УНІВЕРСИТЕТИ НІМЕЧЧИНИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2024-72-195-204Ключові слова:
дуальне навчання, форма навчання, класичні університети, університети прикладних наук, університети кооперативної освіти, професійні академії, Штутгартська модельАнотація
Вивчення німецького досвіду в галузі освіти відіграє особливу роль в порівняльних педагогічних дослідженнях. Це зумовлено двома факторами: економічна модель розвитку Німеччини має спільні особливості з вітчизняною, а саме соціально-орієнтованість; Німеччина є найбільш економічно розвиненою державою Європейського Союзу, характеризується ефективною системою державного управління і підготовкою фахівців. Саме тому у статті здійснено порівняльне дослідження вищих навчальних закладів (ВНЗ) Німеччини, які здійснюють підготовку фахівців за дуальною формою навчання. Встановлено, що незважаючи на чисельні дослідження із різних напрямів організації професійної підготовки в системі вищої освіти, в тому числі вивчення закордонного досвіду впровадження дуального навчання, досі залишаються не вивченими особливості впровадження освітнього процесу в університетах прикладних наук та кооперативної освіти, що є основними провайдерами дуальної освіти в Німеччині. Авторкою проаналізовано подібності й відмінності у структурних та змістовних характеристиках освітніх програм (ОП) університету кооперативної освіти та університету прикладних наук. Виявлено, що університети прикладних наук були засновані на базі професійних навчальних закладів середньої ланки (ремісничих закладів освіти, інженерних коледжів та інших професійних закладів середньої освіти), університети кооперативної освіти були організовані в 1972 р. за зразком Штутгартської моделі професійної освіти. Констатовано, що в кінці 60-х на початку 70-х рр. ХХ ст. ці ВНЗ були прирівняні до закладів освіти вищого типу. Визначено, що серед ключових відмінностей між університетами прикладних наук та університетами кооперативної освіти є: особливості організації вступної кампанії, співпраці з соціальними партнерами та в змісті теоретичної та практичної складової професійної підготовки. Практичним значенням дослідження є можливості перенесення окремих елементів в освітній процес вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО).
Завантажити
Посилання
Гуревич Р.С., Опушко Н.Р., Фрицюк В.А. (2022). Дуальна система освіти – ефективний чинник реформування підготовки майбутніх фахівців. Лідери ХХІ століття. Погляд у майбутнє: Матеріали VІ Міжнародної науковопрактичної конференції 22-23 жовтня 2022 р. / За заг. ред. Романовського О. Г. Харків : НТУ «ХПІ». 127 с. (с.103-108).
Bund-Länder-Kommission (2003). Perspektiven für die duale Bildung im tertiären Bereich. Online verfügbar: URL: http://www.uni-wuerzburg.de/fileadmin/32020000/Bologna-Prozess/BLK-heft110.pdf (zuletzt abgerufen am 26.04. 2024).
Naujoks, P. (2006). Die Qualität von Berufsakademien aus Unternehmenssicht – eine empirische Untersuchung. Universität Flensburg: Dissertation.
Hofmann, S., König, M., Brenke, P. (2023). AusbildungPlus Duales Studium in Zahlen 2022 Trends und Analysen. Bonn. 36 р. (р.12).
Teichler, U. (2005). Hochschulsysteme und Hochschulpolitik. Quantitative und strukturelle Dynamiken, Differenzierungen und der Bologna-Prozess. Münster u. a.: Waxmann
Trautwein, U. et al. (2006). Studieren an der Berufsakademie oder an der Universität, Fachhochschule oder Pädagogischen Hochschule? Ein Vergleich des Leistungsstands, familiären Hintergrunds, beruflicher Interessen und der Studienwahlmotive von (künftigen) Studierenden aus Baden
Pastohr, M. (2008). Die Leistungsfähigkeit von Systemen tertiärer Bildung an der Schwelle zum Beschäftigungssystem. Eine Untersuchung zur Ausprägung von Wissensstrukturen bei Universitäts-, Fachhochschul- und Berufsakademieabsolventen und zu Erwartungen des Beschäftigungssystems. Dissertation. Dresden: Technische Universität.
Kramer, J. et.al. (2011). Die Klasse an die Universität, die Masse an die anderen Hochschulen? Zeitschrift für Erziehungswissenschaft 14 (3), S. 465-487.
Kultusministerkonferenz (1995). Berufsakademien in tertiären Bereich. Beschluß der Kultusministerkonferenz vom 29.9.1995. URL: http://www.kmk.org/fileadmin/veroeffentlichungen_beschluesse/1995/1995_20_09- Berufsakademien.pdf (zuletzt abgerufen am 27.04.2024).
Mucke, K., Schwiedrzik, B. (2000). Duale berufliche Bildungsgänge im tertiären Bereich. Möglichkeiten und Grenzen einer fachlichen Kooperation von Betrieben mit Fachhochschulen und Berufsakademien. Generalsekretär Bundesinstitut für Berufsbildung. Forschungsergebnisse 2000 des Bundesinstituts für Berufsbildung. Bonn: Bundesinstitut für Berufsbildung, S. 47-60.
Rennert, Ch. (2016). Warum dual studieren? Die Bedeutung sozialer Herkunft und die Motive Studierender für ein Studium an Fachhochschule oder Berufsakademie. Livia Makrinus (Hg.). Standardisierung von Bildungsverläufen und -strukturen. Neue Perspektiven auf bildungsbezogene Ungleichheit. Wiesbaden: Springer Fachmedien, S. 219-242.
Wissenschaftsrat (2002). Empfehlungen zur Entwicklung der Fachhochschulen. Berlin. Online. URL: http://www.wissenschaftsrat.de/download/archiv/5102-02.pdf (zuletzt abgerufen am 26.04.2024).
Wissenschaftsrat (2004). Stellungnahme zur Evaluation der Berufsakademie in Trägerschaft der Wirtschaftsakademie Schleswig-Holstein. Berlin. Online. URL: http://www.wissenschaftsrat.de/download/archiv/5912-04.pdf (zuletzt abgerufen am 10.04.2024).
Hillmert, St.; Kröhnert, Ste. (2003). Differenzierung und Erfolg tertiärer Ausbildungen: die Berufsakademie im Vergleich. Zeitschrift für Personalforschung 17 (2), S. 195-214.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Надія Опушко, Мирослав Коваль, Мирослава Кусій
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.