В. А. (1910). Реформа местного управления при Екатерине ІІ. Санкт-Петербург: Рус. скоропеч. 396 с.

ДАЖО – Державний архів Житомирської області.

Державний архів Житомирської області (2009): Анотований реєстр описів: Фонди дорадянського періоду / Ред. кол.: Рафальський І. О. (голова) та ін. Житомир: Вид-во «Волинь». 164 с.

Джаншиев, Г. А. (1891). Основы судебной реформы (К 25-ти летию нового суда). Историко-юридические этюды. Москва: Тип. М. П. Щепкина. 364 с.

Дмитриев, Ф. (1859). История судебных инстанций и гражданского апелляционного судопроизводства от Судебника до Учреждения о губерниях. Москва: В Унив. тип. 580 с.

Долбилов, М. (2010). Русский край, чужая вера: Этноконфессиональная политика империи в Литве и Белоруссии при Александре II. Москва: Новое литературное обозрение. 1000 с.

Дубровіна, А. Б. (1966). Суспільний лад, механізм управління та право України в період розкладу феодально-кріпосницької системи і зростання капіталістичних відносин (перша половина ХІХ ст.). Київ: КДУ. 111 с.

Мотренко, Т. В., Смолій, В. А. (ред.) (2009). Історія державної служби в Україні: у 5 т. / відп. ред. упорядники: Г. В. Боряк (кер. кол. упоряд.), Л. Я. Демченко, В. С. Шандра та ін.; Київ: Ніка-Центр, Т. 4: Документи і матеріали. 1775-1913. 872 с.

Кавелин, К. (1844). Основные начала русского судоустройства и гражданского судопроизводства в период времени от Уложения до Учреждения о губерниях. Москва: типография П. П. Рябушинского. 339 с.

Каменский, А. Б. (2001). От Петра І до Павла І: реформы в России ХVІІІ века (опыт целостного анализа). Москва: РГГУ. 575 с.

Каппелер, А. (2005). Росія як поліетнічна імперія: виникнення, історія, розпад. Львів: Вид-во Католицького Українського університету. 360 с.

Короленко, В. Г. (1953). История моего современника. Собрание сочинений в 8 т. Т. 6: Кн. 1. Москва: Гос. изд-во худож. лит. 327 с.

Месяцеслов и общий штат Российской империи: В 2-х ч. Ч. 2: 1830 г. С. 378; 1831 г. С. 383; 1832 г. С. 389; 1833 г. С. 391; 1834 г. С. 402; 1835 г. С. 392; 1836 г. С. 407; 1837 г. С. 456; 1838 г. С. 438; 1839 г. С. 431; 184 г. С. 402; 1841 г. С. 252; 1842 г. С. 254.

Миронов, Б. Н. (2000). Социальная история России периода империи (XVIII – начало XX в.). Генезис личности, демократической семьи, гражданского общества и правового государства. Т. 2. СПб.: Ивд-во «Дмитрий Буланин». 567 c. https://doi.org/10.1353/imp.2000.0054

Омельченко, О. А. (1993). «Законная монархия» Екатерины Второй: Просвещенный абсолютизм в России. Москва: Юрист, 428 с.

Павлова-Сильванська, М. П. (1964). Социальная сущность областной реформы Екатерины ІІ. Абсолютизм в России (ХVІІ–ХVІІІ вв.). Москва: Наука, 460-491.

ПСЗРИ-2 – Полное собрание законов Российской империи. Собрание 2.

Дубровин Н. (1896). Россия. Собственная Его Императорского Величества канцелярия. Сборник исторических материалов, извлеченных из Архива Собственной его императорского величества канцелярии Санкт-Петербург: Гос. тип., 1876-1915. Вып. 8. 488 с.

Самоквасов, Д. Я. (1906). История русского права. Москва. 595 с.

Свод законов Российской империи. (1857). Т. 2. Санкт-Петербург. 1026 с.

Шандра, В. С. (2007). Формування бюрократії в Правобережній Україні. Український історичний журнал, № 2, 143-158.

Шандра, В.С. (2011). Совісні суди в Україні (остання чверть ХVIII – середина XIX ст.). Київ: Інститут історії України. 266 с.

Shevchuk, A. (2021). District and Main Courts in Right-Bank Ukraine (1797-1831): Arrangement, Staffing and Activities. Ukrainian Historical Journal, (4), 50-64. https://doi.org/10.15407/uhj2021.04.050.

Шевчук, А. В. (2022). Судова влада в житті суспільства Правобережної України (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.). Житомир: Євенок О. О. 580 с.

Щербина, П. Ф. (1974). Судебная реформа 1864 года на Правобережной Украине. Львов: Вища школа, 190 с.

Lebid, A., Shevchuk, A. (2023). District (Povitovi) Marshals of Volyn Governorate (1797−1831): Arrangement, Staffing and Activities. Bylye Gody, 18(1), 100-114. https://doi.org/10.13187/bg.2023.1.100

Shevchuk, A., Markevych, O. (2022). Spravnyk in Volyn Province Administrative System (end of the 18th century – 1860s). Eminak, 3, 9-25. https://doi.org/10.33782/eminak2022.3(39).588

Shevchuk, A., Markevych, O. (2025). The Religious Policy of the Russian Empire in the Captured Territories of the Polish-Lithuanian Commonwealth (On the Example of the Volyn Province at the End of the 18th-The First Half of the 19th Century). Occasional Papers on Religion in Eastern Europe, 45(1), 24-38. https://doi.org/10.55221/2693-2229.2596

##plugins.themes.default.displayStats.downloads##

##plugins.themes.default.displayStats.noStats##

Подробиці

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають