Празько-подєбрадський період життя Володимира Яковича Шевченка (1926–1934 рр.)
Автор(и)
Файли
Анотація
Метою статті є реконструювання біографії керівника «чехословацького розвідпункту» ДЦ УНР в екзилі в 1926–1934 рр. Володимира Яковича Шевченка та аналіз причин, через які «чехословацький розвідувальний пункт» не зміг функціонувати на повну силу. Методологія дослідження базується на принципах визначеності, конкретності, пізнаваності, причинності із залученням таких методів дослідження життя та діяльності української еміграційної спільноти в міжвоєнній Чехословаччині як вчитування у еміграційні тексти (дослідницькі роздуми про те, за яких обставин та умов подана в тексті та або інша інформація); фокусування уваги на еміграційних поведінці та свідомості (вербальне відтворення (вербальна реконструкція) «емігранта активного», котрий на «життєво-подієвій сцені» за заданих обставин (тимчасових, політичних), яскраво ілюструє ситуацію, в якій опинився; котрий конструює разом з іншими біженцями різні соціальні ролі і сам виконує їх); діалог з емігрантом за допомогою його его-документів (біографій, мемуарів, щоденників, листів), дослідницька транслітерація думок та слів емігранта (дослідницькі небайдужість, емпатія та співпереживання), співставлення або виділення дослідником уривків текстів, дотичних до теми, які структуруються за «фактами», «контекстами», «суб’єктивною значущістю для емігранта» для аналізу отриманого формалізованого матеріалу з погляду повторюваності інформації. Наукова новизна полягає у введенні до наукового обігу інформації про празько‑подєбрадський період життя Володимира Яковича Шевченка; шляхи, методи та форми, які він застосовував при розбудові «чехословацького розвідпункту». Висновки. Життя та діяльність Володимира Яковича Шевченка в 1923(1924)–1934 рр. у міжвоєнній Чехословаччині – яскрава ілюстрація неможливості співпраці та співжиття уенерівців й шаповалівців на теренах цієї країни, що й перешкоджало роботі розвідника. Окрім ідеологічних розбіжностей доводилося рахуватися зі здобутками доби інтербелуму – періоду науково‑технічного прогресу й культурної революції, коли вчергово в історії людства реально поліпшився побут. За таких умов більшість українських вихідців, колишніх вояків учасників національно‑визвольних змагань 1917–1921 рр., намагалася реалізувати себе фахово та соціально поза межами розвідки та контррозвідки.
Посилання
Guzun, V. & Vlasenko, V. (Ed.). (2016). «Anchetat de SMERS: sul SSI si liderul emigratiei ucrainene din Romania in dosarele SBU». Editura Argonaut, Cluj-Napoca, 730 p.
Kravchuk, O. & Kuzminets, N. (2022). The president of Czechoslovakia Tomaš Garrigue Masaryk and the establishment of the Ukrainian academy of economics. East european historical bulletin, (22), 91-102. https://doi.org/10.24919/2519-058X.22.253730
Vyzdryk, V. & Kurylyshyn, K. (2022). Ukrainian citizens' committee in 1918-1921 (according to the materials of the periodical "Dilo") . East european historical bulletin, (24), 90-98. https://doi.org/10.24919/2519-058X.24.264739
Аксьонова, Н. & Хланьова, Т. & Величко, Г. (ed.). (2025). Історико-культурний феномен Української господарської академії в Подєбрадах. Praha: Univerzita Karlova, 402 с. https://doi.org/10.14712/9788024660172
Бачинський, Л. (1966). Сотник Володимир Шевченко. Дороговказ: орган вояцької думки і чину. Торонто. № 13(32). Вересень-грудень. С. 25-26.
Визвольні змагання (2003). Визвольні змагання очима контррозвідника. (Документальна спадщина Миколи Чеботаріва): Науково-документальне видання. Київ: Темпора, 288 с.
