Етноісторичні мотиви (сюжети) в музичному мистецтві України другої половини 18 – початку 19 століття
Автор(и)
Файли
##plugins.themes.individualizeTheme.highlightedArticleDetails##
Журнал
##plugins.themes.individualizeTheme.publishedInIssue##
В журналі висвітлюються актуальні проблеми історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, етнології, історіографії, джерелознавства, теорії та методології історії, рецензуються найсучасніші монографічні праці в галузі історичних наук. Видання розраховане на науковців, краєзнавців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто прагне отримати ґрунтовні знання теоретичного і прикладного характеру з історії.
Рішенням Міністерства освіти і науки України збірник включено до Переліку наукових фахових видань (категорія Б), в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт з історичних наук. (Наказ МОН України №409 від 17.03.2020 р.).
Про журналАнотація
Метою статті є дослідження етноісторичних мотивів у музичному мистецтві України другої половини 18 – початку 19 столітmя з аналізом народної творчості та її впливу на розвиток оркестрових, хорових та індивідуальних музичних виступів. У статті розглянуто культурні та соціальні зміни цієї епохи та їх вплив на еволюцію кобзарського та бандурного мистецтва, що слугували не лише засобом музичного вираження, але й важливим елементом збереження національної ідентичності та історичної пам’яті; докладно висвітлено етноісторичні мотиви, які проявлялися через музичне мистецтво, відображаючи суспільні настрої, історичні події та героїчне минуле нації. Значну увагу приділено аналізу взаємодії народних традицій із професійними формами мистецтва, розкрито багатство та різноманітність народного мистецтва того часу. Методологія дослідження ґрунтується на залученням архівних документів та наукових джерел, що дає змогу всебічно оцінити вплив етноісторичних мотивів на формування культурного ландшафту України в досліджуваний період. Особлива увага зосереджена на ролі кобзарів та бандуристів, які, виконуючи історичні та сучасні їм теми, сприяли збереженню національної самосвідомості та відтворенню культурного спадку. Наукова новизна дослідження полягає у глибокому аналізі внеску музичних колективів та індивідуальних виконавців у розвиток мистецтва регіону з акцентом на їх взаємодії з народними традиціями та професійною музикою в контексті історичних та культурних процесів. Висновки окреслюють важливість вивчення етноісторичних мотивів у музичному мистецтві кінця 18 – початку 19 століття як ключових елементів у формуванні культурної ідентичності України, засвідчують необхідність подальших досліджень у цій сфері для глибшого розуміння ролі музичного мистецтва в сучасному культурному контексті.
Посилання
Lippoman, J. (1842). Bunt hajdamaków na Ukrainie w r. 1768 opisany przez J.Lippomana. Obraz polakow i Polski. T.15. Poznaii. S.32, 34, 6.
Łukaszewicz, J. (1851). Historia szkół w Koronie i w Wielkim Księstwie Litewskim od najdawniejszych czasów aż do roku 1794. Poznań, T. 3. S.217.
Антонович, Д. (1993). Українська культура. Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. Пам’ятки історичної думки України. Київ: Либідь. 592 с.
Барвінський, В. (1937). Огляд історії української музики. Історія української культури. Грудень. Зшиток ХV. Львів: Вид-во І. Тиктора. С. 67-69.
Барсов, Н. (1864). Народные школы в Юго-Западном крае. Очерк их учреждения устройства и современного состояния . СПб. 103 с.
Біднов, В. (1993). Школа й освіта на Україні. Українська культура: лекції за ред. Дм. Антоновича / Упор. С. В. Ульяновська; вст. ст. І. М. Дзюби; перед. сл. М. Антоновича; дод. С. В. Ульяновської, В. І. Ульяновського. К.: Либідь. С. 40-71.
Бутич, І. (1970). Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст.: Збірка документів. Київ. 660 с.
Волосатих О., Назаренко В., Вілінський Ю. (2019). Вітольд Малішевський у музичному житті України та Польщі. Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського : науковий журнал. № 2 (43). С.20-48. https://doi.org/10.31318/2414-052x.2(43).2019.171462
Гримич, М. (1992). Виконавці українських дум. Родовід. №3. С. 14-21.
Грица, С. (1979). Мелос української народної епіки. Київ: Наук. думка. 338 с.
Грушевський, М. (1991). Історія України-Руси : в 11 т. Т. 1. Київ. 648 c.
