ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ВОЛОНТЕРІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ

Анотація

Актуальність дослідження психологічного здоров’я волонтерів під час війни обумовлена зростаючими викликами, які супроводжують їхню діяльність. Волонтери, що активно допомагають постраждалим, стикаються з високими рівнями стресу, емоційним виснаженням і ризиком розвитку посттравматичних розладів. Їхній стан напряму впливає на якість надання допомоги, тому підтримка психологічного благополуччя волонтерів є не лише індивідуальною, а й суспільною
необхідністю. У статті представлено теоретико-емпіричний аналіз структури психологічного здоров’я волонтерів, що працюють в умовах військових конфліктів. Психологічне здоров’я визначається як багатокомпонентна структура, що включає емоційну стабільність, соціальну підтримку, мотивацію, резильєнтність і здатність до саморегуляції. Визначено, що психологічне благополуччя волонтерів є динамічним станом, який залежить від внутрішніх характеристик
(емоційна стійкість, здатність адаптуватися до змін, управління стресом) і зовнішніх чинників (підтримка соціального оточення, доступ до ресурсів). Акцент зроблено на необхідності комплексного підходу до підтримки психологічного стану волонтерів, який включає як
індивідуальну, так і групову допомогу. Емпірична частина роботи містить результати анкетування, спрямованого на аналіз
основних аспектів психологічного здоров’я волонтерів. У дослідженні брали участь волонтери з різними напрямами діяльності: допомога військовим, цивільним особам і тваринам. Виявлено, що 70% респондентів регулярно відчувають емоційне виснаження, тоді як лише 40% мають змогу відновлювати свої сили щодня. Найпоширенішими стратегіями подолання стресу є техніки
релаксації (40%), спілкування з близькими (30%) та фізична активність (20%). Водночас 10% волонтерів повідомляють про відсутність ефективних механізмів боротьби зі стресом, що вказує на
необхідність спеціалізованих програм навчання технік саморегуляції.
Особливу увагу приділено феномену «вторинної травматизації», коли через постійний контакт із травматичними подіями волонтери самі стикаються із симптомами посттравматичного стресу (ПТСР). Це підкреслює важливість забезпечення як професійної психологічної допомоги, так і формування підтримуючого соціального середовища.
Психологічне здоров'я волонтерів є багатогранною структурою, яка включає взаємопов'язані компоненти, що забезпечують їхню стійкість та ефективність у діяльності. Одним із ключових елементів є емоційна стабільність, яка передбачає здатність зберігати спокій і
самоконтроль у стресових ситуаціях, а також ефективно регулювати власні емоції. Не менш важливим є рівень когнітивної гнучкості, що дозволяє адаптуватися до нових обставин, мислити стратегічно і знаходити креативні рішення в умовах невизначеності. Соціальна компетентність забезпечує вміння ефективно взаємодіяти з іншими, підтримувати, співпереживати та будувати довірливі стосунки, що особливо важливо для роботи в команді та допомоги людям. Рівень
стресостійкості є важливим для волонтерів, адже їхня діяльність часто супроводжується високим емоційним і фізичним навантаженням. Ця якість дозволяє витримувати тривалі навантаження без втрати ефективності та збереження психічного здоров'я. Також значну роль відіграють особистісні ресурси, такі як самооцінка, впевненість у собі, мотивація та усвідомлення своєї ролі в суспільстві, які є джерелами внутрішньої сили. Психологічне здоров'я тісно пов'язане з фізичним
благополуччям, тому регулярний відпочинок, фізична активність і збалансоване харчування допомагають підтримувати сили та знижувати вплив стресу. Окрім цього, важливим фактором є
соціальна підтримка з боку колег, друзів чи родини, яка допомагає зменшити психологічне навантаження і створює умови для емоційного відновлення. Таким чином, структура психологічного здоров'я волонтерів формується завдяки гармонійній взаємодії емоційних,
когнітивних, соціальних і фізичних аспектів, а також підкріплюється зовнішньою підтримкою та внутрішньою мотивацією. Збалансований розвиток цих компонентів є основою успішної волонтерської діяльності та збереження особистого благополуччя.
Стаття наголошує, що волонтерська діяльність має як позитивні, так і негативні аспекти. З одного боку, вона сприяє розвитку особистісних якостей, таких як відповідальність, креативність, життєстійкість та здатність орієнтуватися в ресурсах. З іншого боку, вона створює високі ризики емоційного вигорання, які вимагають адекватної профілактики. Недостатність часу, енергії чи ресурсів залишається поширеною проблемою, що знижує ефективність діяльності волонтерів.