НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті проведено комплексний аналіз чинної нормативно-правової бази України у галузі відновлюваної енергетики для розробки пріоритетних напрямів зростання частки відновлюваних паливно-енергетичних ресурсів у структурі національного енергоспоживання у контексті формування енергетичної незалежності держави та активізації євроінтеграційних процесів. Визначено, що для незалежного розвитку вітчизняної енергетики потрібно здійснити розробку дієвої законодавчої і виконавчої підтримки для визначення своїх пріоритетів у багатовекторній системі координат європейської економіко-енергетичної політики, яка спрямована зростання темпів виробництва біопалива. Розкриття еволюційного процесу становлення, розвитку та регулювання у галузі відновлюваної енергетики в Україні вказало на те, що за період незалежного існування нашої країни не здійснено повного обґрунтування оптимальних умов та шляхів переходу на державному рівні від традиційних паливно-енергетичних ресурсів (природний газ, вугілля, нафта) до відновлюваних джерел енергії, зокрема до споживання різних видів біопалива (паливні брикети і гранули, біоетанол, біодизель, біогаз), передусім у агропромисловому секторі економіки. Встановлено, що розроблені та запроваджені норми чинного національного законодавства виявилися досить загальними на практиці для того, щоб ефективно запрацював ринок біопалива в Україні. Виявлені та окреслені проблеми нормативно-правової бази будуть вирішені лише в тому випадку, коли ми зможемо позбавитися правового нігілізму, який не виключає прийняття необхідних спеціальних законодавчих заходів у регулюванні біопаливного виробництва. Всі законодавчі та нормативні документи, які затверджують нові програми розвитку біопаливного виробництва, мають містити чіткі норми їхнього виконання, що буде давати можливість робити конкретні висновки про їхню ефективність та конкурентоспроможність. У розроблених і поданих до реалізації програмах необхідно чітко вказувати етапи їх проведення та строки завершення, що вимагатиме здійснення ретельних періодичних перевірок і надаватиме змогу виявляти на проміжних етепах моніторингу необхідність у згортанні деяких неефективних запроваджених програм з розвитку біоенергетики.