ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕТРИКІВСЬКОГО РОЗПИСУ ЯК ФЕНОМЕНУ УКРАЇНСЬКОГО ДЕКОРАТИВНО - ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА

Анотація

Петриківський розпис бере свій початок у XVII-XVIII ст. у селі Петриківка, яке розташоване на Дніпропетровщині. Його основою став настінний розпис селянських хат, що виконував не лише естетичну, а й сакральну функцію. Мотиви розпису тісно пов’язані з природою та життям українського села: це стилізовані квіти, ягоди, листя та птахи. Перші майстри розпису створювали візерунки без попередніх ескізів, використовуючи природні фарби, виготовлені з рослин і глини [1]. У той час декоративний стиль служив засобом гармонізації побуту і підтримання зв’язку з природою. Орнаменти виконували роль своєрідного оберега, захищаючи домівку від негараздів. З часом петриківський розпис почав виходити за межі стін хат і використовуватися для прикрашання меблів, посуду та інших предметів побуту. У XIX ст. розвиток техніки розпису був стимульований соціальними змінами: на зростання інтересу до декоративного мистецтва вплинуло поширення народних ремесел серед містян і освічених кіл. У XX ст. відбулося перетворення петриківського розпису в окрему мистецьку форму завдяки роботі талановитих майстрів, таких як Т. Пата, Н. Білокінь та Ф. Панко. Вони вдосконалили техніки, додали нові мотиви й інтегрували розпис у професійне мистецтво. У 1936 р. було засновано школу декоративного малювання в Петриківці, яка стала важливим центром збереження і популяризації цього мистецтва [1]. Попри модернізацію, розпис зберігає свою автентичність, оскільки майстри дотримуються традиційних технік і символіки. Особливості ручного виконання та використання природних мотивів роблять кожен витвір унікальним і наближеним до витоків. Головні мотиви розпису – це рослинні орнаменти, які відтворюють фантазійний світ квітів (троянд, айстр, ромашок), ягід (калина) та плодів. У композиції часто зустрічаються птахи та дерева, які символізують життя, добробут і гармонію. Ці мотиви мають сакральний характер. Наприклад, зображення калини асоціюється із символом родини та безсмертя, а птахи, зокрема павичі або голуби, – з любов’ю і щастям. Стилізовані квіти у вазонах та гілках підкреслюють єдність природи та людини [2]. Тваринні мотиви, зокрема птахи (півники, зозулі, ластівки), асоціюються з любов’ю, гармонією, щастям і добробутом,... [TRUNCATED]