Дилецький, М. (1970). Граматика музикальна / підготовка до видання, післямова, додатки О.С. Цалай-Якименко. Київ. XCIV+110 с.
Драгоманов, М. (1970). Література російська, великоруська, українська і галицька. Літературно-публіцистичні праці: у 2 т. Т. І. Київ. 531 c.
Іваницький, А. (1997). Українська музична фольклористика (методологія і методика). Київ: Заповіт. 392 c.
Іванов, В. (1980). Дмитро Бортнянський. Київ. 142 c.
Ізваріна, О. (2014) Історіографія процесу формування українського оперного мистецтва першої половини XIX ст. Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття : матер. Міжнарод. наук.-практ. конф., 16-17 жовт. 2014. С.171-178.
Козицький, П. (1971). Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування. Київ. 148 c.
Корній, Л. (1996). Історія української музики. Ч. 1: Від найдавніших часів до середини XVIII ст. Київ ; Харків ; Нью-Йорк : Вид-во М. П. Коць. 314 c.
Кук, В. (1971). Артем Лук’янович Ведель (Ведельський): Матеріали на допомогу лекторові. Київ. 24 c.
Кулиш, П. (1856). Записки о Южной Руси. Т.1. Санкт-Петербург. 322 с.
Лапсюк, В. (1999). Гаврило Андрійович Рачинський. Український музичний архів. Вип. 2. Київ. С.22-129.
Лисенко, М. (1954). Зібрання творів у 20 т. Т. XVII. Київ: Мистецтво.
Ломоносова, Н. (2009). Йозеф Гайдн і його стиль в ХХ столітті. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: Збірник наукових праць. Вип. 27. С. 242-249.
Максимович, М. (1827). Малороссийские песни, изданные М. Максимовичем. М.: В Тип. Августа Семена. 234 с.
Мартинова, Т. (1999). Вплив кобзарства на формування національної самосвідомості українців / Дис… канд. філософ. наук. Київ. 170 с.
Матола, O. (2014). Аматорська музично-театральна культура України: історіографія дослідження. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (30), C. 62–68. https://doi.org/10.31866/2410-1176.30.2014.159824
Підгорбунський, М. (2003). Кобзарі та бандуристи в Україні. Київська старовина. № 4. С.170-175.
Прищепа, О. (2013). Міста Правобережної України кінця ХVІІІ–початку ХХ ст.: сучасний стан досліджень та перспективи вивчення. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 12, С. 131-139.
Публіка, Т. (2008). Розвиток музичного виконавства у панських маєтках на теренах Поділля ХVІІІ – початку ХІХ ст. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Вип. ХІІ–ХІІІ. С. 237-240.
Ревуцький, Д. (2003). Чумацькі пісні. Дмитро Ревуцький. Микола Лисенко. Повернення першоджерел. Київ. 320 с.
Скрипник, Г. (2008). Історія української культури: У 5-ти т. Т. 4. Кн. 1: Українська культура першої половини XIX століття. Київ: Наук. думка. 1008 c.
Софронова, Л. (1996). Старинный украинский театр. М.: РОССПЭН. 327 c.
Степаненко, М. (1995). Соната для скрипки і чембало Максима Березовського. Український музичний архів. Вип. 1. Київ. С. 6-8.
Тітов, Хв. (1924). Стара вища освіта в Київській Україні XVI – початку XIX в. Київ: Друк. КАН. 432 c.
Удод, О. (1970). Джерела з історії освіти на Україні наприкінці XVIII – першій половині XIX ст. Архіви України. № 4. С. 75-77.
Ференц, Л. (2011). Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. Київ : ІМФЕ НАН України. Т. 3 : [Л – М]. 627 с.
Цертелєв, М. (1819). Опыт собрания малоpоссийских песен / [уклад., авт. пеpедм. «О стаpинных малоpоссійских песнях» та пpиміт. М. А. Цеpтелєв]. С.-Петербург: Тип. К. Крайя. 64 c.
Чижевський, Д. (2004). Філософія Г. С. Сковороди. Харків. 272 c.
Шевчук, В. (1990). Самійло Величко та його літопис. Дорога в тисячу років : роздуми, статті, есе. Київ: Рад. письменник. С. 184-208.
##plugins.themes.default.displayStats.downloads##
Подробиці
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ihor Kryvosheia
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
