Творчість Катерини Василівни Білокур (1900-1961 рр.) є одним з найяскравіших і найбільш самобутніх явищ в історії українського образотворчого мистецтва XX ст. Її художній доробок становить унікальний феномен, оскільки розвинувся поза межами класичної академічної традиції, поєднавши глибокі народні естетичні традиції, філософський символізм і неповторну живописну техніку. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю наукового осмислення ролі самобутнього таланту в контексті світового наївного мистецтва, а також аналізу впливу творчості К. Білокур на формування національної культурної ідентичності. Метою статті є комплексний аналіз життєвого шляху, творчої періодизації та жанрово-тематичних особливостей живопису художниці, а також визначення її світового значення.
