Інтерпретація війни в Україні: українська, польська, болгарська, литовська поезія (на матеріалі антології «Весна озброєна»)

Анотація

У дослідженні проаналізовано антологію «Весна озброєна», ініційовану до видання Національною спілкою письменників України, книга з’явилася друком під час розгортання повномасштабної війни в Україні, навесні 2022 року. В основу антології закладено кілька принципів — особливо помітним є охоплення регіонів із різнорівневим авторством, спорадично прозирає принцип поколіннєвих переживань, із іншого боку — в організації антологій відчувається врахування тенденційності щодо висвітлення явища, особливо — як саме висвітлена тема війни в західноєвропейській поезії. Експериментальність антології «Весна озброєна» в тому, що редактор, автор передмови Михайло Сидоржевський окваліфікував її як антологію воєнної лірики й під однією обкладинкою зібрав невеликі добірки (до шести творів) українських, польських, болгарських, балтійських поетів про гостре відчуття-відображення двох етапів російсько-української війни (1 етап — 2014‑2022 роки, 2 етап — із 24.02.2022 року, що триває). Автори, позиціоновані в антології «Весна озброєна», належать не лише до різних мистецьких осередків та ґенерацій, вони більш чи менш відомі читацькому загалові, але справа в тім, що їхня стильова палітра — вельми пістрява, від майстрової зрілості до наслідувальної манери, в якій легко йти за тими, хто вже усталився в літературі. Превалює в антології розуміння безпорадності мирної людини з-посеред нагнітання трагічних воєнних подій. При цьому глибина та знання подій, деталей різниться — це і волонтерський досвід, і досвід біженців, емігрантів, досвід матерів у чеканні синів і дочок із фронту, досвід воїнів і нащадків воїнів, досвід сиріт і тих, хто висвітлював ці події в медіа та в дослідженнях, що дає
достатній, як на тривання війни, дискурс і залишає явище помітним, адже воно є ровесником лихоліття, що ретранслюється.