Участь єврейської молоді у фабрично-заводському учнівстві в СРСР наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.
Автор(и)
Файли
##plugins.themes.individualizeTheme.highlightedArticleDetails##
Журнал
##plugins.themes.individualizeTheme.publishedInIssue##
В журналі висвітлюються актуальні проблеми історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, етнології, історіографії, джерелознавства, теорії та методології історії, рецензуються найсучасніші монографічні праці в галузі історичних наук. Видання розраховане на науковців, краєзнавців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто прагне отримати ґрунтовні знання теоретичного і прикладного характеру з історії.
Рішенням Міністерства освіти і науки України збірник включено до Переліку наукових фахових видань (категорія Б), в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт з історичних наук. (Наказ МОН України №409 від 17.03.2020 р.).
Про журналАнотація
Метою статті є розгляд політики СРСР щодо залучення єврейської молоді до шкіл фабрично-заводського учнівства (ФЗУ) у період першої п’ятирічки (1928–1932 рр.), її причин і наслідків. Методологія дослідження базується на аналізі маловідомих і невідомих архівних джерел організації Комзет. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в українській юдаїстиці ця проблема недосліджена, не дивлячись на широку увагу, яка приділяється вивченню єврейської освіти. Висновки. Автор дійшов висновку, що на ФЗУ в СРСР покладалось завдання з виконання як економічних, так і політичних завдань, адже вони мали готувати не лише майстрів і представників молодшого технічного персоналу, а і свідомих, грамотних, технічно підкованих кваліфікованих робітників. Відповідно кількість ФЗУ та учнів, які в них навчались, зростала в СРСР і УСРР з року в рік. Найшвидшими темпами збільшувалась кількість ФЗУ, що створювалися при підприємствах важкої промисловості і транспорту. Процес набору єврейської молоді до ФЗУ (вербування) відбувався дещо хаотично внаслідок об’єктивних і суб’єктивних причин, серед яких – досить високі плани (наряди) на відправлення охочих навчатися у фабзавучах, нав’язування підприємствам учнів попри матеріальну неготовність їх прийняти, халатність деяких працівників Укркомзету і фабзавучів. Унаслідок цього плани, які ставив радянський уряд, не завжди виконувались. Деякі підлітки під час поїздок до ФЗУ і навчання у них стикалися з низкою проблем, а саме: невиплата добових, ненадання продовольчих карток, неможливість за станом здоров’я перебувати у інших кліматичних зонах і займатися важкою фізичною працею. Загалом професійно-технічна освіта, зокрема школи ФЗУ, не користувалися великою популярністю серед єврейсько молоді, однак для того, щоб знайти місце у радянському суспільстві, працевлаштуватись, а також мали певні перспективи, багато підлітків проходили відповідне навчання, хоча у другій половині 1930-х рр. їх кількість суттєво зменшилась.
Посилання
Воспроизводство квалифицированной рабочей силы. http://istmat.info/node/42397
Гриневич, Л. (2004). Єврейське національно-культурне відродження 1920-х – 1930-х рр. в УСРР у “прокрустовому ложі” більшовицької ідеології. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр., 12, 225-233.
Еврейские подростки на заводах в Нижнем Новгороде (1931). Трибуна еврейской общественности, 2, 13.
Еврейские рабочие на рудниках Донбаса (1929). Трибуна еврейской общественности, 6, 9.
Зельман, Л. (2014). Основні етапи розвитку професійно-технічної освіти в Україні. Педагогіка і психологія професійної освіти, 2, 205–216.
Из Материалов к отчету правительства СССР за 1925/26 г. http://istmat.info/node/6180
Константинов В. (2007). Еврейское наседение в ХХ веке. (Социально-демографический анализ). Иерусалим: Издательство ЛИРА, 305 с.
Краткий свод статистических данных о народном образовании за пятилетие 1921–1925 гг. http://istmat.info/files/uploads/22102/obrazovanie_1921-25_vyp.1_obzor_21-25_tablicy.pdf
Кротік, Н. Л. (2003). Єврейська освіта в Україні, Білорусії та Російській Федерації у 20 – на початку 30 рр. ХХ століття: спільні та відмінні риси. Педагогіка і психологія професійної освіти, 3, 181–192.
Народное образование в СССР по данным текущих обследований на 1 января 1922, 1923 и 1924 гг. и краткий свод статистических данных за пятилетие 1921–1925 гг. http://istmat.info/node/22102
Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам. Т. I. (1967). Москва: Изд-во политической литературы. 250 с.
Руда, О. (2006). Роль єврейських культурно-освітніх товариств у розвитку національного шкільництва в Галичині (1923–1939). Проблеми гуманітарних наук. Серія : Історія, 38. 89–106.
Салтан, Н. М. (2012). Основні форми підготовки кваліфікованої робочої сили в Українській ССР у 1920–х – на початку 1930-х років. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Сер. : «Історія та географія», 45. 113–117.
Сидоренко, Н. В. (2019). Розвиток освіти національних меншин у північно-східній Україні у 20-х – 30-х роках ХХ століття (автореф. дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки). Суми, 20 с.
ЦДАГОУ – Центральний державний архів громадських об’єднань України.
##plugins.themes.default.displayStats.downloads##
Подробиці
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
