Православний єпископат України в умовах хрущовської антирелігійної кампанії
Автор(и)
Файли
##plugins.themes.individualizeTheme.highlightedArticleDetails##
Журнал
##plugins.themes.individualizeTheme.publishedInIssue##
В журналі висвітлюються актуальні проблеми історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, етнології, історіографії, джерелознавства, теорії та методології історії, рецензуються найсучасніші монографічні праці в галузі історичних наук. Видання розраховане на науковців, краєзнавців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто прагне отримати ґрунтовні знання теоретичного і прикладного характеру з історії.
Рішенням Міністерства освіти і науки України збірник включено до Переліку наукових фахових видань (категорія Б), в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт з історичних наук. (Наказ МОН України №409 від 17.03.2020 р.).
Про журналАнотація
Метою дослідження є з’ясування особливостей функціонування та реакції православного єпископату Українського екзархату на виклики хрущовської антирелігійної кампанії, аналіз його стратегій адаптації, спротиву чи співпраці з радянською владою, а також визначення впливу цих процесів на становище Церкви. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності, системності та міждисциплінарного підходу. Автор дотримується концепції мікроісторії та персоналізованої історії, акцентуючи увагу на конкретних діях та реакціях представників єпископату в умовах радянської антирелігійної політики. Основними методами дослідження стали: історико-порівняльний, хронологічний, біографічний, джерелознавчого аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що вперше православний єпископат Українського екзархату періоду хрущовської антирелігійної кампанії став об’єктом окремого наукового дослідження. Висновки. Православний єпископат України у період хрущовської антирелігійної кампанії перебував у надзвичайно складному становищі, балансуючи між офіційною лояльністю до режиму та спробами зберегти церковне життя, духовну традицію і внутрішню єдність Церкви. Хоча державна політика радикально впливала на діяльність, архієреї продовжували виконувати свої пастирські обов’язки, намагаючись адаптуватися до нових умов. Єпископат був неоднорідним у своїх діях і підходах до протистояння або співпраці з владою. Зміни в церковному управлінні, запроваджені у 1961 р., формально послабили канонічну владу єпископів над парафіями. Втім, духовне керівництво, пастирська місія та неформальна підтримка парафій залишалися сферою активного служіння українських архієреїв. Значну роль на становище єпископів Українського екзархату відігравало активне втручання КДБ у кадрову політику РПЦ. Однак не всі агенти спецслужб поводилися як виконавці зовнішньої волі – окремі з них, прагнули використати своє становище для захисту Церкви та розвитку духовного життя.
Посилання
Бондарчук, П., Даниленко, В. (2012). Особливості релігійної ситуації в УРСР (середина 1950-х – перша половина 1960-х років). Науковий Вісник МНУ імені В.О. Сухомлинського. Вип. 3.33. С. 166-180.
Бондарчук, П. М. (2019). Релігійні течії в радянській Україні (середина 1940-х – середина 1980-х років). Історико-релігієзнавче дослідження. К.: Інститут історії України НАН України. 268 с.
Войналович, В. (2005). Партійно-державна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960-х років: політологічний дискурс. К.: Світогляд. 741 с.
ГДА СБУ – Галузевий державний архів Служби безпеки України.
Даниленко, В. (ред.) (2015). Соціальні трансформації в Україні: пізній сталінізм і хрущовська доба: Колективна монографія. К.: Інститут історії України НАН України. 698 с.
ДАСО – Державний архів Сумської області.
Куроедов В., Панкратов А. (ред.). (1971). Законодательство о религиозных культах (сборник материалов и документов). М.: Юридическая литература. 210 с.
Меркатун, І. (1991). Антирелігійна кампанія 50-60-х років на Україні. Український історичний журнал. № 10. С. 70-76.
Olitskyi, V. (2025). Clergy of Sumy Eparchy in Conditions of Social Transformations of Late Stalinism. Eminak: Scientific Quarterly Journal, (4(48), 42-58. https://doi.org/10.33782/eminak2024.4(48).750
Olitskyi, V. (2024). The clergy of the Chernivet-Bukovyn diocese at the beginning of the 1980s. Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 49, 44-50. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-49-44-50
Пащенко, В. (2001). Російська православна церква наприкінці хрущовської «відлиги». Український історичний журнал. № 5. С. 141-160.
Поспеловский, Д. (1995). Русская православная церковь в ХХ веке. М.: Республика. 511 с.
Русская. (1980). Русская Православна Церковь. М.: Издательство Московской Патриархии. 254 с.
Собор. (1961). Собор епископов Русской Православной Церкви. Журнал Московской Патриархии. № 8. С. 3-29.
ЦДАВОУ – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
ЦДАГОУ – Центральний державний архів громадських об'єднань та україніки.
Шліхта, Н. (2011). Церква тих, хто вижив. Радянська Україна, середина 1940-х - початок 1970-х рр. Харків: Акта. 468 с.
Kindrachuk, N. (2023). Religious Activity and Religious Outlook of Ukrainians in the Conditions of the Introduction of the new Soviet Ritual: the іn Years of Khrushchev Khrushchev’s "Thaw" and the Deployment of Brezhnev Brezhnev’s" "Stagnation". Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 44, 79-84. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-79-84
Olitskyi, V. (2025). Manifestations of the conflict between the monk community of the Hlynska hermitage with the soviet authority at the end of the 1950s – the beginning of the 1960s. East European Historical Bulletin. Issue 34. P. 115-124. https://doi.org/10.24919/2519-058X.34.324621
##plugins.themes.default.displayStats.downloads##
Подробиці
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Viacheslav Olitskyi
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
