Діяльність антирадянської еміграції в організації «Прометей» у 1928–1939 рр.

Метою статті є аналіз діяльності організації «Прометей», яка була створена у Варшаві в 1928 р. й об’єднала під польською зверхністю неросійських емігрантів колишньої імперії Романових. Його діяльність розвивалася у руслі концепції прометеїзму табору Ю. Пілсудського, спрямованої на розчленування Радянського Союзу на окремі національні республіки та об’єднання їх у федерацію з Польщею. Особливу увагу в контексті дослідження приділено українській петлюрівській еміграції, якій відводилася основна роль у реалізації концепції прометеїзму. Методологія дослідження базується на використанні загальнонаукових та суто історичних методів дослідження, включаючи проблемно-хронологічний та порівняльно-історичний підходи. Наукова новизна роботи полягає у тому, що використовуючи вищезазначені методи, розкрито діяльність філіалів організації «Прометей», зокрема, в Парижі, Гельсінкі, Стамбулі й Харбіні. Аналіз політики Ю. Пілсудського та його соратників, яка була зосереджена на об’єднанні зусиль антирадянської еміграції, засвідчив, що вона мала великодержавний характер й спрямована на побудову великої Польщі «від моря й до моря». Необхідною й достатньою умовою реалізації цих намірів була ліквідація СРСР з подальшим його поділом на напівзалежні від Польщі держави. Тож на національних окраїнах мали повстати Україна, Крим, Грузія, Азербайджан та інші республіки, об’єднані у федерацію чи конфедерацію з Польщею. Передбачалося обмеження території СРСР до меж Московського царства XVI ст. Висновки. Так, організація «Прометей» була заснована з метою практичної реалізації польської концепції прометеїзму, що мала чітко виражене антиросійське, антирадянське та антикомуністичне спрямування. Її діяльність здійснювалася за негласної підтримки польських спецслужб, які розробляли стратегії використання національно-визвольних рухів неросійських народів СРСР у власних геополітичних інтересах. Кінцевою метою реалізації цієї концепції було національно-територіальне розчленування Радянського Союзу та формування проєкту «Великої Польщі», заснованого на федеративних зв’язках з Україною, Грузією, Азербайджаном, Кримом та іншими республіками. Політика прометеїзму передбачала створення на уламках СРСР низки напівзалежних національних держав із подальшою орієнтацією їхнього розвитку на домінантні інтереси польської держави. Водночас однією зі стратегічних помилок ідеологів прометеїзму стало переоцінювання внутрішньої слабкості Радянського Союзу. Початок Другої світової війни фактично зупинив реалізацію прометеївських планів Польщі.