ОЦІНКА ПСИХІЧНОГО ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНІВ СТУДЕНТОК, ХВОРИХ НА НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНУ ДИСТОНІЮ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/2071-5285-2019-7-26-249-256

Ключові слова:

вегетативні розлади, гіперкапнія, гіпоксія, депресивні стани, негативні емоції, стресостійкість, тривога,тривожно-депресивні емоції.

Анотація

Анотації:Варто відзначити, що за даними наукової літератури з кожним роком збільшується кількість студентів з низьким рівнем здоров’я. Причому найбільш поширеними хворобами традиційно вважаються захворювання серцево-судинної системи, зокрема нейроциркуляторною дистонією (НЦД). Крім того НЦД можна вважати функціональним захворюванням переважно психоневротичного походження, що як правило характеризується не лише різноманітними серцево-судинними, вегетативними, респіраторними розладами та астенією, а й психоемоційними порушеннями, такими як наявність особистісної тривожності, депресивних станів, а також недостатньої стресостійкості. Мета дослідження полягала в оцінці психічного та функціонального станів у студентської молоді, хворих на НЦД в залежності від різних типівпрояву даної хвороби. Методи дослідження. З метою виявлення особистісних проявів НЦД як в емоційній, так і в когнітивній та в мотиваційній, а також і в поведінковій сферах особистості в роботі використовувалось анкетування. Крім того були застосовані психодіагностичні тести, за допомогою яких визначали емоційні стани, рівень реактивної і особистісної тривожності та наявність депресій, а також рівень стресостійкості. Разом з тим, в роботі використовувались функціональні проби: індекс Кердо, ортостатична проба, дихальні проби Штанге і Генча. Вірогідність різниці між середніми величинами визначали за t-критерієм Стьюдента. Результати дослідження. Проведені нами дослідження засвідчили, що у хворих на НЦД, у порівняні зі здоровими студентками, виявлено наявністьтривожного компоненту емоційних розладів, а також наявність негативних, панічно-тривожних та тривожно-депресивних емоційних станів з вираженою апатією та дисфорією. Крім того у даних осіб встановлено погана здатність протистояти стресогенним впливам, що внаших дослідженнях підтвердилось низьким рівнем стресостійкості.За результатами анкетування, з’ясовано що під час перебування студенток в стресовому стані змінюються психічні стани не лише в емоційній (відчуття тривоги, апатії, депресії), а й в когнітивній (відчуття загрози, небезпеки, неможливість сконцентруватись), в мотиваційній (втрата мотивації, інтересів), а також і в поведінковій сферах (змінактивності, звичних темпів діяльності тощо).Висновки: За результатами нашого дослідження, захворювання НЦД обумовлене психічно-тривожними та депресивними розладами, негативно-депресивними емоціями, а також поганою стресостійкістю студентської молоді. 

Посилання

Антропов Ю.Ф., Шевченко Ю.С. Психосоматические расстройства и патологическое привычные действия у детей и подростков. М.: Издательство Интитута Психотерапии, Издательство НГМА, 2000. 320 с.

Гаврилова Н.В. Особливості психофізіологічних проявів у нейроциркуляторній дистонії у студентської молоді. Психологічні засади розвитку, психодіагностики та корекції особистості в системі неперервної освіти. Наук. вісник. Вип. 1. Вінниця, 2017. С.-42-45.

Гаврилова Н.В. Психологічні розлади студентської молоді, які хворіють на нейроциркуляторну дистонію. Особистісні та ситуативні детермінанти здоров’я, Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Вінниця, 2017. С.-61 –65.

Гаврилова Н.В. Психоемоційні розлади студентів, хворих на нейроциркуляторну дистонію, Вісник науково-методичних досліджень Вінницького гуманітарного педагогічного коледжу. Випуск No4 (24). Матеріали Міжнародної конференції «Актуальні проблеми формування успішної особистості в сучасному освітньому просторі». -Вінниця, 2017. С. 87 –89.

Довженко Т.В. Расстройства депрессивного спектра с кардиалгическим синдромом у больных сердечно-сосудистыми заболеваниями Москва, 2008. 320 с.

Магльований А.В., Матяжова А.В. Комплексна методика оцінки функціонального стану систем організму та працездатності студентів. Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції: Роль фізичної культури в здоровому способі життя, Львів, 1995. С.120-121.

Смулевич А.Б. Психосоматические расстройства в клинической практике. Под. ред. акад. А.Б. Смулевича. М., МЕДпресс-информ, 2016. 776 с.

Сторожаков Г.И., Шамрей В.К. Расстройства психосоматического спектра: патогенез, диагностика, лечение. Руководство для врачей. Под. ред. Г.И. Сторожакова. Санкт-Петербург.: СпецЛит, 2014. 303 с.

Blumenfield M., Strain J.J. Psychosomatic Medicine, Philadelphia, Lippincott Willams and Wilkins, 2006. 949 p.

Creed F., Dicens Ch. Depression in the medically ill, Cambridge, Cambridge University Press, 2007. -P. 3-18.

De Waal M.W.M., Arnold I.A., Eekhof J.A., van Hemert A.M. Somatoform disorders in general practice, prevalence, functional impairment and comorbidity with anxiety and depressive disorders, Psychiatry, Jun., Vol. 184, 2004. P. 470-476.

Dickens, C., Levenson, James, L, Cohen, W. Essentials of Psychosomatic Medicine, 2007. 537 p.

Завантаження

Опубліковано

2025-04-01

Номер

Розділ

ІІІ. НАУКОВИЙ НАПРЯМ

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають