МОДЕЛЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я ПСИХОЛОГІВ-ВОЛОНТЕРІВ

Анотація

У статті представленна скомпонована модель збереження психічного здоров’я волонтерів-психологів.  Науково-практичне узагальнення, що стало науковим підгрунтям для проектування моделі містить у собі провідні ідеї сучасної психології, здобутки із психологічної допомоги населенню, яке постраждало від військових дій в Україні, основні вектори підготовки фахівців з психології.

Розглянуто наукові підходи до аналізу психологічних аспектів волонтерської діяльності, зокрема феномени професійного вигорання та вторинної травматизації. Описано складні виклики психологічної практики волонтерів, зокрема, емоційне виснаження, деперсоналізація та посилене переживання чужої травми.

Запропоновано концептуальну модель збереження психічного здоров’я волонтерів-психологів, що  спроєктована через призму результуючих та процесуальних механізмів соціально-психологічної адаптації особистості. Виокремлено структуру збереження психічного здоров’я волонтерів-психологів, що формується під впливом індивідуально-психологічних чинників (співчуття до клієнтів, ризильєнтності, здорового способу життя) та соціальних факторів (наявність психологічної освіти та неформальної освіти, нормування часу трудової діяльності та участі у супервізії). Зазначені структури у поєднанні з  емоційно-афективним, комунікативним, пізнавальним, поведінковим, емоціно-вольовим компонентами соціально-психологічної адаптації можуть представити цілісне уявлення про психічне здоров’я волонтерів-психологів.

Також, у моделі представлена структура професійного вигорання волонтерів-психологів, що проходить через призму дезадаптації особистості з її компонентами: емоційно-афективним, комунікативним, пізнавальним, поведінковим, емоціно-вольовим. Професійне вигорання утворюється у поєднанні індивідуально-психологічних особливостей волонтерів-психологів (співпереживання, переживання травми свідка, шкідливі звички, наприклад паління) та соціальних факторів впливу на особистість (відсутність освіти, ненормований робочий день, відсутність супервізії та підтримки колег).

У статті окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема щодо розробки ефективних програм психологічної підтримки волонтерів, а також вивчення довгострокових наслідків їхньої діяльності для професійного та особистісного розвитку.