2026: Випуск 85
Порівняльна педагогіка

ЗМІСТОВІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-ХОРЕОГРАФІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ США

https://doi.org/10.31652/2415-7872-2026-85-121-126
Дмитро Бідюк
Хмельницький національний університет

Опубліковано 2026-02-25

Ключові слова

  • США, хореографічно-педагогічна освіта, педагог-хореограф, зміст, університети, професійна підготовка, навчальні програми, компетентнісна модель

Як цитувати

ЗМІСТОВІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-ХОРЕОГРАФІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ США. (2026). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія, 85, 121-126. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2026-85-121-126

##plugins.generic.shariff.share##

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем підготовки педагогів-хореографів у вищих навчальних закладах США та особливостей структурування змісту освітніх програм. Виявлено, що сучасна хореографічно-педагогічна освіта в США трансформується під впливом глобалізаційних процесів, цифровізації суспільства та інтеграції мистецтва у міжкультурний освітній простір. Встановлено, що підготовка майбутніх педагогів-хореографів виходить за межі формування виконавських навичок і передбачає комплексний розвиток творчої, рефлексивної та культурно компетентної особистості. Проаналізовано нормативно-правові засади хореографічно-педагогічної освіти та встановлено, що професійні стандарти визначають компетентнісну парадигму підготовки педагога-хореографа, здатного поєднувати мистецьку, педагогічну, дослідницьку та соціокультурну діяльність. Досліджено зміст освітніх програм бакалаврату та магістратури, який передбачає інтеграцію техніки танцю, хореографії, педагогіки та цифрових технологій. Виділено п’ять ключових компонентів змісту навчання: культурно-естетичний, техніко-композиційний, фізіологічно-руховий, педагогічно-комунікативний та інноваційно-практичний. З’ясовано, що ці компоненти сприяють розвитку художньо-творчих компетентностей, педагогічних умінь, рефлексивних навичок, міжособистісної взаємодії та здатності до міжкультурної діяльності. Виявлено, що освітні програми забезпечують варіативність освітніх траєкторій, що дає змогу студентам формувати індивідуальні творчі стилі, науково-дослідницькі компетентності та професійну автономію. Зроблено висновок, що американська модель підготовки педагогів-хореографів характеризується багаторівневістю, різноманітністю освітніх траєкторій, інтеграцією мистецької та педагогічної складових, а також орієнтацією на професійну сертифікацію та відповідність національним стандартам мистецької і педагогічної освіти.

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Brown-Aliffi K. H. When art works in networks: A multiple-case study of network-level arts education supports in charter management organizations in New York City. Arts Education Policy Review. 2024. Vol. 125. No. 4. P. 406–419. Available at: https://doi.org/10.1080/10632913.2022.2161683 DOI: https://doi.org/10.1080/10632913.2022.2161683
  2. Elpus K. Access to arts education in America: The availability of visual art, music, dance, and theater courses in US high schools. Arts Education Policy Review. 2022. Vol. 123, № 2. P. 50–69. Available at: https://doi.org/10.1080/10632913.2020.1773365 DOI: https://doi.org/10.1080/10632913.2020.1773365
  3. Gilbert A. G. Dance education in the 21st century: A global perspective. Journal of Physical Education, Recreation & Dance. 2005. Vol. 76, № 5. P. 26–35. https://doi.org/10.1080/07303084.2005.10608250 DOI: https://doi.org/10.1080/07303084.2005.10608250
  4. Gingrasso S. Practical resources for dance educators! Digital technologies for dance as an art form. Dance Education in Practice. 2019. Vol. 5, No. 1. P. 33–36. Available at: https://doi.org/10.1080/23734833.2019.1565507 DOI: https://doi.org/10.1080/23734833.2019.1565507
  5. Gradwohl A. K. Perceptions of technology in dance education: The effect of technology on student learning and teaching strategies of the twenty-first century skills in dance education [Master’s thesis, University of Northern Colorado]. 2018. Scholarship & Creative Works @ Digital UNC
  6. Kassing G., Jay D. M. Dance teaching methods and curriculum design: Comprehensive K-12 dance education. Human Kinetics, 2020. DOI: https://doi.org/10.5040/9781718237957
  7. Liu Yao. Dance Education in the US: What is Known about the Field, and How Do We Go About Improving It? [Master's thesis]. Tucson, USA: University of Arizona, 2023.
  8. Men Y. The Current Situation of Dance Education in Universities and the Construction and Implementation of Professional Courses from the Perspective of Quality Education. Mediterranean Archaeology and Archaeometry, 2025. 25(1). P. 474-479.
  9. National Dance Education Organization (NDEO). Official website. URL: https://www.ndeo.org
  10. National Dance Education Organization. State Information Request. Dance-Certification. 2023. Available at: https://www.ndeo.org/Portals/NDEO/Documents/State-Information-Request-_-Dance-Certification_May%2023%20Update.pdf?ver=meuyZMED0EHLDqV_wCA-6g%3d%3d
  11. Professional Teaching Standards for Dance Arts: National Core Arts Standards Initiative. National Dance Education Organization & State Education Agency Directors of Arts Education. Reston, VA : NDEO & SEDAE, 2018. 39 p.
  12. Risner D., Horning S., Henderson Shea B. Preparation, policy, and workplace challenges of dance teaching artists in P-12 schools: perspectives from the field. Arts Education Policy Review. 2021. P. 1–14. Available at: https://doi.org/10.1080/10632913.2021.2004959 DOI: https://doi.org/10.1080/10632913.2021.2004959
  13. University of California, Los Angeles. World Arts and Cultures/Dance Undergraduate Handbook 2025–2026. 2025. Available at: https://www.wacd.ucla.edu/media/pages/programs/undergraduate/dance/2545429248-1758816510/2025-2026_wacd_undergraduate_handbook.pdf