Житлове питання української еміграції в Чехословаччині (1920-ті рр.)
Автор(и)
Файли
##plugins.themes.individualizeTheme.highlightedArticleDetails##
Журнал
##plugins.themes.individualizeTheme.publishedInIssue##
В журналі висвітлюються актуальні проблеми історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, етнології, історіографії, джерелознавства, теорії та методології історії, рецензуються найсучасніші монографічні праці в галузі історичних наук. Видання розраховане на науковців, краєзнавців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто прагне отримати ґрунтовні знання теоретичного і прикладного характеру з історії.
Рішенням Міністерства освіти і науки України збірник включено до Переліку наукових фахових видань (категорія Б), в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт з історичних наук. (Наказ МОН України №409 від 17.03.2020 р.).
Про журналАнотація
Мета статті – комплексний та всебічний аналіз тих форм вирішення житлового питання (надання соціального безкоштовного житла чехословацьким керівництвом, дозвіл ним оренди й купівлі житла), які були притаманними для міжвоєнної Чехословаччини і які запропоновані українським політичним біженцям, що знайшли притулок в цій країні в 1920‑х рр. після поразки національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. Методологія дослідження. Базується на поєднанні загальноісторичних методів та міждисциплінарних підходів до вивчення соціокультурної адаптації. Серед основних методів дослідження – проблемно-історичний, порівняльний, конкретно-історичний та джерелознавчий аналіз. Висновки. Українській політичній еміграції, на жаль, не вдалося вирішити житлове питання. По-перше, це пояснювалося власне «руською допомоговою акцією». Керівництво ЧСР не приховувало своїх сподівань на швидку зміну політичного режиму в Україні; воно було переконане, що політична українська опозиція, яка знайшла притулок в Чехословаччині, 'як не сьогодні, то завтра' повернеться і прийде до влади та буде відігравати головну роль у відродженні нової України, реконструюючи та європеїзуючи її. По-друге, українським політичним біженцям доводилося рахуватися з відсутністю фінансів, як таких, а, отже, розраховувати виключно на тимчасове соціальне безкоштовне житло. По-третє, не потрібно було скидати з рахунку численні спроби з боку СРСР морально розкласти українську політичну еміграцію в міжвоєнній ЧСР через використання немонолітності її політичної платформи (поворотництво 1925–1926 рр.). По-четверте, невирішенню українського еміграційного житлового питання посприяло закриття чехословацького ринку праці для 'нечехів' й поступова нормалізація чехословацько-радянських відносин наприкінці 1920-х. Українські політичні вигнанці швидко залишали тимчасове соціальне безкоштовне житло, шукали роботу (працювали та навчалися з отриманням стипендій) аби орендувати кімнату або квартиру. Лише незначній частці українських емігрантів вдалося придбати власне житло.
Посилання
Вагіна, О. М. (2021). До питання про чисельність українських емігрантів у країнах Європи 20-30 рр. 20 ст. Запорізький історичний журнал, 1 (20), 223-226.
Гецевіч, А. (2022). Виписка з OBWIESZCZENIE MINISTRA SKARBU z dnia 12 grudnia 1949 r. w sprawie wysokości oficjalnych kursów walut obcychi kruszcu, notowanych ostatni o przed 1września 1939 r. (Приватний лист від 17.10.2022 р.)
Єреміїв, М. (1999). Подєбрадський гумор. 'Хроніка-2000'. Україна-Чехія. Український культурологічний альманах. (29-30). 217-219.
Завальнюк, О. (2004). Леонід Білецький – приват-доцент, декан і проректор Кам'янець-Подільського державного українського університету. Етнічна історія народів Європи. 17, 59-64.
Зубко, О. Є. (2010). Створення та діяльність Українського вищого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова в Празі (1923-1933): дис…. кан. іст. наук. 09.00.12. – Українознавство. Київ, 224 с.
