ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ ОСНОВИ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ШЛЯХОМ ОРГАНІЗАЦІЇ СУБ’ЄКТ-СУБ’ЄКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТА
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-60-222-231Ключові слова:
особистісно-професійне становлення, мотиваційна основа, взаємодія, суб’єкт- суб’єктна взаємодія, суб’єкт-суб’єктні відносини, партнерська взаємодія, взаємний контакт, діалогічна взаємодіяАнотація
Стаття дає відповідь на питання: «Як Забезпечити мотиваційну основу особистісно-
професійного становлення майбутнього вчителя шляхом організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії
викладача і студента?». В результаті аналізу психолого-педагогічної наукової літератури визначено
базові теоретичні позиції щодо забезпечення мотиваційної основи особистісно-професійного
становлення та умови задіяння мотиваційних ресурсів майбутніх учителів. Більш повне розкриття
мотиваційних можливостей педагогічної взаємодії між викладачем і студентом потребувало
з’ясування сутності та взаємозв’язку понять: педагогічна підтримка, взаємодія, суб’єкт-суб’єктна
взаємодія і суб’єкт-суб’єктні відносини, партнерська взаємодія, взаємний контакт, мотиваційний
потенціал авторитету викладача. Вони спрямовані на продукування ситуацій вибору, які потребують
від студентів самостійності та відповідальності в прийнятті рішень на основі набутих знань, умінь і
навичок. Водночас сприяють створенню особливої творчої атмосфери, що спонукає студентів до
максимального розкриття своїх здібностей та особистісно-професійного самовдосконалення. Суб’єкт-
суб’єктні відносини в системі «викладач-студент», сприяючи розвитку професійної самосвідомості,
потреби в особистісному зростанні і мотиваційній готовності до професійного становлення
майбутнього вчителя, дають початок розгортанню цього процесу, відкривають нові перспективи
реалізації потенціалу особистості кожного студента, роблять його здатним свідомо виробляти
власну стратегію особистісно-професійного становлення. Основою суб’єкт-суб’єктних взаємин
обрано діалогічну взаємодію, оскільки вона сприяє забезпеченню взаємного контакту зі студентами, що створює сприятливі умови для ефективного впливу з метою їх включення в процес професійного
становлення та зміцнення його мотивації. Встановлення контакту – це знаходження того «ключа»,
який призводить до руху весь механізм суб’єкт-суб’єктної взаємодії і сприяє її результативності,
забезпечуючи встановлення «комунікативної єдності».
Завантажити
Посилання
Національна доктрина розвитку освіти (2019) Електронний ресурс.. Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/347/2002.
Коломинский Я. Л. (1991). Изучение педагогического взаимодействия. Советская педагогіка, 10.
С. 36−42, с. 39.
Мясищев В. Н. (1984). Личность и неврозы. Л.: Изд-во ЛГУ, 426 с., с. 115.
Там само, с. 216.
Газман О. С.(2005). Неклассическое воспитание: от авторитарной педагогики к педагогике свободы / Ред.-
сост. А. Н. Тубельский, А. О. Зверев. М.,125 с.
Там само, 125 с.
Бондаревская Е. В. (1997). Личностно-ориентированное образование: опыт, результаты, парадигмы.
Ростов н/Д: Изд-во РГПУ, 297 с.
Ушинський К. Д. (2004). Человек как предмет воспитания: Опыт педагогической антропологии. М.:
ФАИР-ПРЕСС, 576 с., с. 23.
Ломов Б. Ф. (1991). Проблемы общения в психологии. М.: Наука. С. 3−23.
Мясищев В. Н. (1995). Психология отношений: избранные психологические труды / под ред.
А. А. Бодалева. Воронеж: НПО «МОДЭК», 356 с., с. 16.
Осухова Н. (1991). Гуманистические ориентации учителя: пересмотр целей и поиск технологий. Вестник
высшей школы, 12. С. 30−36 , с. 30.
Хоменко А. (2015). Суб’єкт-суб’єктні відносини як основа реалізації сучасної парадигми вищої освіти в
Україні. Педагогічні науки, 64. С. 66−74, с. 69.
Там само.
Сериков В. В. (2001). Личностно ориентированное образование: поиск новой парадигмы: монография. М.,
с., с. 173.
Оніпко В. (2014). Розвиток партнерських взаємин між викладачами і студентами на кафедрі ВНЗ III-ІV
рівня акредитації. Витоки педагогічної майстерності, 14. С. 193−201, с.198.
Там само, с.198.
Там само, с.197.
Мясищев В. Н. (1995). Психология отношений: избранные психологические труды / под ред.
А. А. Бодалева. Воронеж: НПО «МОДЭК», 356 с., с.114 – 115.
Ананьев Б. Г. (1980). Избранные психологические труды: в 2-х т. М. Т. 1. 230 с., с. 60.
Там само, с. 79.
Буш Г. Я. (1985). Дидактика и творчество. Рига: АВОТС, 318 с., с. 30-32.
Каплінський В. В. (2018). Професійне становлення майбутнього вчителя в процесі загальнопедагогічної
підготовки: теорія і практика: монографія. Вінниця: «Твори». 492 с.
Каплінський В. В. (2016). Загальнопедагогічна компетентність учителя: особливості, складники, шляхи
формування: монографія. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД». 154 с.
Каплинский В. В., Лазаренко Н. І. (2017). Методика проведення практичних занять у вищій школі як
важлива умова формування методичної компетентності студентів. Наукові записки ВДПУ
ім. М. Коцюбинського. Сер. Педагогіка і психологія, 49. С. 59–66.
Каплінський В. В., Хорунжевський Л. Є. (2011). Специфіка комунікативних умінь як інструменту
виховного впливу. Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Сер. Педагогіка і психологія, 34. С. 64–68.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Василь Каплінський, Олександр Хникін
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.