До питання про світоглядні основи давніх українських поетичних текстів: від «Слова о полку Ігоревім» до вертепної драми
https://doi.org/10.31652/3041-1084-2024-4-01Опубліковано 2024-12-31
Ключові слова
- світогляд, позитивізм, метафізика, релігія, поезія, міфологія, народна творчість, язичеські молитви, християнські молитви
Авторське право (c) 2024 Ігор Зиновійович Павлюк

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Анотація
Світова гуманітарна наука попри розмаїті розмиті формулювання загалом розрізняє три світогляди (системи поглядів на життя, природу й суспільство: позитивістський, метафізичний та релігійний, у часопросторах яких існують мистецтва й техніка, зокрема, поезія (музика Логосу) – як вербальний вияв енергії душі, духу, краси-гармонії, єдності з Універсумом, знаково-символічним виявом котрих може бути і слово. Кожен зі світоглядів протягом розвитку, трансформації, набувши, кристалізував свої знаки, символи, коди, прагнучи в кінцевому підсумку стати міфом – тобто легендою (міф із мінорним завершенням), або ж казкою, яка завжди має щасливе завершення (міф-мажор). Кожен світогляд у ретро- та перспективі, так чи так претендуючи на статичну чи репродуктивну безсмертність у певних вертикалях часу та горизонталях простору, расово, класово, гендерно, національно заангажований, сільський та міський тощо. А зі світоглядів окремих поетів твориться історіографія, історіософія нації, знання й відчуття про світ, засвіт, Всесвіт. У статті означено тенденції формування й динаміку трансформацій світоглядних концепцій (язичеської та християнської) давньої української поезії та її репрезентації у поезії різних вербалізованих змістоформ: від світоглядів творців текстів язичеських молитов, світогляду автора «Слова о полку Ігоревім» – до світоглядних основ різножанрової народної поетичної творчості (обрядові, рекрутські, солдатські, колискові пісні, голосіння, Вертепна драма), світогляду перших християнських поетів-полемістів, серед яких Іван Вишенський, Іван Величковський, Георгій Кониський, поет-філософ Григорій Сковорода. Акцентовано увагу на суто україномовній поезії на стику язичества та християнства, національних знаках, символах, міфологемах при формуванні та рекреатизації світоглядів творців поетичних текстів, їх реалізації у переспівах поетами пізніших часів, сучасними інтерпретаторами, експансії україномовних поетичних творів у загальносвітовий культурно-інформаційний простір.
Завантаження
Посилання
- Білоус П. Історія української літератури XI-XVIII ст.; навч. посіб. Київ : ВЦ «Академія», 2009. 424 с.
- Крекотень В. Київська поетика 1637 року. Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI-XVIII ст. Київ : Наукова думка, 1981. 264 с.
- Вертеп Ігоря Павлюка (сценарій; відео). URL: http://zolotapektoral.te.ua/vertep-ihorya-pavlyuka-stsenarij-video/