«Положення про устрій євреїв» 1804 р. як інструмент впливу на ідентичність єврейських громад у Російській імперії
Автор(и)
Файли
##plugins.themes.individualizeTheme.highlightedArticleDetails##
Журнал
##plugins.themes.individualizeTheme.publishedInIssue##
В журналі висвітлюються актуальні проблеми історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, етнології, історіографії, джерелознавства, теорії та методології історії, рецензуються найсучасніші монографічні праці в галузі історичних наук. Видання розраховане на науковців, краєзнавців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто прагне отримати ґрунтовні знання теоретичного і прикладного характеру з історії.
Рішенням Міністерства освіти і науки України збірник включено до Переліку наукових фахових видань (категорія Б), в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт з історичних наук. (Наказ МОН України №409 від 17.03.2020 р.).
Про журналАнотація
Правовий акт «Положення про устрій євреїв» ілюструє соціально-культурні практики єврейської спільноти, які застосовувались ними для формування та збереження власної ідентичності в умовах дискримінаційної внутрішньої політики Російської імперії. Метою дослідження є аналіз правого статусу єврейського населення в Російській імперії для подальшого визначення: особливостей розселення, впливу імперського уряду на духовне та культурне життя євреїв. Методологія дослідження базується на загальноісторичних та загальнонаукових методах таких як: історико-системний, типологічний, функціональний аналіз та описовий. Також у дослідженні застосовано методи культурної антропології для аналізу соціальних механізмів опору, спрямованих на збереження ідентичності, із фокусом на розвиток освітніх, релігійних та культурних інституцій. Наукова новизна роботи полягає у з’ясуванні імперських юридичних практик впливу на формування ідентичностей єврейських спільнот. Висновки. Розроблене імперським урядом, положення стосовно устрою євреїв у Російській імперії носило дискримінаційний характер, а саме: примусова інтеграція через мовну політику, обмеження щодо носіння традиційного вбрання, а також регулювання професійної діяльності. Ці заходи, за задумом влади, мали сприяти асиміляції шляхом послаблення ролі соціально-культурних практик, спрямованих на збереження єврейської ідентичності. Однак, вони викликали спротив, стимулюючи єврейську спільноту до пошуків нових форм збереження релігійної і етнічної своєрідності.
Посилання
Leszczyński, A. (1994). Sejm Żydów Korony 1623-1764, Warszawa, 184 s.
Бородій, А. (2009) Правове забезпечення участі євреїв в аграрних відносинах на території правобережжя у ХІХ – на початку ХХ ст. Український історичний збірник. 12, 118-123.
Гульдман, В. К. (1889). Подольская губерния. Опыт географическо статистического описания. Каменец-Подольский, 548 с.
Дубнов, С. М. (1912) Краткая истори евреев, 158 с.
Доценко, В. (2014) Російське законодавство щодо євреїв другої половини XIX-початку XX століття. Історична думка, 389-396.
Леванда, В. О. (1874) Полный хронологическій сборник законов и положеній, касающихся евреев: от Уложенія Царя Алексѣя Михайловича до настоящаго времени, от 1649-1873 г , 1158 с. http://surl.li/rttyzo
Кальян, О. (2013) Загальна характеристика актів правового регулювання російського самодержавства щодо єврейської національної меншини в Україні (XIX ст.). Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Соціальні науки та суспільне здоров’я: теоретичні підходи, емпіричні дослідження, практичні рішення». (25-26 березня 2013 року). Полтава: ПІЕП, 183-187.
Мыш, М. И. (1914). Руководство к русскимъ законамъ о евреяхъ. С-П: Типографія А. Бенке. 652 с. http://surl.li/gevrt
##plugins.themes.default.displayStats.downloads##
Подробиці
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ольга Чінена
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
