СВІТОГЛЯДНІ МАШИНОЗНАВЧІ ЗНАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2024-73-87-100Ключові слова:
вчитель технологій; машинознавча компетентність; робочі машини; світоглядні знання; пізнавальний інтересАнотація
Машинознавча компетентність є базовою складовою фахової підготовки майбутніх учителів технологій. Вона реалізується, як правило, у профільному навчанні старшокласників та спрямовує їхнє професійне самовизначення на сферу сучасного виробництва, допомагає школярам орієнтуватися в різних видах робочих машин, використовуючи в якості опори вміння визначати їхні способи дії, а також дозволяє майбутнім учителям технологій кваліфіковано організовувати позакласну роботу та позашкільну освіту школярів. Нині фактичний зміст машинознавчих знань майбутніх учителів технологій вузький та нерелевантний їхній професійній діяльності, оскільки моделює основи фахової компетентності майбутніх інженерів-конструкторів машинобудівної галузі. У статті обґрунтовується потреба заміни функціональної концепції змісту машинознавчих знань майбутніх учителів технологій на концепцію користувача робочих машин. Відповідно відбувається заміна знань інженера-конструктора машинобудівної галузі на базові світоглядні знання інженера-механіка як еталонного кваліфікованого користувача робочих машин або техніки в цілому. У дослідженні було висунуто гіпотезу, що рівень пізнавального інтересу майбутніх учителів технологій до машинознавчих знань підвищиться, якщо їхній зміст буде світоглядним. Розкрито сутність методу контрольних запитань, який дозволяє моделювати машинознавчий світогляд користувача робочих машин. Педагогічний експеримент проводився у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського протягом 2018–2024 років. Він складався з трьох етапів: констатувального, формувального та контрольного. На констатувальному етапі педагогічного експерименту визначено фактичний рівень інтересу студентів до машинознавчих знань. На другому етапіпроведено роботу традиційної машинознавчої компетентності в контрольних групах та інноваційної машинознавчої компетентності в експериментальних групах. У кінці семестрів на контрольному етапі проаналізовано зміни рівня пізнавального інтересу студентів контрольної та експериментальної груп до машинознавчих знань. Теоретична цінність результатів полягає в обґрунтуванні концепції користувача робочих машин для визначення змісту машинознавчих знань майбутніх учителів технологій. Практична цінність результатів полягає у використанні технічних задач як дидактичної умови формування машинознавчої компетентності студентів у процесі використання засвоєних ними світоглядних машинознавчих знань для розв’язання навчальних технічних проблемних ситуацій.
Завантажити
Посилання
Kropáč, J. (2004). K problému uceleného pojetí výuky obecně technických předmětů. e-Pedagogium, 4(1), 6071. https://e-pedagogium.upol.cz/artkey/epd-200401-0007_k-problemu-uceleneho-pojeti-vyuky-obecnetechnickych-predmetu.php
Barak, M., Ginzburg, T., & Erduran, S. (2024). Nature of Engineering. Science & Education, 33, 679–697. https://doi.org/10.1007/s11191-022-00402-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s11191-022-00402-7
Ortega-Torres, E. (2022). Training of future steam teachers: Comparison between primary degree students and secondary master’s degree students. Journal of Technology and Science Education, 12(2), 484-495. https://doi.org/10.3926/jotse.1319 DOI: https://doi.org/10.3926/jotse.1319
Crawley, E. F., Malmqvist, J., Ostlund, S., & Brodeur, D. R. (2007). Rethinking engineering education: The CDIO approach. New York, NY: Springer.
Purzer, S ̧., Quintana-Cifuentes, J., & Menekse, M. (2022). The honeycomb ofengineering framework: Philosophy of engineering guiding precollege engineering education. Journal of Engineering Education, 111(1), 19–39. https://doi.org/10.1002/jee.20441 DOI: https://doi.org/10.1002/jee.20441
García-Carmona, A., & Toma, R. B. (2024). Integration of engineering practices into secondary science education: Teacher experiences, emotions, and appraisals. Research in Science Education. 54. 549–572. https://doi.org/10.1007/s11165-023-10152-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s11165-023-10152-3
Papakonstantinou, M., & Skoumios, M. (2021). Science and engineering practices in the content of Greek middle school physics textbooks about forces and motion. Journal of Technology and Science Education, 11(2), 457-473. https://doi.org/10.3926/jotse.1286 DOI: https://doi.org/10.3926/jotse.1286
Klementa, M., & Klementováb, S. (2016). Benefits of the support of polytechnic education for non-technical schools` students. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 217, 149–159. https:// doi: 10.1016/j.sbspro.2016.02.049 DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2016.02.049
Pleasants, J., Krutka, D. G., & Nichols, T. P. (2023). What relationships do we want with technology? Toward technoskepticism in schools. Harvard Educational Review, 93(4), 486-515. https://doi.org/10.17763/1943-504593.4.486 DOI: https://doi.org/10.17763/1943-5045-93.4.486
Marušić, M., & Mišurac, I. (2023). Stupanj razumijevanja Newtonove mehanike kod budućih studenata. Školski vjesnik: časopis za pedagogijsku teoriju i praksu, 72(1), 103-121. https://doi.org/10.38003/sv.72.1.5 DOI: https://doi.org/10.38003/sv.72.1.5
Geiger, K., Breitschuh, J., & Matthiesen, S. (2016). Denken wie ein Ingenieur–Unterrichtseinheit für Schulen zum Erleben technischen Problemlösens. Tagungsband der, 11.
Erceg, N., Marusic, M., & Slisko, J. (2011). Students' strategies for solving partially specified physics problems. Revista mexicana de física E, 57(1), 44-50. https://rmf.smf.mx/ojs/index.php/rmf-e/article/view/4654/6005
Abdul-Rahaman, A.-M., & Thomas Nipielim Tindam. (2024). Assessing the Effectiveness of Science, Technology, Engineering, and mathematics (STEM) Education on Students’ Achievement in Secondary Schools. EIKI Journal of Effective Teaching Methods, 2(2). https://doi.org/10.59652/jetm.v2i2.179 DOI: https://doi.org/10.59652/jetm.v2i2.179
Valero, M. (2022). Challenges, difficulties and barriers for engineering higher education. Journal of Technology and Science Education, 12(3), 551-566. https://doi.org/10.3926/jotse.1696 DOI: https://doi.org/10.3926/jotse.1696
Гуревич, Р. С. (1998). Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах. Київ: Вища школа.
Подолянчук, С. В. (2019). Системний підхід до вивчення технічних дисциплін при підготовці вчителів трудового навчання та технологій. Проблеми підготовки сучасного вчителя,1,102–110.
Корець, М. С. (2019). Методика викладання технічних дисциплін. Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова.
Неговський, І. В. (2010). Формування загальнотехнічних знань у процесі професійної підготовки майбутніх учителів технологій (Дис. канд. пед. наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України). Київ.
Туташинський, В. І. (2019). Основи машинознавства. Київ: Педагогічна думка. DOI: https://doi.org/10.32405/978-966-644-493-9-2019-79
Юрженко, В. В. (2018). Основи техніки, технологій та економіки виробництва. Переяслав- Хмельницький: Домбровський Я. М.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Анатолій Іванчук, Оксана Марущак, Ірина Красильникова
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
