Докорінні зміни детермінант західної екопсихології наприкінці ХХ- початку ХХІ сторіччя

Анотація

У статті розкрито теоретичні аспекти предмету та ґенези екологічної психології та екопсихології як галузей сучасного психологічного знання. Зазначено, що екологічна криза та усвідомлення меж підкорення природи актуалізували проблему як захисту природи, так і збереження психологічного здоров’я. Розглянуті різні дефініції предмету екологічної психології, які наявні в науковій та навчальній літературі. Зазначено, що вони є дотичними до західної енвайронментальної психології. Вказано на докорінну відмінність енвайронменталогії та екопсихології. Виявлено, що перша з них є галуззю біхевіорістських досліджень, друга є різновидом юнгіансько орієнтованого психоналізу. В статті аргументовано доводиться, що екопсихологія виникає на підставі докорінних трансформацій детермінант західної самосвідомості в другій половині ХХ сторіччя. Наводяться дев’ять принципів екопсихології Т. Roszak, які визначають основи цього психологічного напряму. Зазначено, що екопсихологія приділяє головну увагу до екологічного несвідомого, яке споріднює людину з світом природи. Вказано, що на підставі теоретичних підходів екопсихології створено цілі комплекси психотерапевтичних методик відновлення зв'язку людини з оточуючим світом, подолання відчуження від природи. У висновках, стверджується, що вітчизняна екологічна психологія за предметом та методом тяжіє більше до енвайронментальної психології, але останнім часом намагається враховувати й досягнення екопсихології, поділючи її певні теоретичні засади. Саме синтез цих двох напрямів надасть нового імпульсу розвитку цієї галузі психологічної науки та психотерапевтичних практик.