ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА ПРАВОСВІДОМОСТІ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД

Анотація

   У статті розкривається функціональна структура правосвідомості, що функціонує як єдина динамічна  система, змістом якої є система правових знань, переконань і почуттів, котрими майбутній юрист керується, здійснюючи  професійну  діяльність.  Розвинена  правосвідомість  стає  основою  права  в  сучасному  цивілізованому  суспільстві,  фундаментом  становлення  правової  держави.  Зауважується,  що  з  психологічної  точки  зору,  сутність  правосвідомості  традиційно розглядається як сукупність знань у галузі права, емоційних відношень і установок стосовно права та правової  системи у цілому. З точки зору психології правосвідомість відображає суспільні відносини, регульовані нормами права. Вона  є суб’єктивним моделюванням об’єктивно‐існуючого правопорядку; її формування розглядається в якості складової правової  соціалізації,  що  передбачає  оволодіння  способами  поведінки,  відповідно  до  норм  права.  Правосвідомість  є  складовою  свідомості (не може існувати за межами процесів самооцінки та самовизначення) і котра зароджується, формується та  проявляється у діяльності.  У  статті  робиться  акцент  на  тому,  що  правосвідомість  формується  на  відповідній  реальній  основі,  є  відносно самостійним утворенням і виконує лише їй властиві функції. Правосвідомість є безпосереднім провідником права у суспільну  діяльність.  Відповідно,  правомірна  та  неправомірна  поведінка  –  це  результат  певної  сукупності  компонентів  правової  свідомості.   Особливий  інтерес  для  нас  представляє  функціональна  структура  правосвідомості,  котра  включає  в  себе  когнітивний,  афективний  і  вольовий  компоненти,  котрі  слугують  основою  для  встановлення  трьох  основних  функцій  правової свідомості: пізнавальної, оцінювальної та регулятивної. Кожна з цих функцій має свої основні компоненти. 

   The article reveals the functional structure of consciousness, which functions as a single dynamic system, the content  of which is the system of legal knowledge, beliefs and feelings, which the future lawyer is guided by, exercising professional activities.  The developed sense of justice is the basis of law in modern civilized society, the foundation of law formation. It is observed that from a  psychological point of view, the essence of justice is traditionally regarded as a body of knowledge in law, emotional relationships and  attitudes towards law and the legal system as a whole. In terms of the psychology, justice reflects the social relations regulated by means  of law. It is a subjective modeling of the objectively existing order; its formation is considered as a part of legal socialization that involves  mastering the behaviors, according to the law. Legal awareness is a part of consciousness (which can not exist outside the processes of  self‐esteem and self‐determination), and which arises is formed and manifested in the activities.  The article focuses on the fact that justice is formed on the certain real basis, is relatively independent form and it takes only  peculiar feature. Legal awareness is a direct law conduсtor in the social activities. According to this, lawful and illegal behavior is the  result of a legal consciousness set of components.  Of  particular  interest  to  us  is  the  functional  structure  of  consciousness,  which  includes  cognitive,  affective  and  volitional components that serve as the basis for the three main functions of legal consciousness, cognitive, and regulatory assessment. Each of  these functions has its main components.