УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНОПІСЕННИЙ ФОЛЬКЛОР ЯК ПРОВІДНИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анотація

Стаття присвячена вивченню питання національно-патріотичного виховання учнів молодшого шкільного віку в контексті використання потенціалу українського пісенного фольклору. Обґрунтовано вплив народної музичної творчості на цілісний гармонійний розвиток особистості в молодшому шкільному віці. Проаналізовано генетичний зв’язок фольклорних традицій із загальнонаціональним культурним простором. Акцентовано на доцільності впровадження музичного фольклору в освітній процес як базового компонента естетичного виховання, що базується на тривких засадах національної ідентичності. Ключові слова: національно-патріотичне виховання, музичний фольклор, українська народна пісня, естетичний розвиток, вчитель музичного мистецтва. В умовах глибоких трансформацій політичного, культурного й соціального простору України, зумовлених повномасштабною воєнною агресією росії, особливої ваги набуває проблема не лише патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку, а й забезпечення їхнього цілісного, гармонійного україноцентричного розвитку. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті наголошує, що освітня система покликана послідовно й цілеспрямовано здійснювати виховання особистості, формуючи в неї здатність сприймати, усвідомлювати й застосовувати у власному житті та творчій діяльності художньо-естетичні цінності [8]. Відтак процес національно-патріотичного виховання молодших школярів має реалізовуватися в естетичному вимірі на основі українських культурних традицій. Ідея національно-патріотичного виховання, що розвивалася на основі української народної пісенної традиції та була започаткована українськими композиторами й фольклористами ХІХ-ХХ ст. такими, як Микола Леонтович, Філарет Колесса, Микола Колесса, Денис Січинський та інші, знайшла подальший розвиток у наукових розвідках сучасних українських дослідників. На вагомості залучення українського фольклору та його визначальній ролі у формуванні патріотичних цінностей учнівської молоді акцентують такі науковці, як С. Ткачук, Л. Василевська-Скупа, С. Раковець, Г. Білозерська [2; 5; 6; 11]. Шляхи реалізації національно-патріотичного виховання засобами українського пісенного фольклору окреслено у працях Л. Аристової, І. Беха, К. Чорної, О. Рудницької, М. Стельмаховича та ін. [1; 3]. Національно-патріотичне виховання дітей молодшого шкільного віку спрямоване на реалізацію провідної мети - збереження й утвердження українських національних цінностей і традицій, формування шанобливого ставлення до власної історико-культурної спадщини, що постає важливою передумовою збереження української державності та національної ідентичності в інтересах майбутніх поколінь. Із перших років шкільного навчання на уроках музичного мистецтва закладаються основи національно-патріотичного виховання, що згодом забезпечують усвідомлення значущості музичного фольклору в історичному розвитку України. У цьому контексті українська народна пісенна творчість може виступати основою формування національно-патріотичних цінностей у молодших школярів [2]. Вирішальна роль у зазначеному процесі належить саме вчителю музичного мистецтва, професійна діяльність якого «визначається пошуком результативних способів творчого привласнення особистістю загальнолюдської, художньо-естетичної, музичної і педагогічної культури та сприяє створенню відповідного художньо-естетичного середовища» [4, с. 62]. Значення народнопісенного фольклору у вихованні підростаючого покоління неодноразово наголошували провідні українські діячі музичної культури такі, як Ф. Колесса, Р. Скалецький, Г. Танцюра, М. Драгоманов. Фундаментальне значення українського фольклору в системі освіти та його вагомий вплив на становлення особистості підкреслював видатний педагог В. Сухомлинський. Він акцентував на тому, що народна спадщина постає невичерпним ресурсом для плекання найбільш витончених і значущих морально-естетичних якостей у духовному світі молоді [9, с. 639]. Молодший шкільний вік визначається як найбільш сприятливий етап для інтенсифікації естетичного розвитку, ампліфікації емоційного досвіду та плекання ціннісного ставлення до етнокультурних традицій, оскільки саме в цей період відбувається активне становлення художньо-естетичних орієнтирів особистості. Як зазначає І. Барвінок, «естетичне ставлення до української народної музики сприяє розвитку в учнів творчого ставлення до дійсності, дає можливість виявити їх нахили та здібності. Це полегшує дитині шлях входження у новий світ, в якому вона може знайти й розкрити себе» [3, с. 59]. Систематичне сприйняття та репродукування українського пісенного фольклору забезпечує міцне засвоєння мелодичних, ритмічних та вербальних компонентів твору. У такий спосіб, починаючи з раннього дитинства, акумулюється інтонаційний досвід особистості, а опановані зразки народної творчості стають стійким підґрунтям її духовно-світоглядної сфери. З огляду на те, що український музичний фольклор виступає