ВИРАЗНІСТЬ МУЗИЧНОГО ВИКОНАННЯ: МІЖ СУБ'ЄКТИВНИМ КРИТЕРІЄМ КРАСИ І ХУДОЖНЬОЮ ДОЦІЛЬНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.31652/252-37.015.31-2025-2-2Ключові слова:
музична виразність, виконавська виразність, джерела музичної експресії, професійна музична освітаАнотація
У статті розглядається концепт «виразність музичного виконання», сучасні теоретичні підходи до проблеми музичної виразності, взаємозв'язку експресивної та формальної складових музичного виконання тощо. Вивчення джерел музичної виразності розглядається як фактор пошуку ефективних стратегій навчання, спрямованих на експресивні аспекти виконання.Посилання
Azkarate A.A. Emotion as Aesthetic Properties of Absolute Music. Donostia, 2017. 169 р.
Clarke, E. (1995) Expression in Performance: Generativity, Perception and Semiosis, in J. Rink (ed.) The Practice of Performance: Studies in Musical Interpretation, pp. 21–54. Cambridge: Cambridge University Press.
Gabrielsson, A., & Juslin, P. N. (1996). Emotional expression in music performance: Between the performer's intention and the listener's experience. Psychology of Music, 24, 68–91.
Gabrielsson, A. (2016). The relationship between musical structure and perceived expression. In S. Hallam, I. Cross, & M. Thaut (Eds.), The Oxford handbook of music psychology (2nd ed., pp. 215–232). Oxford University Press.
Guter E. Musical Expression: From Language to Music and Back. Philosophies 2025, 10(1), 9; https://doi.org/10.3390/philosophies10010009
Juslin, P. N. (1997). Emotional communication in music performance: A functionalist perspective and some data. Music Perception, 14(4), 383-418. https://doi.org/10.2307/40285731
Juslin P., Persson R.S. Emotional Communication. The Science and Psychology of Music Performance: Creative Strategies for Teaching and Learning. Publisher: New York: Oxford University Press. Parncutt, Richard (ed.) McPherson, G.E. (ed.). 2002. pp.219-236. DOI: 10.1093/acprof:oso/9780195138108.003.0014
Juslin P.N., Lindström E. Emotion in Music Performance. The Oxford Handbook of Music Psychology (2nd ed.). Susan Hallam (ed.). pp.597–614
Juslin P. N., Sloboda J. A. (Eds.), Music and emotion: Theory and research. New York: Oxford University Press. 2001. 487 p.
Kivy, P. Sound sentiment : an essay on the musical emotions, including the complete text of The Corded shell. Philadelphia, Pa.: Temple University Press; 1989. 286 р.
Konečni, V. J. (2011). Aesthetic trinity theory and the sublime. Philosophy Today, 55, 64-73.
Persson R.S. Subjectivity of Musical Performance: An Exploratory Music-Psychological Real World Enquiry Into the Determinants and Education of Musical Reality: A thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy. 1993. 529 р.
Schrempel M. Teaching Expressivity at the Piano: History, Signs, and Strategies: a Dissertation for the Degree of Doctor of Musical Arts. 2010. 104 р.
Schubert E. Musical Expression. The Oxford Handbook of Music Performance. Vol.1 Ed. by Gary E. Mcpherson. Oxford University Press, 2022. p.273-293
Zentner, M., Grandjean, D., & Scherer, K. (2008). Emotions evoked by the sound of music: Characterization, classification, and measurement. Emotion, 8(4), 494-521. https://doi.org/10.1037/1528-3542.8.4.494
Vereshchahina-Biliavska, O.Y., Mazur, I.V., Cherkashyna, O.V., Burska, O.P., Hrinchenko T.D. Semantic aspects of musical language. Convergencias: Revista de Investigacao e Ensino das Artes. 16 (32). 2023. 139–151
Woody, R. H. (2000). Learning expressivity in music performance: An exploratory study. Research Studies in Music Education, 14, 14-23.
