Рецепція "Історії України-Руси" Михайла Грушевського в сучасній українській історіографії
Автор(и)
Файли
##plugins.themes.individualizeTheme.highlightedArticleDetails##
Журнал
##plugins.themes.individualizeTheme.publishedInIssue##
В журналі висвітлюються актуальні проблеми історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, етнології, історіографії, джерелознавства, теорії та методології історії, рецензуються найсучасніші монографічні праці в галузі історичних наук. Видання розраховане на науковців, краєзнавців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто прагне отримати ґрунтовні знання теоретичного і прикладного характеру з історії.
Рішенням Міністерства освіти і науки України збірник включено до Переліку наукових фахових видань (категорія Б), в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт з історичних наук. (Наказ МОН України №409 від 17.03.2020 р.).
Про журналАнотація
Мета дослідження полягає у реконструкції процесу осмислення «Історії України-Руси» М. Грушевського в сучасній українській історіографії. Методологія дослідження передбачає використання принципів об’єктивності, історизму і системності, а також властивих для історіографічного дослідження загальнонаукових і спеціально-історичних методів. Наукова новизна статті полягає у дослідженні малознаної проблеми рецепції "Історії України-Руси" М. Грушевського в історіографії кінця 20 – початку 21 ст. Висновки. Підсумовано, що дослідження головної праці М. Грушевського набуло протягом останнього тридцятиліття небаченої раніше інтенсивності. Цьому сприяла поважна публікаторська праця – масове перевидання оригінального й англомовного варіантів «Історії України-Руси» зробило її доступною широким колам читачів і дослідників. Відтак постали численні різноформатні опрацювання як поодиноких проблем і сюжетів гранд-наративу (історіософських, методологічних, проблемно-тематичних та ін.), так і спроби його цілісного осмислення в контексті поступу українознавчих студій кінця 19 – початку 21 ст. Ці дослідження переконливо показали «Історію України-Руси» як найбільш значущий для української історіографії твір, за яким метафорично закріпився титул «історичного паспорту українського народу». Разом із тим, згадана інтенсивність дослідницької рефлексії уможливлює окреслити подальші історіографічні перспективи. Так, далеко незавершеною є праця над контекстуальним опрацюванням наскрізних історіографічних ідей і проблем багатотомника. Приміром, плідним видається спеціальне з’ясування особливостей утвердження на його сторінках соборницької ідеології. Втім, найважливішою виглядає потреба синтезування сьогоденних студій над поодинокими частинами «Історії України-Руси» і підготовка узагальнюючої праці над цією пам’яткою, що має постати як колективний міждисциплінарний проєкт.
Посилання
Брайчевський, М. (1991/1992). Михайло Грушевський і археологія. Український історик. 3-4/1-4, 200-217.
Гирич, І. (2001). Спадщина М.Грушевського і сьогодення. Архівознавство, археографія, джерелознавство. 4, 115-134.
Гирич, І. (2007). Михайло Грушевський та Іван Франко: громадське і приватне. Франкознавчі студії. Збірник наукових праць. 4, 590-642.
Гордієнко, Д. (2021). Перехід українських земель до складу Польщі та Литви у середині XIV століття в концепції Михайла Грушевського. Михайло Грушевський. Студії та джерела. 3, 40-56.
Домбровський, О. (2002). Процес розвитку релігійної думки в інтерпретації Михайла Грушевського (Спостереження і роздуми). Український історик. 1-4, 257-265.
Заброварний, С. (2002). Економічні погляди Михайла Грушевського. Український історик. 1-4, 186-209.
Зашкільняк, Л. (1997). Історична спадщина М.Грушевського в контексті східноєвропейської історіографії початку ХХ ст. Вісник ЛДУ. Серія історична, 32, 108-117.
Злупко, С. (1994). Наукова спадщина Михайла Грушевського – джерело з історії економічної думки України (Методологічний аспект). Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського. 229-238.
Камінський, М. (1994). Погляд Михайла Грушевського на становлення козацького ладу на Україні в XVI-XVII століттях. Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського. 144-154.
Капраль, М. (2017a). Дослідницька майстерня Михайла Грушевського при роботі над п'ятим томом "Історії України-Руси": історіографія та джерелознавство. Вісник Львівського університету. Серія історична. Спецвипуск, 51-59.
Капраль, М. (2017b). Михайло Грушевський і створення литовсько-польського циклу "Історії України-Руси". Записки НТШ, 270, 55-64.
Купчинський, О. (1994). Оцінка Михайло Грушевським актової спадщини Галицько-Волинського князівства (грамоти князя Льва Даниловича). Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського, 137-143.
Логвин, Г. (1991/1992). Українське мистецтво в творах Михайла Грушевського. Український історик. 3-4/1-4, 242-248.
Панькова, С. М. (2016). Творча майстерня вченого: до історії написання 3-го тому "Історії України-Руси" М. Грушевського. Український історичний журнал, 3, 18-46.
Панькова, С. М. (2018). Четвертий том «Історії України-Руси» Михайла Грушевського: між двома «українськими крилами в могутнім національнім леті». Михайло Грушевський. Студії та джерела. 1, 59-100.
Патрило, І. (1994). Відродження церковного життя в «Історії України-Руси» Михайла Грушевського і сучасні історіографічні дослідження. Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського, 176-182.