фундаментальним ресурсом дитячого розвитку, актуалізація пісенної традиції в межах освітнього простору, зокрема на уроках музичного мистецтва, набуває особливої значущості [11]. Провідні вітчизняні композитори присвятили значну частину своєї творчої спадщини художній інтерпретації народної пісні. Це підтверджується наявністю широкого спектра жанрів: від вокальних циклів Л. Ревуцького та Я. Степового до дитячих опер К. Стеценка, солоспівів М. Лисенка, а також еталонних хорових обробок М. Леонтовича та П. Козицького. Питання органічного взаємозв’язку фольклорних традицій із загальнонаціональним культурним контекстом детально висвітлено в навчальній літературі з музичного мистецтва для 1–4 класів (зокрема у підручниках Л. Масол, Л. Кондратової, Л. Аристової, О. Калиниченко, О. Лобової та ін.). Результати аналізу чинних підручників для початкової школи свідчать про домінування етнокультурного компонента у структурі музичного матеріалу. Зокрема, змістове наповнення програм базується на автентичному дитячому фольклорі, а також зразках народної творчості, адаптованих для дитячого сприйняття, як-от ігрові та колискові пісні. Важливо зауважити, що в межах мистецької освітньої галузі народна пісенність виступає базовим елементом фольклорної спадщини, якій автори посібників відводять пріоритетне значення для формування художнього світогляду учнів [7]. Отже, актуалізація інтересу до музично-фольклорних традицій України виступає визначальним чинником формування стійкого підґрунтя національно-патріотичного виховання учнів початкової школи. Залучення до народних звичаїв та обрядовості сприяє плеканню ціннісного ставлення до Батьківщини, її історичного минулого та культурної ідентичності. Етнографічний матеріал не лише стимулює когнітивний інтерес молодших школярів до вивчення витоків української культури, а й забезпечує глибоке засвоєння високих моральних якостей, орієнтуючи особистість на збереження та ретрансляцію духовних надбань нації. У цьому контексті професійна місія вчителя музичного мистецтва трансформується: вона полягає не лише у фасилітації естетичного сприйняття художніх образів української пісні, а й у цілеспрямованому формуванні на цій емоційній основі почуття патріотизму, глибокої поваги до національних традицій та усвідомленої причетності до долі рідної держави. Список використаних джерел: 1. Аристова Л. С. Патріотичне виховання другокласників НУШ у процесі вивчення інтегрованого курсу «Мистецтво». Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. Миколаїв, 2020. № 1 (68). С. 19–23. 2. Баранова Л., Василевська-Скупа Л., Остапчук Л. Фольклоризм як актуальне явище сучасної української національної культури. Українське мистецтво у світовому культурному просторі: історія, сучасність та перспективи розвитку. 2025. С. 61–65. DOI: 10.31652/978-617-UAWCS-2025.16. 3. Барвінок І. Р. Визначення рівня розвитку музично-естетичної культури у школярів. Рідна школа. Київ, 2013. № 5. С. 59–61. 4. Бех І. Д., Чорна К. І. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Київ : НАПН України, Інститут проблем виховання, 2014. 29 с. 5. Білозерська Г. О. Педагогічні та музично-естетичні вимоги до формування розвивального середовища професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. Київ–Вінниця : ФОП Тарнашинський О. В., 2017. Вип. 48. С. 59–63. 6. Білозерська Г. О. Формування розвивального середовища професійної підготовки майбутнього вчителя музики : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2011. 23 с. 7. Добровольська Р. О., Швець І. Б., Білозерська Г. О. Сучасні інновації в мистецькій освіті: музикотерапевтичні, театрально-педагогічні та хорові технології : монографія. Вінниця, 2025. 125 с. 8. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. Київ : Шкільний світ, 2001. 24 с. 9. Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5 т. Київ : Радянська школа, 1977. Т. 5. 639 с. 10. Ткачук С., Раковець С. Український музичний фольклор як засіб виховання культури поведінки молодших школярів. Інноваційна педагогіка. Одеса, 2018. Вип. 4, т. 2. С. 110–112. 11. Sizova N., Belinska T., Bilozerska H., Vasylevska-Skupa L., Zuziak T. An Integration Model of Professional Training of a Music Art Teacher by Means of Innovative Technologies. Croatian Journal of Education. 2024. Vol. 3. Pp. 903–934. URL: https://hrcak.srce.hr/clanak/466069. (Note: Only first 50 items if >100, here 11 references captured). (The English abstract was also found as: The article is devoted to the study of national and patriotic education of primary school students in the context of utilizing the potential of Ukrainian vocal folklore. The influence of folk musical creativity on the integral and harmonious development of a child's personality in early school age is substantiated. The genetic link between folkloric traditions and the national cultural space is analyzed. The study emphasizes the expediency of incorporating musical folklore into the educational process as a fundamental component of aesthetic education, grounded in the enduring principles of national identity.)