2025: Випуск 82
Психологія

Соціальні мережі як чинник ризику для ментального здоров’я у ранньому дорослому віці

https://doi.org/10.31652/2415-7872-2025-82-101-107
Володимир Шахов
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Біографія
Владислав Шахов
Маріупольський державний університет
Біографія
Анастасія Мащенко
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Біографія

Опубліковано 2025-06-25

Ключові слова

  • соціальні мережі, психологічне благополуччя, ранній дорослий вік, ментальне здоров’я, психологічний стан

Як цитувати

Соціальні мережі як чинник ризику для ментального здоров’я у ранньому дорослому віці. (2025). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія, 82, 101-107. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2025-82-101-107

##plugins.generic.shariff.share##

Анотація

У статті представлено аналіз негативних аспектів впливу соціальних мереж на ментальне здоров’я осіб раннього дорослого віку. Визначено, що особи, які проводять в соціальних мережах більше 4 годин на добу, демонструють значно вищі рівні тривожності, агресивності та фрустрації, а також нижчі показники фізичного, соціального та суб’єктивного благополуччя, порівняно з тими, хто користується ними менш інтенсивно.

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Березовська Л. Вплив соціальних мереж на психологічне благополуччя особистості. Вісник Національного університету оборони України. 2020. № 2 (55). С. 28–36. URL: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-55-2-28-36 DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-55-2-28-36
  2. Галузяк В., Бойко В. Формування резильєнтності майбутніх учителів як предмет досліджень у зарубіжній психології. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2023. Випуск 75. С. 103-113. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2023-75-103-113 DOI: https://doi.org/10.31652/2415-7872-2023-75-103-113
  3. Карамушка Л. М., Креденцер О. В., Терещенко К. В. Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій : психологічний практикум / за ред. Л. М. Карамушки. Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2023. 76 с.
  4. Лемак М. В., Петрище В. Ю. Психологу для роботи. Діагностичні методики : збірник. 2-ге вид. Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші, 2012. 613 с.
  5. Ліщинська О. А., Березовська Л. І., Олійник А. В., Закалик Г. М. Індивідуальні ресурси психологічного благополуччя особистості : монографія / за ред. М. Й. Варій. Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2018. 168 с.
  6. Barnes J. Class and committees in a Norwegian Island Parish. Human Relations. 1954. Vol. 7. P. 39–58. DOI: https://doi.org/10.1177/001872675400700102
  7. Bradburn N. M. Reports on Happiness. A Pilot Study of Behavior Related to Mental Health. Aldine Publishing Company, 1965.
  8. Kemp S. Digital 2024: Global Overview Report. Datareportal in partnership with We Are Social and Meltwater. January 2024. https://datareportal.com/reports/digital-2024-global-overview-report
  9. World Health Organization. Mental health: strengthening our response. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our-response
  10. Shakhov V., Shakhov V., Mazai L.. Ecology of professional self-awareness formation of future psychologists. Personality and Environmental. 2023. Issue 2,Vol. 4, s.5-15. DOI: https://doi.org/10.31652/2786-6033-2023-2(4)-5-14