Трансформація судової системи та її вплив на правовий статус селян Правобережної України наприкінці 18 - на початку 19 ст.
Автор(и)
Файли
Анотація
Метою статті є комплексний аналіз змін у судовій системі Правобережної України після інкорпорації до складу Російської імперії та їх впливу на юридичне становище кріпосного селянства в період кінця XVIII – початку XIX ст. Методологічною основою дослідження є принципи історизму та наукової об’єктивності, а також критичний, системний та порівняльний аналіз джерел. Застосування цих методів і принципів дозволило дослідити трансформацію судової системи та правового статусу селян у динаміці та сукупності, враховуючи всі суперечливі чинники. Використання різних методів дало можливість відстежити на прикладі Правобережної України дію російського імперського законодавства на події і процеси, що регламентували діяльність судових установ та визначали правовий статус поміщицьких селян. Висновки. Інкорпорація Правобережної України до складу Російської імперії призвела до суттєвих змін у судовій системі регіону та вплинула на правовий статус селян-кріпаків. Відбувся перехід від домініального (патримоніального) суду до імперської судової системи, де кримінальні справи кріпаків за злочини середньої тяжкості та тяжкі розглядалися державними судовими установами. Запровадження «Учреждений для управления губерний» 1775 р. та подальші реформи Павла І сформували нову структуру судових органів на Правобережжі. Аналіз судової практики показує, що селяни-кріпаки підлягали суду за широкий спектр кримінальних злочинів, при цьому спостерігалася тенденція до пом’якшення покарань порівняно з нормами Литовських статутів та імперського судочинства. Верховна влада прагнула встановити контроль над судочинством щодо кріпаків, обмежуючи владу поміщиків у кримінальних справах дрібними правопорушеннями. Судова система стала інструментом інтеграції Правобережжя до імперського простору, але водночас зберігала певні елементи місцевої специфіки
Посилання
Бовуа, Д. (2007). Російська влада і польська шляхта в Україні. 1793–1830 рр. Львів: Кальварія. 296 с.
Гессен, И. В. (1905). Судебная реформа. Санкт-Петербург. 267 с.
Градовский, А. (1866). Высшая администрация России XVIII ст. и генерал-прокуроры. СанктПетербург: Тип. И. Бочкарева. 284 с.
Григорьев, В. А. (1910). Реформа местного управления при Екатерине ІІ. СанктПетербург: Рус. скоропеч. 396 c.
ДАЖО – Державний архів Житомирської області.
ДАХмО – Державний архів Хмельницької області.
Долгих, А. (2013). Ссылка крестьян на поселение в Сибирь по воле помещиков в законодательстве Российской империи. Российская история, 3, 74–84.
Дубровіна, А. Б. (1966). Суспільний лад, механізм управління та право України в період розкладу феодально-кріпосницької системи і зростання капіталістичних відносин (перша половина ХІХ ст.). Київ: КДУ. 111 с.
Емельянова, И. А. (1962). Высшие органы государственной власти и управления России в дореформенный период. Казань, 1962. 46 с.
Ільїн, О. (2016). Зміни в судоустрої на українських землях у складі Російської імперії у 1796– 1801 рр. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 2, 23–28.
Каменский, А. Б. (2001). От Петра І до Павла І: реформы в России ХVІІІ века (опыт целостного анализа). Москва: РГГУ. 575 с.
Клочков, М. В. (1916). Очерки правительственной деятельности времени Павла І. Петроград: Сенатская типография. 628 с.
Ключевский, В. (2005). Русская история. Полный курс лекций. Москва: Олма-ПРЕСС Образование. 974 с.
Ковальова, С., Крумаленко, М., Музиченко, П. (2004). Коментар. Статути Великого князівства Литовського. Т. III: Статут Великого князівства Литовського 1588 р. Кн.2. Одеса: Юридична література, 353–522.
Мадариага, Исабель де. (2002). Россия в епоху Екатерины Великой. Москва: Новое литературное обозрение. 976 с.
Павлова-Сильванская, М. П. (1964). Социальная сущность областной реформы Екатерины ІІ.
Абсолютизм в России (ХVІІ–ХVІІІ вв.): Сб. статей / Под ред. Н.М. Дружинина и др. Москва: Наука, 460–491.
Панин, Е. (2006). Уездные суды Российской империи в первой половине XIX века (по материалам мордовского края): автореф. дис. ... канд. ист. наук: 07.00.02. Саранск. 22 с.
Писарькова, Л. Ф. (2007). Государственное управление в России с конца ХVІІ до конца ХVІІІ века: Эволюция бюрократической системы. Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН). 743 с.
Попелюшко, В. О. (2016). Доменіальний (вотчинний, панський, поміщицький) суд на теренах України. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право», 2 (14), https://lj.oa.edu.ua/archives/n2-2016.
ПСЗРИ – Полное собрание законов Российской империи.
Третій Литовський статут (2004). Статути Великого князівства Литовського. Т. III: Статут Великого князівства Литовського 1588 р. Кн. 2. Одеса: Юридична література. 568 с.
Уортман, Р. (2004). Властители и судии: развитие правового сознания в императорской России. Москва: Новое литературное обозрение. 515 с.
Фуко, М. (1998). Наглядати й карати: народження в’язниці / Пер. з французької П.
Таращук. Київ: Основи. 392 с.
ЦДІАК – Центральний державний історичний архів України, м. Київ.
Шандра, В. С. (2009). «Губернии на особых правах и привилегиях состоящие…» як політичний проект. Регіональна історія України, 3, 191–204.
Шевчук, А. В. (2022). Судова влада в житті суспільства Правобережноїс України (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.): монографія. Житомир: Видавець Євенок О. О. 580 с.
Щербина, П. Ф. (1974). Судебная реформа 1864 года на Правобережной Украине. Львов: Вища кола. 190 с.
Gut, P. (2013). Ustrój, organizacja i działalność sądownictwa patrymonialnego we wschodnich prowincjach Prus w latach 1740–1849. Warszawa-Szczecin. 435 s.
