Український інтермедіальний резистанс у мілітарному світі

Анотація

Стаття присвячена висвітленню історичної тяглості й умотивованості інтремедіальної практики перекодування словесного тексту на музичний і — навпаки українських ембатеріїв та пісень, зумовлених оборонною війною в Україні, багатих мотивами від героїки чину до ліричних і трагічних переживань резистансної особистості. Розглядається динаміка синтезу віршових і мелічних текстів, починаючи від практики поетів, композиторів і співаків Легіону УСС, які, спираючись на досвід козацьких й опришківських пісень, фольклору й раннього модернізму, створили унікальний репертуар, у якому задокументалізовано артистичний і волелюбний характер українця, випробовуваний мілітарною дійсністю, відображено душу народу, тому значна частина їх творів увійшла до народних співаників. Так само авторські вірші повстанців під час Другої світової війни та після неї, покладені на музику, стали адекватною відповіддю суворим реаліям. Ця традиція зберіглася й набула нового смислового наповнення під час російсько-української війни, оголошеної московською державною думою Україні 1 березня 2014 р., повномасштабної після 24 лютого 

2022 р. Серед авторів поезій, слова яких покладено на музику, є також випускники Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, учасники бойових дій в ЗСУ (Д. Луняка) й ТрО (І. Астапенко). Активно до ембатеріїв долучився й наш акад. Р. Радишевський. Чимало пісень виконує військовослужбовець Т. Компаніченко. Поки що ці текти нагадують пазли, які потрібно буде викласти в суцільну картину інтремедіальної творчості під час війни, в історичній перспективі динаміки жанру.