№ 7 (2026)
Статті

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ МЕРЕЖЕЦЕНТРИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ПОЛЯ БОЮ

https://doi.org/10.31652/2786-6068-2026-7-113-126
Віктор Петров
Національного університету оборони України, доктор філософії, старший викладач кафедри військової підготовки, полковник
Оксана Зелінська
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кандидат технічних наук, доцент кафедри публічного управління та менеджменту
Віталій Гавліцький
Національного університету оборони України, слухач кафедри комунікаційних технологій та кіберзахисту, майор

Опубліковано 28.08.2026

Ключові слова

  • мережецентричне управління,
  • система управління військами,
  • цифрова трансформація,
  • ситуаційна обізнаність,
  • місійне командування,
  • децентралізація управління,
  • бойова стійкість
  • ...Більше
    Менше

Як цитувати

Петров, В., Зелінська, О., & Гавліцький, В. (2026). КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ МЕРЕЖЕЦЕНТРИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ПОЛЯ БОЮ. Публічне управління і право: історія, теорія, практика, 7, 113-126. https://doi.org/10.31652/2786-6068-2026-7-113-126

Анотація

У статті досліджено трансформацію систем управління військами від традиційної ієрархічної до мережецентричної моделі в умовах цифровізації, динамічної зміни обстановки та зростання вимог до швидкості прийняття рішень. Обґрунтовано, що мережецентричний підхід не передбачає повної відмови від військової ієрархії, а формує її поєднання з горизонтальними зв’язками, цифровою інтеграцією та децентралізацією повноважень. Визначено недоліки ієрархічної системи: часові затримки передачі інформації, перевантаження органів управління, обмежена гнучкість та залежність від централізованих рішень. Розкрито сутність мережецентричної системи як моделі, що ґрунтується на інтеграції інформаційних ресурсів у єдиний інформаційний простір та забезпечує взаємодію елементів системи в режимі реального часу. Проаналізовано ключові характеристики її ефективності: швидкість управлінського циклу, повноту й достовірність інформації, рівень інтеграції, стійкість до зовнішніх впливів та адаптивність. Розглянуто цикл OODA, C4ISR, ситуаційну обізнаність та самосинхронізацію підрозділів. На основі досвіду російсько-української війни розглянуто практичне застосування цифрових систем управління, безпілотних комплексів, цифрових каналів зв’язку та систем типу DELTA, які сприяють скороченню часу реагування та узгодженості дій. Визначено основні ризики мережецентричного управління, зокрема залежність від каналів зв’язку, кіберзагрози, інформаційне перевантаження та вразливість до радіоелектронної боротьби. Запропоновано основні напрями трансформації: технологічний, організаційний, доктринальний, кадровий та безпековий. Обґрунтовано доцільність використання гібридної моделі на перехідному етапі, яка поєднує єдність управління з гнучкістю дій нижчих рівнів. Подальші дослідження доцільно спрямувати на оцінювання готовності військових частин до мережецентричного середовища, стійкості цифрових систем та інтеграції штучного інтелекту. Підкреслено, що технології мають підтримувати командира, не замінювати його відповідальність. саму.

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Alberts D.S., Garstka J.J., Stein F.P. Network Centric Warfare: Developing and
  2. Leveraging Information Superiority. Washington : CCRP Publication Series, 1999. 284 p.
  3. Alberts D.S., Hayes R.E. Power to the Edge: Command and Control in the
  4. Information Age. Washington : CCRP Publication Series, 2003. 259 p.
  5. Alberts D.S. Information Age Transformation: Getting to a 21st Century Military.
  6. Washington : CCRP Publication Series, 2002. 172 p.
  7. Boyd J.R. The Essence of Winning and Losing. Unpublished briefing, 1995.
  8. Cebrowski A.K., Garstka J. J. Network-Centric Warfare: Its Origin and Future.
  9. Proceedings Magazine, 1998. Vol. 124/1/11396. Davis L. E. et al. Russia’s War in Ukraine: Identity, History and Conflict. Santa
  10. Monica : RAND Corporation, 2023. 214 p.
  11. Department of the Army. FM 6-0 Commander and Staff Organization and
  12. Operations. Washington : Headquarters Department of the Army, 2022. 384 p.
  13. Department of the Army. ADP 6-0 Mission Command: Command and Control of
  14. Army Forces. Washington : Headquarters Department of the Army, 2019. 64 p.
  15. Endsley M.R. Toward a Theory of Situation Awareness in Dynamic Systems. Human
  16. Factors. 1995. Vol. 37, No. 1. P. 32–64.
  17. Kofman M., Lee R. Not Built for Purpose: The Russian Military’s Ill-Fated Force
  18. Design. Arlington : CNA, 2022. 45 p.
  19. Libicki M. C. Cyberdeterrence and Cyberwar. Santa Monica : RAND Corporation,
  20. 2009. 238 p.
  21. NATO Standardization Office. AJP-5 Allied Joint Doctrine for the Planning of
  22. Operations. Brussels : NATO, 2019. 456 p.
  23. Russian Offensive Campaign Assessment. Washington : Institute for the Study of
  24. War, 2022–2025.
  25. Singer P.W., Friedman A. Cybersecurity and Cyberwar: What Everyone Needs to
  26. Know. Oxford : Oxford University Press, 2014. 312 p.
  27. Watling J., Reynolds N. Meatgrinder: Russian Tactics in the Second Year of Its
  28. Invasion of Ukraine. London : RUSI, 2023. 58 p.
  29. Даник Ю. Г. Основи мережецентричної концепції ведення бойових дій. Наука і
  30. оборона, 2018. № 2. С. 12–18.
  31. Даник Ю.Г., Писарчук О.О. Інформаційні технології в системах військового
  32. управління. Збірник наукових праць ЖВІ, 2020. № 3. С. 45–53.