Гранівський Преображенський монастир на Вінничині у 17–18 ст.
Автор(и)
Файли
##plugins.themes.individualizeTheme.highlightedArticleDetails##
Журнал
##plugins.themes.individualizeTheme.publishedInIssue##
В журналі висвітлюються актуальні проблеми історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, етнології, історіографії, джерелознавства, теорії та методології історії, рецензуються найсучасніші монографічні праці в галузі історичних наук. Видання розраховане на науковців, краєзнавців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто прагне отримати ґрунтовні знання теоретичного і прикладного характеру з історії.
Рішенням Міністерства освіти і науки України збірник включено до Переліку наукових фахових видань (категорія Б), в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт з історичних наук. (Наказ МОН України №409 від 17.03.2020 р.).
Про журналАнотація
Метою статті є з’ясування часу і обставин заснування Гранівського монастиря, особливостей функціонування, встановлення персонального складу його насельників у 18 ст., а також реконструкція його архітектурного вигляду й господарства із залученням нових архівних джерел. Методологія дослідження ґрунтується на засадах історизму, об’єктивності, системності, аналітичної та синтетичної критики джерел. Автори також використали історико-біографічний метод, який дозволив реконструювати життєписи братії Гранівського монастиря. Наукова новизна полягає у спробі систематизувати матеріали до історії Гранівського монастиря, а також висвітлити його розвиток та персональний склад у 18 ст. із використанням нових архівних матеріалів. Висновки. Гранівський монастир виник близько другої половини 40-х – другої половини 50-х рр. 17 ст., як скит православних ченців. Коли чернеча спільнота зросла, монахи звернулися до місцевого землевласника Адама Миколи Сенявського, який надав усне розпорядження про володіння землями, на яких розташований монастир, підтверджене пізніше князем Августом Олександром Чорторийським. Наприкінці 20-х – на початку 30-х рр. Гранівський монастир увійшов у структуру Унійної церкви. Цей процес був доволі болісним для чернечої спільноти. Ймовірно, монастир ще раз пройшов процес зміни конфесійної приналежності на тлі суспільно-релігійних рухів на Брацлавщині у 30–60-х рр. 18 ст. Упродовж 18 ст. монастир залишався невеликим чернечим осередком: у 1745 р. був адміністративно підпорядкований Шаргородському василіанському монастирю і надалі тут проживали переважно п’ять-шість ченців, що відображає скромне фінансове становище обителі. Інвентар 1764 р. дозволяє скласти уявлення про архітектурний вигляд монастиря, домінантою якого була трибанна дерев’яна церква Преображення Господнього з дзвіницею, а також монастирський дерев’яний корпус, що у 60-х роках 18 ст. замінив келії-ліплянки. Документ також докладно інформує про земельні володіння монастиря, реманент, орні землі, засвідчуючи значення обителі у релігійному й економічному житті локальної спільноти та регіону.
Посилання
Arkhiv (2011) Archive of the Ukrainian Church 1. History of the Union in the Kyiv Region 1596-1839. Lviv: Svichado.
Bilyk, V. (2011). Regulation of the legal status of Basilian monasteries in Right-Bank Ukraine in the late 18th – 30s of the 19th century. Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Istorychni nauky, 23, 38-43.
Chuchalin, O. (2024). Monasteries and monasticism of Kyiv eparchy in the synodal period: regulation of activities in the system of russian church law. Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 48, 18-26. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-48-18-26
Chuchalin, O. (2024b). Exploring the population and social structure of the Kyiv Eparchy through monastery service records from the 19th to early 20th century. Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 47, 119-125. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-47-119-125
Chystovych, I. (1884). An Outline of the History of the Western Russian Church (Vol. 2). Sankt-Peterburg: Tipografiia departamenta udelov.
Horin, S. (2007). The monasteries of Western Volhynia: second half of the 15th – first half of the 17th centuries. Lviv: Vydavnytstvo 'Misioner'.
Khikhlach, B. (2010). The Uniate Church in Podillia in the Ukrainian socio-cultural process of the 18th century. (PhD thesis in history). Kyivskyi natsionalnyi universytet im. T. Shevchenka.
Kryvosheia, I. (2020). Church and Monasteries in Funeral Culture of Cossack Officers. Eminak, 3 (31), 32-42. https://doi.org/10.33782/eminak2020.3(31).434
Kushnir, O. (2010). The Haidamak Movement of 1715-1760: its course and perception by contemporares. (PhD thesis in history). Kyivskyi natsionalnyi universytet im. T. Shevchenka.
Kuznets, T. (2023). The History Pages of Everyday Life of Saint George Monastery: on the Basis of its Contemporary’s Ego-documents. Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 43, 90-100. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-43-90-100
Laužikas, R., Pavlyshyn, A., & Kažuro, I. (2024). Food culture and diet of the Basilian monks of the Lithuanian province in the second half of the eighteenth century. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej - The Quarterly of the History of Material Culture, 72 (2), 187-208. https://doi.org/10.23858/KHKM72.2024.2.003
LNNBU im. V. Stefanyka – Lvivska natsionalna naukova biblioteka im. V. Stefanyka [Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv].
Mirchuk, P. (1973). Koliivshchyna: the Haidamak Uprising of1768. New York: Naukove tovarystvo im. Shevchenka.
Salamakha, M. (2013). Basilian monasteries as the centre of the religious identity Ukrainian People (last quarter XVIIІ с. – 30 years ХІХth c.). Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrainky. Istorychni nauky, 21 (269), 16-21.
Shumylo, S. (2023). 'The Book of Alms-Gathering' for 1761-1764 from the Archive of Monastery Vatopedi as a Source to the History of Ukrainian-Athonite Relations in the Eighteenth Century. Ukrainian Historical Journal, 3, 164-175. https://doi.org/10.15407/uhj2023.03.164
Sitsinskyi, E. (1891). Materials for the history of monasteries in the Podillia eparchy. Kamianets-Podilsk: Tipohrafiia Podolskoho hubernskoho pravleniia.
Skochylas, I. (2011). Political, social and ecclesiastical circumstances of the spread of the Unionin the Bratslav and Kyiv regions in the first third of the 18th century.
Stecyk, Yu. (2015). Basilian monasticism of the Peremyshl Eparchy (second half of the 18th century): dictionary of biograms. Zhovkva: Misioner.
Stetsyk , Yu. (2018). The monkhood of the Saint Protectione province of OSBM (1739-1783): prosopographic research. Drohobych: Redaktsiino-vydavnychyi viddil DDPU im. Ivana Franka.
Stetsyk , Yu., & Bolhar O. (2023). State Registration of the Royal Privileges of Lishnia Monastery in Peremyśl Town Acts (the second half of the 17t – first half of the 18th century). East European Historical Bulletin, 28, 29-37. https://doi.org/10.24919/2519-058X.28.287557
Szczepaniak, J. (2023). A brief description of the parishes of the Diocese of Latyczów incorporated into the Archdiocese of Mohylew, compiled in 1799: source edition. Textus et Studia, 1, 117-194. https://doi.org/10.15633/tes.09106
TsDIA Ukrainy – Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Lviv [Central State Historical Archive of Ukraine in Lviv].
Wawryk, M. (1979). An outline of the development and state of the Basilian Order of the 17th – 20th centuries. Rome.
Zinchenko, A. (2021). Russian parishes of the city of Vinnytsia in the 18th century. Vinnytsia: Tsentr istorii Vinnytsi, Tvory.
##plugins.themes.default.displayStats.downloads##
Подробиці
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ivan Khoma, Andrii Pavlyshyn
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