Гоменюк, І. (2025). Фронт без лінії окопів. https://localhistory.org.ua/texts/statti/front-bez-liniyi-okopiv/
З історії Закарпаття (2020). З історії Закарпаття: яким було життя та зарплати за «чехів» часів Підкарпатської Русі. http://www.mukachevo.net/ua/news/view/1744968
Зубко, О. Є. (2010). Створення та діяльність Українського вищого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова в Празі (1923-1933). дис… канд. іст. наук: 09.00.12 Українознавство. Київ, 224 с.
Зубко, О., & Коляструк, О. (2023). Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918-1939). Сіверянський літопис, (5-6), 129-139. https://doi.org/10.5281/zenodo.7747339
Коваль, Р., Моренець, В. & Юзич, Ю. (2020). «Подєбрадський полк» Армії УНР: До історії Армії УНР, Вільного козацтва, повстансько-партизанського руху, Українських січових стрільців, Галицької армії, УВО, Карпатської Січі. Київ: Історичний клуб «Холодний Яр», Видавництво Марка Мельника. Т. 3. Кн. 9. 304 с.
Лісов, О. С. (2016). Новітня вітчизняна історіографія створення та діяльності розвідки і контррозвідки України у 1917-1991 рр.: дис… канд. іст. наук: 20.02.22. Військова історія. Київ, 265 с.
Melnychuk, O., & Kravchuk, O. (2022). Oksana Pelenska. Ukraine Outside Ukraine: An Encyclopedic Dictionary of the Artistic, Cultural, and Social Life of Ukrainian Emigrants in Interwar Czechoslovakia (1919-1939). Prague: Národní knihovna České republiky-Slovanská knihovna, 2019. 331 p. Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 39, 127-131. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2022-39-127-131
Ocheretianyi, V. (2019). International information activities of the diplomatic mission of the UNR in Prague 1921-1923. Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 29, 14-19. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2019-29-14-19
Підгірна, Л. М. (2025). Діяльність нелегальної резидентури «Стамбульська платформа» Державного центру УНР в екзилі (1929-1935): дис… доктора філософії: 032 Історія та археологія. Кам'янець-Подільський, 242 с.
Прохода, В. (1966). Володимир Шевченко (згадка незлим тихим словом). Бюлетень товариства абсольвентів УГА-УТГІ. Ню Йорк. Ч. 35-21. С. 6-7.
СЗРУ. Персоналії. Володимир Шевченко. https://szru.gov.ua/news-media/personi/volodymyr-shevchenko
Сідак, В. & Вронська, Т. (2003). Спецслужби держави без території: люди, події, факти. Київ: Темпора, В-во Нац. академії СБУ, 240 с.
Сідак, В. (2002). Особливості розвідувальної діяльності військової спецслужби ДЦ УНР в екзилі. http://warhistory.ukrlife.org/3_4_02_9.htm
Стрілець, В. В. (2002). Українська радикально демократична партія: витоки, ідеологія, організація, діяльність (кін. ХІХ ст. – 1939р.). Київ: Видавничо поліграфічний центр «Київський у-т», 361 с.
Сухобокова О. (2010). Український культурно-освітній осередок у Чехословаччині в 20-х рр. ХХ ст. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 17. С. 133–137. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2010-17-133-136
Сухобокова, О. (2018). Празька група УПСР та створення Соціалістичної Ліги Нового Сходу. Східноєвропейський історичний вісник, (6). 134-139. https://doi.org/10.24919/2519-058x.6.123766
Українська господарська академія. (1927). Відбиток з «Записок УГА в ЧСР». Подєбради: [б. м. в.], 45 с.
ЦДАГОУ – Центральний державний архів громадських об'єднань і україніки.
Чикаленко, Є. (2016). Щоденник. 1925-1929. Київ: Темпора, 448 с.
Шрамченко, Л. (1926). Українське, білоруське та грузинське студентство на високих школах ЧСР. Статистичний нарис. Подєбради: [б. м. в.], 34 с.
