Українська література: історичний досвід і перспективи

Науковий журнал

№ 2 (2023)
Філософія літератури

Поетичні присвяти Леоніда Глібова як відображення культурницьких взаємодій

https://doi.org/10.31652/3041-1084-2023-2-4-16
pdf
  • Світлана Барабаш,
  • Ольга Бурко
Світлана Барабаш
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна
Біографія
Ольга Бурко
Приватний вищий навчальний заклад "Український гуманітарний інститут"
Біографія

Опубліковано 2023-11-15

Ключові слова

  • присвята, Леонід Глібов, Софія Русова, Олена Пчілка, Микола Лисенко, Олександр Тищинський, Іван Рашевський, Борис Грінченко, вшанування пам’яті

Авторське право (c) 2024 Svitlana Barabash, Olha Burko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

Поетичні присвяти Леоніда Глібова як відображення культурницьких взаємодій. (2023). Українська література: історичний досвід і перспективи, 2, 4-16. https://doi.org/10.31652/3041-1084-2023-2-4-16
Crossref
Scopus
Google Scholar
Europe PMC

Анотація

Українська література є невід’ємним компонентом світового цивілізаційного процесу, феноменом загальнонаціонального культурного розвою, адже упродовж історичного поступу згенерувала просвітницькі й патріотичні тенденції минулих, сучасних поколінь, адресованих у майбутнє. У статті розкрито полілог, який вів Леонід Глібов зі знаними українськими світочами духу. Оприлюднено його вірші з посвятами сучасникам та сучасницям: Олені Пчілці, Софії Русовій, Миколі Лисенку, Олександрові Тищинському. Актуалізовано відомості про Глібового приятеля О. Тищинського, співвидавця «Черніговського листка», на підставі нарису Б. Грінченка «Олександер Тищинський» (1896); про Івана Рашевського, автора малюнка до 50-ти ліття літературної праці Леоніда Глібова у «Дзвінку» (1891), на основі спогадів Софії Русової (1928). Уведено в науковий обіг лист лист Б. Грінченка до Марії Загірньої від 1899.VII.1 про вшанування пам’яті Л. Глібова в Чернігові (1899), подано спогади Г. Коваленка про освячення пам’ятника на його могилі (1899). Акцентовано увагу на тому, що сьогоріч минає 130-та річниця з дати смерті українського письменника. До жанру вірша-присвяти вдається у творчості Л. Глібов. Це важливий складник його поетичних творів, адже виконує позалітературну та власне художню функції. Позалітературне значення присвяти, зазвичай, пов’язане із приязним ставленням до адресата, його діяльності. Саме через цю функцію автор здійснює відповідний художній вибір подачі матеріалу. У творчості Л. Глібова присвяти адресуються Олені Пчілці, Софії Русовій, Миколі Лисенку, Олександрові Тищинському. Варіювання жанру присвяти як спосіб семантичної різнорідності є результатом змістового значення поетичного твору. Вірші-присвяти є не лише естетичним явищем, але й додатковим фактологічним матеріалом для дослідження біографії, світогляду лірика, літературного процесу, культурницьких взаємин. Важливі також цінні історичні факти, матеріали щодо подальших творчих наукових розвідок, досліджень, поцінувань культурних діячів, літературного процесу, які є не лише визначними для України, але й для світового літературного процесу, утверджують роль української нації у світовій історії та культурі.

pdf

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Хропко П. Національна основа творчості Леоніда Глібова : До 175-річчя від дня народження. Дивослово. 2002. № 3. С. 55–58.
  2. Степанишин Ю. Розвиток українського байкопису : Від Г. Сковороди до Л. Глібова. Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. 2000. Ч. 3. С. 58–62.
  3. Мовчун А. Леонід Глібов та його твори у шкільному вивченні. Дивослово. 2000. Ч. 2. С. 44–52.
  4. …І такі романтичні легенди навколо «Журби». Горбатюк Василь. З-під трави забуття : Подільські шляхи українських письменників. Хмельницький. 2011. С. 13–14.
  5. Катаргіна Т. Глібов Леонід Іванович. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. Київ : Наукова думка, 2004. Т. 2 : Г–Д. 518 с.
  6. Побідаш І. Редакторська та журналістська діяльність Леоніда Глібова : дис. канд. філол. наук : 10.01.08 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. Київ, 2006. 188 с.
  7. Cамoйленкo Г. Газета «Черниговский листок» Л. Глібова і її кореспонденти. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Cеpiя «Філологічні науки». 2010. Кн. 1. C. 4–17.
  8. Назаренко М. Леонід Глібов — письменник, що жив у тіні Кобзаря. Назаренко М. Крім «Кобзаря». Laurus. 2021. 496 c.
  9. Словник іншомовних слів / уклад. : С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. Київ : Наукова думка, 2000. 680 с.
  10. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. 1736 с.
  11. Деркач Б. Леонід Глібов. Життя і творчість. Київ : Дніпро. 1982. 252 с.
  12. Д. Кенир [Леонід Глібов]. Декому на догад. Зоря. 1891. Ч. 9. С. 164.
  13. Глібов Л. Nocturno (С. Ф. Русовій). Зоря. 1893. Ч. 3. С. 5.
  14. Русова С. Мої спомини (Рр. 1861–1879). За сто літ. 1928. Кн. 2. С. 136–175.
  15. Дзвінок. 1890. Ч. 22. С. 168.
  16. П’ятдесятилітній ювілей Леоніда Івановича Глібова. Дзвінок. 1891. Ч. 20. С. 168.
  17. Глібов Л. Миколі Лисенку від чернігівців. Зоря. 1893. Ч. 2. С. 39.
  18. Тищинський О. Вітання з ювілеєм. Дзвінок. 1891. Ч. 4. С. 27.
  19. Глібов Л. У степу. Зоря. 1893. Ч. 16. С. 310. DOI: https://doi.org/10.1093/brain/16.1-2.310
  20. Грінченко Б. Олександер Тищинський. Зоря. 1896. Ч. 17. С. 338–340.
  21. Грінченко Б. Лист Бориса Грінченка до Марії Загірньої від 1899. VII.1. ІР НБУВ. Ф. ІІІ. Од зб. 42134.
  22. Коваленко Г. Пам’ятник на могилі Глібова. ЛНВ. 1899. Т. 7. Кн. 9. С. 202.