ДИСКО-ТАНЦІ І МОЛОДЬ: ФУНКЦІЇ, ПІДҐРУНТЯ, РЕАЛІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-1017-PIATE-2025.5.32Ключові слова:
диско-танець, музичний аналіз, неформальна комунікація, педагогічний вплив, ритм і емоції, соціалізація молоді, хореографічна освітаАнотація
У статті розглянуто диско-танець як соціокультурне явище, що відіграє значну роль у процесах соціалізації молоді. Проаналізовано функції дискотеки як простору неформальної комунікації та самовираження, визначено її вплив на емоційний стан підлітків. Автор порушує питання психофізіологічного впливу ритмічної музики та підкреслює значення свідомого підходу до жанрово-стильового аналізу музичного супроводу у хореографічній діяльності. Узагальнено педагогічні аспекти використання хореографії як засобу морально-духовного розвитку та культурного виховання молоді.Посилання
Мозгальова Н. Г., Сушицький М. І., Новосадова А. А. Специфіка підготовки вчителів музичного мистецтва і хореографії до жанрово-стильового аналізу. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти. 2021. Вип. 28. С. 69–75.
Теплова О. Ю., Науменко І. В., Мала А. С. Педагогічне керівництво розвитком креативності молодших школярів у хореографічному гуртку. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти. 2024. Вип. 31. С. 121–129.
Arjmand H.-A. Emotional responses to music: shifts in frontal brain asymmetry mark periods of musical change / H.-A. Arjmand, J. Hohagen, B. Paton, N. S. Rickard. Frontiers in Psychology. 2017. Vol. 8. Article 2044. P. 1–12. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.02044
Docker H. H. Problem der Lautstärke in der Diskothek. Berlin, 1977. 55–72 s.
Neiser H., Mezger W., Verdin G. Jugend in Trance. Diskotheken in Deutschland. Heidelberg : Mayer, 1979. 127 s.
