Січневе повстання 1863-1864 рр. у спогадах Августа Іванського
Автор(и)
Файли
Анотація
Мета статті – на основі мемуарних та інших джерел проаналізувати спогади Августа Іванського, а саме сконцентруватися на його періоді життя пов'язаного з подіями Січневого повстання. Показати, яким чином він був причетний до організації спротиву, що з ним відбувалося під час самого повстання та як наслідки його участі в цих подіях вплинули на його подальше життя. Методологічну основу дослідження становлять загальні історичні методи (аналізу та синтезу), а також принципи науковості, історизму та об’єктивності. Наукова новизна полягає у тому, що у статті проведено аналіз повсякденного життя польського шляхтича в період Січневого повстання. Показано побут в'язнів у Київській фортеці очима польського шляхтича. Стаття є частиною більш широкого дослідження історії повсякдення чоловіків шляхетських родин Київської губернії у XIX ст. Висновки. Спогади, мемуари щоденники та інші его-документи є дуже важливими при відтворенні повсякденного життя. Їх аналіз дозволяє більш комплексно дослідити та висвітлити різні аспекти повсякдення. Мемуари Августа Іванського наповнені різноманітними описами та цікавими характеристиками подій 1860-х років, які є важливими у контексті дослідження історії повсякдення. У статті на основі мемуарів та інших джерел, які нівелювали фактологічні неточності, було відтворено відрізок з життя Августа Іванського присвяченого Січневому повстанню. Його участь у підготовці до повстання, ув'язнення та заслання мають детальне відображення у мемуарах. Однак сам перебіг повстання Август намагається не описувати, посилаючись на напрацювання інших учасників тих подій, як от Тадеуша Бобровського. Спогади, мемуари щоденники та інші его-документи є дуже важливими при відтворенні повсякденного життя. Їх аналіз дозволяє більш комплексно дослідити та висвітлити різні аспекти повсякдення. Спогади Августа Іванського також є цінним джерелом для відтворення повсякденного життя шляхтича Київщини у другій половині XIX ст.
Посилання
Epsztein, T. (1998). Edukacja dzieci i młodzieży w polskich rodzinach ziemiańskich na Wołyniu, Podolu i Ukrainie w II poł. XIX w. Instytut historii Polskiej Akademii Nauk. Warszawa: DiG, 233 s.
Epsztein, Т. (2005). Z piórem i paletą. Zainteresowania intelektualne i artystyczne ziemiaństwa polskiego na Ukrainie w II połowie XIX wieku. Warszawa, Wydawnictwo Neriton Instytut Historii PAN, 589 s.
Horoch, M., Jarosieński, P. (1962-1964). Polski Słownik Biograficzny Tom X. Wrocław – Warszawa – Kraków: Zakład narodowy imienia Ossolińskich wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. 640 s..
Iwański, A., senior. Pamietniki, 1832–1876. Iwański, A., junior. Wspomnienia, 1881–1939. (1968). Slowo wstepne Jaroslawa Iwaszkiewicza. Opracowal Waclaw Zawadzki. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 573 s.
Jakubiak, K., Nawrot-Borowska, M. (2016). Rodzina polska w XIX wieku jako środowisko wychowawcze i jej funkcja edukacyjna. Studia Paedagogica Ignatiana [online]. 4 listopad 2016, T. 19, nr 2, s. 15–46. https://doi.org/10.12775/SPI.2016.2.001
Kieniewicz, S. (1979). Przedmowa wydawcy, Bobrowski Tadeusz Pamiętnik mojego życia, Warszawa,T. 1. 506 s.
Mędrzecki, W. (2007). Polacy z Ukrainy Naddnieprzańskiej w Drugiej Rzeczypospolitej. Warszawa, Wydawnictwo Neriton, Instytut Historii PAN, 126 s.
Micel, M. (1995). Uczestnicy Powstania Styczniowego na Ukrainie w kijowskiej twierdzy Kosyj Kaponir. Niepodległość i Pamięć 2/1 (2), s. 65-80.
Siedlecki, М. (2021). Wątek odestki w Pamiętnikach Augusta Iwańskiego, ojca i syna. Wydawnictwo Prymat. Białystok – Odessa 2021, 330 s.
Stępień, S. Micela, M. (2022). Powstańcy styczniowi więzieni w twierdzy kijowskiej zarysy biogramów. Południowo-Wschodni Instytut Naukowy w Przemyślu. Przemyśl. 312 s.
Бовуа, Д. (1998). Битва за землю в Україні 1863-1914: Поляки в соціо-етнічних конфліктах, пер. З.Борисюк. Київ: Критика, 334 c.
Бовуа, Д. (2022). Трикутник Правобережжя. Царат, шляхта і народ 1793-1914 рр. пер. З. Борисюк. Київ: Кліо. 872 с.
Бовуа, Д. (2023). Повстання в Україні. Не для українців. Український історичний журнал, 3. 48 -68. https://doi.org/10.15407/uhj2023.03.048
Гончарова, О. Кривошея, І. (2022). Участь польської шляхти в Уманській сільськогосподарській виставці (26 серпня – 3 вересня 1910 р.). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 41. С. 9-17. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2022-41-9-17
Гудь, Б. (2006). Польсько-український етносоціальний антагонізм на Київщині, Волині і Поділлі ХІХ – початку ХХ століть у дзеркалі української історіографії. Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze. 21-22. Spotkania polsko-ukraiskie. Pod redakcj Stefana Kozaka. Warszawa: Uniwersytet Warzawski. S. 39-53.
ДАКО - Державний архів Київської області.
Чернецьки, Є. (2006). “Правобережний гербівник Том 1 Шляхта Васильківського, Таращанського та Звенигородського повітів” Біла Церква, 160 c.