Zubko Olha, & Koliastruk Olga. (2023). Money relations of the Ukrainian emigration center of interwar Czechoslovakia (1918–1939). Siverian chronicle (2022), 5-6, 129–139. https://doi.org/10.5281/zenodo.7747339
Zubko, O. (2022). Prague everyday life of professor Vasyl Simovych (1923–1933). History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, (55), 42–50. https://doi.org/10.31861/hj2022.55.42-50
Zubko, O. (2024). The Life of Alexandra Mamonka (Stashkevich) in the Interwar Prague (1921–1929). Studia Białorutenistyczne. 18, 61-71. https://doi.org/10.17951/sb.2024.18.61-71
Іванис, В. (1962). Стежками життя. Спогади. Німеччина : Новий Ульм, 512 с.
Карась, Г. (2018). Софія і Станіслав Дністрянські. Листи. Спогади. Статті. Івано-Франківськ: Фоліант, 350 с.: фото.
Ковалев, М. В. (2014). Повседневная жизнь российской эмиграции в Праге в 1920-1930-е гг.: исторические очерки. Саратов : Сарат. гос. тех. ун-т, 2014. 168 с.
Королів (Старий), В. (1961). Згадки про мою смерть. Спомини. Торонто: Українське видавництво 'Добра книжка', 182 с.
Ляхоўскі, У. (2012). Ад гоманаўцаў да гайсакоў. Чыннасць буларускіх маладзёвых арганізацый у 2-й палове 19 ст. – 1939 г. Навукова-папулярнае выданне. Беласток: Беларускае гістарычнае таварыства; Вільня : Інстытут беларусістыкі, 482 с.
Melnychuk, O., & Kravchenko, P. (2023). Social Protection of Workers and Employees in Czechoslovakia During the First Republic (1918–1939). Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 44, 123-133. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-123-133
Наріжна, Н. (2010). Дитячими очима. (Спомин). Praha: Vydalo Sdruzeni Ukrajinek v Ceske republice, 99 с.
Озтурк, І. (2024). «Кризові умови проживання»: на яке житло можуть розраховувати українські біженці у Чехії. https://glavcom.ua/world/observe/krizovi-umovi-prozhivannja-na-jake-zhitlo-mozhut-rozrakhovuvati-ukrajinski-bizhentsi-u-chekhiji--992083.html
Піскун, В. М. (2006). Політичний вибір української еміграції. (20-ті рр. ХХ ст.): Монографія: К.: 'МП Леся'. 672 с.
Русова, С. (2004). Мемуари. Щоденники. К.: Поліграфкнига, 573 с.
Сергиенко, Ю. В. (2006). Прага. М.: Вече, 254 с.
Сімʼянців, В. (1973). Студентські часи. (Спогади). Чехо-Словаччина. Роки 1923-1929. Вашингтон : Д. К., 174 с.
Сич, М. (2025). 70% українських біженців не повернуться додому? Реакції на заяву міністра національної єдності. https://www.radiosvoboda.org/a/ty-iak-reactia-na-zayavu-ministra-nacionalnoi-yednosti/33329044.html
Тюрменко, І. (2008). Наталена Королева. Життя і творчість в документах і матеріалах (до 120-річчя з дня народження): Збірка документів. Київ : Дельфін, 88 с.
Філіпчук, Л. (2022). Як правильно називати людей, які покинули свій дім через війну в Україні. https://cedos.org.ua/yak-pravylno-nazyvaty-lyudej-yaki-pokynuly-svij-dim-cherez-vijnu-v-ukrayini/
Чикаленко, Є. (2016). Щоденники. 1925-1929. К.: Темпора, 448 с.
Юзич, Ю. (2019). Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький. https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/12/16/156723/
Ясь, О. В. (2009). Еміграція. https://esu.com.ua/article-17837
##plugins.themes.default.displayStats.downloads##
Подробиці
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Olha Zubko, Oleh Melnychuk
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
