How to Cite
Abstract
Every scientific discipline, as it develops its terminological framework, seeks to refine its concepts ever further. However, new terms often lack any substantive meaning. The aim is to examine the appropriate use of established and new terms and concepts in anthropogenic landscape studies. The research primarily utilised methods of analysis and generalisation, as well as the theory of anthropogenic landscapes. It is noted that landscape scientists pay little attention to the conceptual and terminological apparatus of their discipline, particularly in the development of anthropogenic landscape science. An analysis was carried out of the ‘disease’ of neologism regarding the invention of new names for phenomena and concepts that already have established terms. It is shown that such ‘more precise words’ do not enrich the theory of anthropogenic landscape studies and contribute nothing of substance. In particular, this applies even to such basic terms as ‘landscape’ from classical landscape studies and ‘natural-anthropogenic landscape’ from anthropogenic landscape studies. The inappropriateness of using the term ‘natural-anthropogenic landscape’ has been demonstrated. Attention has also been drawn to attempts to replace terms already established in the field of anthropogenic landscape studies with new ones without altering their meaning. This applies in particular to the term ‘settlement landscape’ and the desire to replace it with the neologism ‘settlement landscape’. Given that anthropogenic landscape studies are developing rapidly in Ukraine, the issue of establishing its conceptual and terminological framework will remain relevant in the future. This will particularly concern terms and their meanings such as ‘belligerent’ (from the Latin beliqero – to wage war), ‘military-fortification’, ‘defensive landscapes’ and others. It is noted that the process of updating and enriching the terminology of anthropogenic landscape studies is inevitable. However, specialised vocabulary must be introduced in a well-founded manner.
References
Гриневецький, В. Т. (1990). Ландшафт селитебний. Географічна енциклопедія України. В 3-х т. Київ. Українська енциклопедія. Т.2. 256-257
Гродзинський, М. Д. (2005). Пізнання ландшафту: місце і простір: монографія. У 2-х т. Київ. Видавничо поліграфічний центр «Київський університет». Т. 1. 503.
Денисик, Г. І. (1998). Антропогенні ландшафти Правобережної України: монографія. Вінниця. Арбат. 289
Денисик, Г. І. (2000). Ігри в нові слова у ландшафтознавстві. Ландшафти і сучасність. Збірник наукових праць. Київ – Вінниця. Вид-во «Гіпаніс». 62-64
Денисик, Г. І. & Кізюн А. Г. (2012). Сільські ландшафти Поділля: монографія. Вінниця. ПП «ТД «Едельвейс і К». 200
Денисик, Г. І. & Атаман Л.В. (2022). Ландшафти воєнного походження: термінологія та її використання в туризмі. Війна та туризм. Київ, ТОВ «Геопринт». 232-234
Казаков, В. Л. (2005). До основних проблем антропогенного ландшафтознавства. Наук. записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. №10. 5-11
Кисельов, Ю. О. (2018). До проблеми змісту й об’єму поняття «антропогенний ландшафт». Географія та екологія: наука і освіта. Умань. ВПЦ «Візаві». 106-108
Кисельов, Ю. О. (2017). Деякі термінологічні аспекти проблеми антропогенного перетворення ландшафтів. Екологія – шляхи гармонізації відносин природи та суспільства. За ред. д.е.н. О.О. Непочатенко. Умань. Редакційно-видавничий відділ УНУС. 12-14
Клюшниченко, Є. Є. (1993). Селитебна зона. Географічна енциклопедія України. В 3-х т. Київ, Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана. Т.3. 172-173
Коржик, В. П. (1978). До питання класифікації змінених геокомплексів. Фізична географія та геоморфологія. Вип. 19. 17-22
Міхелі, С. В. (2014). Українське ландшафтознавство: витоки, становлення, сучасний стан: монографія. Київ. Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова. 416
Огієнко, І. (1908). Українська граматична термінологія. Київ. Б.в. 136.
Пащенко, В. М. (1999). Методологія постнекласичного ландшафтознавства: монографія. Київ. СП «ІНТЕРТЕХНОДРУК». Т.1. 503
Петлін, В. М. (2006). Концепція сучасного ландшафтознавства: монографія. Львів. Видавництво ЛНУ імені Івана Франка. 351
Рихлінг, А., Андрейчук В., Руденко, Л. & Чехній В. (2015). Польсько-український та українсько-польський словник базових термінів та понять з ландшафтознавства. Бяла Подляска – Київ. Аgеnсja Reklamowa «ТОР». 106
Селігей, П. О. (2007). Сучасне термінотворення: симптоми та синдроми / Мовознавство. №3. 48-61.
Сенько, С. П. (2005). Антропогенез та адміністративно-територіальна реформа. Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства. Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. Кривий Ріг. Видавничий дім. 22-24
Тютюнник, Ю. Г. (2019). Ландшафт і ландшафтність. Київ, ІЕЕ НАН України. 124
Шищенко, П. Г. (2024). Географічні назви: закон, геолінгвістичний аспект, природна та історична відповідність. Українське географічне товариство. Вінниця. ТОВ ТВОРИ. 215-225
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2026 Григорій Іванович Денисик, Вікторія Володимирівна Канська, Тетяна Сергіївна Коптєва