Пиріг, Р., Тельвак, В. (2016). Михайло Грушевський: біографічний нарис. Київ : Либідь. 576 с.
Пиріг, Р., Тельвак, В. (2021). Михайло Грушевський: життєпис на тлі доби. Херсон: Видавництво ОЛДІ-ПЛЮС. 572 с.
Плохій, С. (2011). Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського. Київ : Критика. 599 с.
Романцова, Н. І. (2019). Михайло Грушевський в історичній науці (1890-1934 рр.). Проблема в українській історіографії. Маріуполь: МДУ. 528 с.
Сидор, О. (1994). Мистецтво в житті та науковій спадщині Михайла Грушевського. Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського, 281-288.
Сисин, Ф. (1999). "Історія України-Руси" Михайла Грушевського та творення національної історіографії. Михайло Грушевський і українська історична наука. Збірник матеріалів конференцій. 3-30.
Смолій, В. А., Сохань, П. С. (1994). Видатний історик України. Грушевський М. С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. Т. 1 : До початку XI віка. Київ : Наукова думка, VIII-XXXIX.
Смолій, В., Степанков, В. (1998). Проблема української революції в XVII ст. у висвітленні Михайла Грушевського. Український історик. 1-4, 122-134.
Тельвак, В. (2000a). Вивчення історико-теоретичної спадщини Михайла Грушевського в історіографії української діаспори (1939-1990 рр.). Вісник Львівського університету. Серія історична. 35-36, 354-366.
Тельвак, В. (2000b). Перший том "Історії України-Руси" М.Грушевського (до проблеми еволюції історико-теоретичних поглядів). Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. 3, 252-256.
Тельвак, В. (2002a). Теоретико-методологічні підстави історичних поглядів Михайла Грушевського (кінець ХІХ – початок ХХ століття). Дрогобич: "Вимір". 236 с.
Тельвак, В. (2007). Перший том "Історії України-Руси" Михайла Грушевського в оцінках сучасників. Історіографічні дослідження в Україні. 17, 16-38.
Тельвак, В. (2008a). Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Київ-Дрогобич. 494 с.
Тельвак, В. (2010). Грушевськознавство: методологічні проблеми поступу. Краєзнавство. 3, 29-35.
Тельвак, В. (2011). Грушевськіана Руслана Пирога. Архіви України. 2-3 (273), 290-298.
Тельвак, В. (2012a). Грушевськіана на сторінках «Українського історичного журналу» (1991-2010 рр.). Історіографічні дослідження в Україні. 22, 483-498.
Тельвак, В. (2012b). Постать Михайла Грушевського в історіографії Центрально-Східної Європи (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Дрогобич. 169 c.
Тельвак, В. (2013). Монографічна грушевськіана: спроба узагальнення. Гуржіївські історичні читання: Збірник наукових праць. 6, 104-107.
Тельвак, В. В. (2002b). Методологічні основи історичних поглядів М.С. Грушевського (кінець ХІХ – початок ХХ століття). Київська Старовина. 2, 3-28.
Тельвак, В. В. (2006). Постать Михайла Грушевського в польській історіографії (кінець ХІХ – ХХ ст.). Український історичний журнал. 5, 67-82.
Тельвак, В. В. (2008b). Діяльність Михайла Грушевського еміграційної доби в дискусіях першої половини 20-х років. Історіографічні дослідження в Україні. 18, 181-203.
Тельвак, В. В. (2009). Рецепція творчої спадщини Михайла Грушевського в історичній думці кінця ХІХ – 30-х років ХХ століття. Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.06. Київ: Інститут історії України НАН України. 39 с.
Тельвак, В. В., Тельвак, В. П. (2021). Сучасне грушевськознавство: здобутки, втрати, перспективи. Український історичний журнал. 5, 4-16.
Федорук, Я. (2013). Творчість Михайла Грушевського в останній період його життя (1931-1934). Записки НТШ, ССLХV, 151-179.
Яковенко, Н. (1999). Особа як діяч історичного процесу в історіографії Михайла Грушевського. Михайло Грушевський і українська історична наука. Збірник матеріалів конференцій. 86-98.
Яковенко, Н. (2008). Кого та як іншує Михайло Грушевський в "Історії України-Руси". Образ Іншого в сусідніх історіях: міфи, стереотипи, наукові інтерпретації: Матеріали міжнародної наукової конференції. Київ: Інститут історії України НАН України, 89-103.
Ясь, О. (2014). Історик і стиль. Визначні постаті українського історіописання у світлі культурних епох (початок ХІХ – 80-ті роки ХХ ст.). 1. Київ, 587 с.
Telvak, V., Yanyshyn, B. (2021). "Geschichte des Ukrainischen (Ruthenischen) volkes" of Mykhailo Hrushevsky in the discussions of the beginning of the XXth century. Studia Historica Nitriensia. 25, 1, 71-90. https://doi.org/10.17846/SHN.2021.25.1.71-90
Telwak, W. (2013). Monograficzne hruszewskiana: próba uogólnienia. Sensus Historiae. XII, 129-136.
##plugins.themes.default.displayStats.downloads##
Подробиці
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Liubomyr Dutko
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
